Постанова ВГСУ від 13.04.2017 року у справі №925/1247/16

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 925/1247/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміан"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2017у справі№925/1247/16 Господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Даміан"доЗолотоніської центральної районної лікарні Золотоніської районної ради Черкаської областіпроусунення перешкод в користуванні орендованим майном

за участю представників сторін від:

позивача: Сизько Д.Б. (дов. від 12.07.2016),

відповідача: Кропива Г.О. (дов. від 08.09.2016)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даміан" звернулось з позовом до Золотоніської центральної районної лікарні Золотоніської районної ради Черкаської області про усунення перешкод у користуванні об'єктом оренди - нежилим приміщенням загальною площею 19 кв.м., що перебуває на балансі відповідача та розташоване на першому поверсі головного корпусу лікарні, шляхом зобов'язання відповідача відновити електропостачання та припинити вчинення будь-яких інших дій, що безпосередньо чи опосередковано перешкоджатимуть реалізації прав позивача на майно, одержане ним за договором оренди комунального майна від 30.07.2013 №13-1025. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував обставини відсутності заяв сторін цього договору про припинення останнього або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення терміну його дії. Позивач наголошував на порушенні своїх прав як орендаря на користування орендованим майном у зв'язку з припиненням відповідачем електропостачання об'єкта оренди, що позбавило позивача можливості використовувати його за призначенням. При цьому позивач посилався на приписи статей 3, 17, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.12.2016, ухваленим суддею Дорошенко М.В., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з обставин закінчення 30.06.2016 терміну дії спірного договору, а відтак і відсутності у позивача права оренди спірного нежитлового приміщення. Водночас судом було враховано те, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим умовами договору щодо звернення до орендодавця за два місяці до закінчення строку дії договору з письмовою заявою для укладення нового договору. При цьому суд керувався приписами статей 759, 763, 764, 777 Цивільного кодексу України, статей 2, 17, 26, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Смірнової Л.Г. - головуючого, Чорногуза М.Г., Андрієнка В.В., постановою від 08.02.2017 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Даміан" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами того, що спірний договір оренди був поновлений на той самий термін і на тих самих умовах в силу приписів закону з огляду на відсутність заперечень відповідача упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору. З огляду на що, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність порушеного права позивача за спірним договором оренди. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою від 03.04.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміан" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.07.2013 між Золотоніською центральною районною лікарнею (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Даміан" (орендар) укладено договір оренди комунального майна №13-1025, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 19 кв. м., яке знаходиться на балансі Золотоніської центральної районної лікарні та розташоване на першому поверсі головного корпусу лікарні, з метою його використання для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Пунктом 9.1. договору №13-1025 визначено строк дії цього договору з 30.07.2013 по 30.06.2016. Також судами встановлено, що 25.03.2016 Золотоніський районний відділ Управління ДСНС у Черкаській області видав Золотоніській центральній районній лікарні припис №15 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, у пункті 29 якого визначено необхідність звільнення основного евакуаційного входу та евакуаційних шляхів лікувального корпусу Золотоніської центральної районної лікарні. Згідно з наданого відповідачем планом пожежної евакуації першого поверху лікувального корпусу Золотоніської центральної районної лікарні з позначенням на ньому орендованого позивачем приміщення, частина останнього розташована напроти евакуаційного виходу і перегороджує частину цього виходу, а це означає, що припис Золотоніського районного відділу Управління ДСНС у Черкаській області від 25.03.2016 №15 про звільнення основного евакуаційного виходу та евакуаційних шляхів лікувального корпусу лікарні стосувався і орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю "Даміан" за договором №13-1025 приміщення. Листами від 15.06.2016 №1029, від 19.07.2016 №1193, від 04.08.2016 №1321, адресованими Товариству з обмеженою відповідальністю "Даміан", Золотоніська центральна районна лікарня повідомляла про закінчення 30.06.2016 строку дії договору та про свою незгоду щодо продовження цього договору на новий строк, проте доказів надіслання цих листів відповідачем не надано. Установлено судами і те, що 12.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Даміан" звернулось до Золотоніської центральної районної лікарні з вимогою про невідкладне відновлення електропостачання орендованого за договором приміщення, та припинення будь-яких інших дій, що безпосередньо чи опосередковано перешкоджатимуть реалізації прав позивача на це приміщення. Золотоніська центральна районна лікарня електропостачання до спірного приміщення не відновила, що і стало підставою для звернення із даним позовом. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміан" до Золотоніської центральної районної лікарні Золотоніської районної ради Черкаської області про усунення перешкод у користуванні об'єктом оренди - нежилим приміщенням загальною площею 19 кв.м., шляхом зобов'язання відповідача відновити електропостачання та припинити вчинення будь-яких інших дій, що безпосередньо чи опосередковано перешкоджатимуть реалізації прав позивача на майно. Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України). Свобода договору проявляється, зокрема, у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Зміст договору, за приписами статті 628 цього ж Кодексу, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з частиною 1 статтею 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Статтею 764 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. При цьому частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Відповідно до приписів частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Згідно зі статтею 28 названого Закону, орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій установили, що термін дії договору №13-1025, на який він був укладений, закінчився 30.06.2016. При цьому позивач не скористався своїм правом, передбаченим умовами пункту 9.6. договору, відповідно до якого, за два місяці до закінчення строку дії договору орендар повинен подати письмову заяву для укладення нового договору. Зазначена умова була визначена на розсуд сторін та узгоджується з принципом свободи договору. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір №13-1025 після 30.06.2016 припинився і не продовжився на новий строк, а відтак у позивача відсутнє право оренди на спірне нежитлове приміщення. За таких установлених обставин висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.