ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Справа № 5020-614/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федераціїна постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р.у справі№5020-614/2012 господарського суду м. Севастополяза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс"доМіністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федераціїпростягнення 199194,2грн.,

За участю представників:

- позивача: Клименко Г.П., за дов.;

- відповідача: Зровка І.А., за дов.; Вишняков С.В., за дов.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення збитків в сумі 199194,2грн., завданих неможливістю використовувати орендовані земельні ділянки за їх призначенням у зв'язку із створенням збоку відповідача перешкод у вигляді обмеженого доступу до ділянок.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.12.2012р. у справі №5020-614/2012 (суддя О.С. Погребняк) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі №5020-614/2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Рибіної С.А., суддів Видашенко Т.С., Латиніна О.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" задоволено. Рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2012р. у справі №5020-614/2012 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" збитки в розмірі 199194,2грн., судовий збір в розмірі 3984грн.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі №5020-614/2012 та залишити в силі рішення господарського суду міста Севастополя від 18.12.2012р. у справі №5020-614/2012.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 12.04.2006р. між Севастопольською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" (орендар) на підставі рішення Севастопольської міської ради № 4186 від 14.12.2005р. був укладений договір оренди земельних ділянок №1 та № 2 загальною площею 1,2635га для будівництва і обслуговування бази відпочинку за адресою: земельна ділянка №1 - м.Севастополь, вул. Челнокова, 11-А; земельна ділянка №2 - м. Севастополь, вул. Челнокова, 11. Даний договір зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", реєстраційний №040665900102. З моменту державної реєстрації договору оренди земельних ділянок у позивача виникло право користування земельними ділянками №1, №2 загальною площею 1,2635га.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.01.2008р. у справі №20-2/362 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації про усунення перешкод у користуванні майном задоволено, Міністерство оборони Російської Федерації та військова частина 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації зобов'язані усунути перешкоди у реалізації прав землекористувача на земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Челнокова №11 та №11-А.

Посилаючись на невиконання вказаного рішення суду, невідновлення позивачу доступу до орендованих земельних ділянок, понесення позивачем збитків у вигляді здійснення оплати орендних платежів для можливості користування цими земельними ділянками, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачена орендна плата не є збитками позивача, а є обов'язковим платежем згідно з Законом України "Про оренду землі", який справляється за право користування земельною ділянкою, тоді як збитки - це втрати, які особа додатково зазнала у зв'язку з порушенням її прав, втрати спрямовані на відновлення порушеного права, а також упущена вигода, внаслідок чого відмовив у задоволенні позову.

Натомість суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте у даній справі рішення з такими висновками суду першої інстанції не погодився, з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст.15 Закону України "Про оренду землі", ст.141 Земельного кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що орендна плата є обов'язковим в силу Закону України "Про оренду землі" платежем, який справляється за право користування земельною ділянкою, несплата якої тягне за собою такої негативний для орендаря наслідок як припинення права користування земельною ділянкою. З огляду на зазначене, а також з правового аналізу приписів ч.2 ст.224 Господарського кодексу України, ст.22 Цивільного кодексу України, правової природи заявлених до стягнення грошових коштів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ці кошти є збитками, сплата яких Севастопольській міській раді на суму 199194,2грн. дало можливість для орендаря уникнути такого негативного наслідку як припинення права користування земельною ділянкою.

З рішення господарського суду м.Севастополя від 16.01.2008р. у справі № 20-2/362 суд апеляційної інстанції зазначив, що задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Турстрой Сервіс" до Міністерства оборони Російської Федерації та військової частини 53158 Морської інженерної служби Чорноморського Флоту Російської Федерації у справі №20-2/362, господарський суд міста Севастополя встановив, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №2440 від 22.10.2007р., складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі, земельні ділянки по вул. Челнокова, 11, 11-А площею 1,2635га по всьому периметру огороджені парканом з кам'яних плит, по верхньому краю закріплений металевий дріт. Вказана огорожа прилягає впритул без будь-яких проміжків до огорожі військового містечка № 474 ЧФ РФ, доступ до орендованих позивачем земельних ділянок можливий тільки через контрольно-перепускний пункт військового містечка № 474 ЧФ РФ. При цьому, судом апеляційної інстанції з листа відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції від 25.04.2012р. №2/30/8-12/10574 зазначено, що станом на дату складання листа рішення господарського суду м.Севастополя від 16.01.2008р. у справі № 20-2/362 не виконано.

Врахував вищевикладене, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, неможливість користування позивачем спірними земельними ділянками саме з вини відповідача, встановив доведення позивачем наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення для застосування такої міри цивільної відповідальності, як відшкодування збитків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, внаслідок чого скасував прийняте у даній справі рішення і прийняв нове рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2013р. у справі №5020-614/2012 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко