ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року Справа № 924/988/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького району електромереж на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017у справі Господарського суду№ 924/988/16 Хмельницької областіза позовомКопистинської сільської ради с. Копистин Хмельницького районудопублічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького району електромереж провизнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом засідання комісії про розгляд протоколів-актів про порушення від 04.05.2016

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Остапчук О.О., дов. від 04.07.2016;відповідача:не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Копистинська сільська рада (далі - Сільська рада) звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою, у якій просила визнати недійсним рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення Правил користування електричною енергією (далі - Правила) від 04.05.2016.

Позовні вимоги Сільська рада, посилаючись на норми Правил та Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі - Методика) обґрунтовувала тим, що Сільською радою не вчинялись дії по самовільному приєднанню струмоприймачів вуличного освітлення до мереж публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького району електромереж (далі - ПАТ "Хмельницькобленерго"), що свідчить про неправомірність складення відповідачем акту № А003318 від 12.04.2016 про порушення Сільською радою п. 10.2 Правил та прийняття 04.05.2016 рішення, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення Правил, згідно якого кількість днів необлікованого споживання електроенергії становить 231 день, а вартість недоврахованої електроенергії склала 30 468,06 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2016 (суддя Магера В.В.) в позові Сільської ради відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на відповідність акта № А003318 від 12.04.2016 про порушення Правил та рішення, оформленого протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення Правил від 04.05.2016, вимогам Правил та Методики.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 (колегія суддів: Бучинська Г.Б., Гулова А.Г., Петухов М.Г.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2016 скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановлено визнати недійсним рішення комісії ПАТ "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення Правил від 04.05.2016.

Постанова обґрунтована тим, що ПАТ "Хмельницькобленерго" визначено період нарахування вартості недоврахованої електричної енергії на підставі акта про порушення Правил від 12.04.2016 з порушенням вимог п. 2.7 Методики, а також тим, що зафіксоване в акті порушення на об'єкті КТП № 70, на приєднання до якого 18.05.2016 Хмельницьким РЕМ були видані технічні умови стандартного приєднання № 84 електроустановок до електричних мереж на зовнішнє освітлення, забезпечує електроенергією вул. Жовтневу в с. Колибань Хмельницького району, а заява Сільської ради на підключення вуличного освітлення від 25.08.2016, дата на яку посилається відповідач при розрахунку кількості днів необлікованого споживання позивачем електроенергії, стосувалась вулиці Гагаріна в с. Колибань Хмельницького району, яку згідно технічних умов стандартного приєднання № 83 електроустановок до електричних мереж на зовнішнє освітлення, виданих 18.05.2016 Хмельницьким РЕМ, забезпечує електроенергією КТП № 253.

ПАТ "Хмельницькобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги ПАТ "Хмельницькобленерго" обґрунтовує посиланням на обставини справи та приписи ст.ст. 235 236 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та п.п. 3.31, 6.41, 6.42 Правил.

Відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Хмельницькобленерго" від Сільської ради до Вищого господарського суду України не надходило.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ПАТ "Хмельницькобленерго" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- 03.02.2009 між ПАТ "Хмельницькобленерго" (постачальник) та Сільською радою (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності під № 79, згідно якого постачальник зобов'язався продавати електроенергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю згідно дод. 7 кВт., а споживач - здійснювати оплату постачальнику вартості використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно договору та додатків, що є його невід'ємними частинами;

- пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі неправомірних дій споживача;

- 12.04.2016 уповноваженими представниками ПАТ "Хмельницькобленерго" було здійснено перевірку об'єкта позивача КТП № 70, за результатами якої складено акт про порушення № А 003318 в якому зазначено, що позивач при користуванні електроенергією порушив п. 10.2 Правил шляхом самовільного приєднання струмоприймачів вуличного освітлення до мережі енергопостачальної організації. Акт підписано трьома представниками відповідача та у графі "З актом ознайомлений споживач або уповноважена особа" міститься відмітка - ОСОБА_2 від підпису відмовився;

- 04.05.2016 відбулося засідання комісії ПАТ "Хмельницькобленерго", у присутності представника споживача ОСОБА_1, на якому було розглянуто акт про порушення № А 003318 від 12.04.2016 та прийнято рішення, оформлене протоколом, про нарахування споживачу 30 468,06 грн. вартості недоврахованої електроенергії за 231 день починаючи з 25.08.2015 (дати заяви споживача на підключення вуличного освітлення) та по 12.04.2016 (дату виявлення самовільного підключення).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією (ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").

За приписами ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Частини 1, 2 статі 237 ГК України встановлено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з п.п. 1, 2 п. 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) - п.п. 4, 5 п. 6.41 Правил.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначаються обсяг та сума завданих споживачем збитків.

Згідно з п.п. 5 п. 2.1 Методики остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Відповідно до пункту 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за наявності договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії визначається за формулою: W доб.с.п.н.=Р с.п. х t вик.с.п. х Кв.

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користуванння електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено нарахування вартості недоврахованої електроенергії за 231 день починаючи з 25.08.2015 - дати заяви споживача № 391 про відновлення електропостачанння і опломбування лічильника вуличного освітлення в с. Колибань по вул. Гагаріна та по 12.04.2016 - дату виявлення самовільного підключення, що не відповідає вимогам п. 2.7 Методики.

Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що зафіксоване в акті порушення на об'єкті КТП № 70, на приєднання до якого 18.05.2016 Хмельницьким РЕМ були видані технічні умови стандартного приєднання № 84 електроустановок до електричних мереж на зовнішнє освітлення, забезпечує електроенергією вул. Жовтневу в с. Колибань Хмельницького району, а заява Сільської ради на підключення вуличного освітлення від 25.08.2016 - дата на яку посилається відповідач при розрахунку кількості днів необлікованого споживання позивачем електроенергії, стосувалась вулиці Гагаріна в с. Колибань Хмельницького району, яку згідно технічних умов стандартного приєднання № 83 електроустановок до електричних мереж на зовнішнє освітлення, виданих 18.05.2016 Хмельницьким РЕМ, забезпечує електроенергією КТП № 253.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що спірне рішення комісії відповідача від 04.05.2016 не відповідає вимогам п. 2.7 Методики, що є підставою для визнання його недійсним.

Натомість суд першої інстанції на зазначені обставини в їх сукупності не зважив та помилково вважав, що рішення комісії відповідача, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду протоколів-актів про порушення Правил від 04.05.2016, відповідає вимогам Методики.

За результатами касаційного перегляду справи колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає порушень у застосуванні положень ст.ст. 235, 236, 237 ГК України та п.п. 3.31, 6.41, 6.42 Правил судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим відповідні доводи скаржника відхиляються як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ПАТ "Хмельницькобленерго" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарських судів першої та другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького району електромереж залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі № 924/988/16 Господарського суду Хмельницької області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя І.В. Алєєва

Суддя Г.П. Коробенко