ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 914/2852/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі№ 914/2852/16Господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго"простягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов'язанняв засіданні взяли участь представники:

- позивача:Старчик А.А.- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з КП "Червоноградтеплокомуненерго" 7 955 075, 29 грн основного боргу; 2369011, 16 грн пені, 1021813, 33 грн інфляційних втрат; 285 786, 83 грн процентів річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 р. (суддя Манюк П.Т.) позов задовено частково. Стягнено з КП "Червоноградтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суму в розмірі 10 621 657,03 грн, з них: 7 955 075, 29 грн основного боргу; 1 021 813, 33 грн інфляційних втрат; 285 786, 83 грн 3%; 1 184 505, 58 грн пені; 174 476,00 грн судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд керувався вимогами ст.ст. 509, 526, ч. 3 ст. 551, ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) та прийшов до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу відповідачем щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, згідно п.п. 6.1, 7.2 договору з відповідача підлягає стягненню 7 955 075, 29 грн основного боргу, 1 021 813, 33 грн інфляційних втрат, 285 786, 83 грн 3%, 2 369 011,16 грн пені. Однак, суд застосував ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо зменшення розміру пені, стягнувши її в сумі 1 184 505,58 грн. (50% від суми 2 369 011,16 грн).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 р. (судді: Дубник О.П., Матущак О.І., Скрипчук О.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 р. залишено без зміни.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції в частині зменшення пені скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов в частині стягнення пені задовольнити повністю. В решті заявник просить оскаржувані судові рішення та постанову просить залишити без зміни.

Заявник вважає, що господарські суди неправильно застосували ст. 233 ГК України, ст.ст. 549-552, 599, 625 ЦК України, оскільки зменшення пені є правомірним при її значному перевищені розміру збитків, тоді як в спірному випадку сума нарахованої пені є значно меншою у порівнянні зі збитками, які включать інфляційні втрати, що нараховані на суму заборгованості.

Заявник вважає, що суди неповно з'ясували обставини справи, зокрема не надали об'єктивну оцінку винятковості випадку за якого може бути зменшена пеня, не врахували інтереси сторін спору, причини неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, відповідність розміру пені наслідкам порушення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом оскарження за доводами заявника є стягнення пені, в решті частини судові рішення не оскаржуються і заявник просить залишити їх без зміни, тому касаційна інстанція перевіряє правильність застосування норм права в частині вирішення вимог позову щодо пені.

08.12.2014 р. між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" (продавець) та КП "Червоноградтеплокомуненерго" (покупець) було укладено договір №2159/15-КП-21 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом, згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - природний газ), на умовах цього Договору.

Факт виконання умов Договору щодо передання позивачем і прийняття відповідачем природного газу за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року на загальну суму 11 213 520,40 грн підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу.

Відповідачем ці обставини справи не заперечуються.

Судом встановлено, що відповідач сплачував за поставлений газ згідно договору несвоєчасно та не в повному обсязі внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 7 955 075,29 грн.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позовних вимог розмір пені становить 2 369 011,16 грн.

Правильність розрахунку відповідачем не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Касаційна інстанція погоджується з висновком, що майновий стан сторін, стан розрахунків та соціальна значущість підприємств мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.

Так, судом першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, враховано, що на теплопостачальні організації покладено обов'язок безперебійно постачати теплову енергію споживачам протягом опалювального сезону, а у зв'язку із низькою платоспроможністю значної кількості споживачів теплової енергії, особливо фізичних осіб, відсутністю коштів, підприємство буде позбавлене можливості своєчасно ліквідовувати аварійні ситуації, проводити поточні ремонти теплових мереж та технічне обслуговування обладнання котелень і теплових пунктів, своєчасно та якісно надавати комунальні послуг споживачам міста Червоноград.

Важке матеріальне становище відповідача підтверджено Звітом про фінансовий стан на 30 вересня 2016р. та Звітом про сукупний дохід за 9 місяців 2016р.

З огляду на часткове погашення боржником суми основного боргу, майновий стан сторін та їх інтереси, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50% відсотків в сумі 1 184 505,58 грн.

Касаційна інстанція керується тими мотивами, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (пені) суд має брати до уваги майновий стан сторін і оцінювати співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій до збитків кредитора, враховуючи інтереси обох сторін.

Кредитор, який заперечує проти зменшення неустойки (пені), має довести обставини, що суму заявлена до стягнення є співмірною збиткам, які виникають внаслідок порушення його контрагентом грошового зобов'язання, або, що суд, використовуючи право на зменшення неустойки (пені), явно занизив її розмір з огляду на суму боргу.

За встановлених обставин, що відповідач є виробником теплової енергії, яка споживається не ним безпосередньо, а постачається іншим споживачам, враховуючи соціальну значущість послуг відповідача та низьку платоспроможність його контрагентів, суд касаційної інстанції не вбачає при використанні права на зменшення розміру неустойки (пені) явного порушення балансу інтересів сторін, тому визнає дії суду правомірними.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що застосоване судом зменшення неустойки (пені) не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору, не свідчить про явне заниження суми неустойки (пені).

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 914/2852/16 Господарського суду Львівської області залишити без зміни.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська