ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 910/18040/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі№ 910/18040/16Господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд"до1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Саарланд Буд Інвест"простягнення 663 672,07 грн,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Косань О.О.- відповідача:Головатий А.В., Зелюкін Р.М.- третя особане нез'явивсяВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд" (Товариство, Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (Відділ, Відповідач) про стягнення 663 672,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 р. (суддя Босий В.П.) у задоволенні позову відмовлено.

Як встановив суд пунктом 6.4.18 Договору сторонами погоджено, що генпідрядник зобов'язаний не передавати свої права третій стороні без письмової згоди на те замовника; відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Керуючись пунктом 6.4.18 Договору, згідно до якого генпідрядник зобов'язаний не передавати свої права третій стороні без письмової згоди на те замовника, та ст. 512 ЦК України, суд дійшов висновку, що за відсутності згоди відповідача, підписання передавального акту від 18.08.2016 р. та його подальше затвердження в частині передання права вимоги за Договором на користь Товариства суперечить приписам ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України та вказаному пункту 6.4.18 Договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 р. (судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., Гончаров С.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 р. залишено без зміни.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заявник вважає, що господарські суди неправильно застосували ст. 512 Цивільного кодексу України, не врахувавши, що в спірному випадку право вимоги не передавалося в порядку відступлення цього права, неможливість такого відступлення була передбачена умовою п. 6.4.18 Договору, а в порядку правонаступництва.

1-й окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України у відзиві доводи касаційної скарги вважає безпідставними, оскаржувані рішення та постанову у справі такими, що прийняті без порушення норм матеріального та процесуального права, просить залишити їх без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.11.2012р. між Відділом (замовник) та ТОВ "Саарланд Буд Інвест" (генпідрядник) був укладений договір будівельного підряду №113-12 на виконання робіт по об'єкту: "Реконструкція даху будівлі штабу (інв. №10310001) ОКПП "Київ" Державної прикордонної служби України" (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору генпідрядник на свій ризик власними і залученими силами та засобами відповідно до робочого проекту з високою якістю виконує всі роботи з реконструкції даху будівлі штабу ОКПП "Київ" Державної прикордонної служби України та спільно з замовником за актом прийому-передачі передає в обумовлені строки об'єкт експлуатуючій організації.

Згідно п. 1.2 Договору об'єкт будівництва: "Реконструкція даху будівлі штабу (інв. №10310001) ОКПП "Київ" Державної прикордонної служби України" (об'єкт). Адреса розташування об'єкта: 08300, Київська обл., м. Бориспіль-7, в/ч 1492.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що договірна ціна робіт (приблизна) - на час укладення договору становить 2 646 554,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору в редакції додаткової угоди №4/113-12 від 30.12.2015р. фінансування робіт здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, відповідно до кошторисних призначень згідно з титулом будов на 2012-2016 роки через Управління державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва. Замовник забезпечує безперервне фінансування виконаних робіт згідно з планом фінансування, який є невід'ємною частиною договору (додаток 3). Фінансування робіт проводиться при наявності та в межах кошторисних призначень і становить 2 646 554,40 грн.:

- 2012 рік (І черга) за програмою КПКВ 5341800 - 1 032 000,00 грн.;

- 2016 рік (ІІ черга) за програмою КПКВ 5341800 - 1 614 554,40 грн.

Вказаною додатковою угодою сторонами пункт 11.1 було викладено у новій редакції: "Строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2016р.".

На виконання умов Договору ТОВ "Саарланд Буд Інвест" були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи на загальну суму 1 695 672,07 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2012 року, №2 за грудень 2012 року та №3 за березень 2016 року.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Саарланд Буд Інвест" від 18.08.2016р., оформленим протоколом №3, було вирішено створити Товариство шляхом його виділу із ТОВ "Саарланд Буд Інвест", а також передати йому частину прав та обов'язків.

На підставі передавального акту від 18.08.2016р., затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Саарланд Буд Інвест" №3 від 18.08.2016р., від ТОВ "Саарланд Буд Інвест" до Товариства було передано, в тому числі, дебіторську заборгованість на суму 663 672,07 грн. за Договором з правом на отримання відсотків та штрафних санкцій у відповідності до вимог такого договору та положень цивільного законодавства.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався умовами договору згідно з якими сторонами було погоджено, що генпідрядник зобов'язаний не передавати свої права третій стороні без письмової згоди на те замовника, та тими мотивами, що за відсутності згоди відповідача, підписання передавального акту від 18.08.2016р. та його подальше затвердження в частині передання права вимоги за Договором на користь Товариства суперечить приписам ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на момент розгляду даної справи по суті, юридична особа ТОВ "Саарланд Буд Інвест" не припинена в установленому чинним законодавством України порядку, що свідчить про те, що саме третя особа є кредитором у спірних зобов'язаннях з Відділом.

Разом з тим, господарськими судами першої та апеляційної інстанції не враховано наступне.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 663672,07 грн.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань за змістом норм ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для сторін.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

За загальним принципом кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ст. 512 ЦК України).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Саарланд Буд Інвест" від 18.08.2016 р., оформленим протоколом №3, було вирішено створити Товариство шляхом його виділу із ТОВ "Саарланд Буд Інвест", а також передати йому частину прав та обов'язків.

На підставі передавального акту від 18.08.2016р., затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Саарланд Буд Інвест" №3 від 18.08.2016р., від ТОВ "Саарланд Буд Інвест" до Товариства було передано, в тому числі, дебіторську заборгованість на суму 663 672,07 грн за Договором з правом на отримання відсотків та штрафних санкцій у відповідності до вимог такого договору та положень цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

За змістом ч. 1 ст. 109 вказаного Кодексу виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Отже, правонаступництво в порядку ст. 109 ЦК України є самостійною підставою заміни сторони в зобов'язанні, згідно якого права кредитора в зобов'язанні переходять до правонаступника за розподільчим балансом.

Пунктом 6.4.18 Договору сторонами було погоджено, що генпідрядник зобов'язаний не передавати свої права третій стороні без письмової згоди на те замовника.

Передбачена умовами договору заборона передавати права третій особі поширюється на правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а не на зобов'язання, які виникають із правонаступництва в порядку, передбаченому законом.

Суди не врахували, що ТОВ "Саарланд Буд Інвест", реалізуючи визначені законом права, прийняло рішення про передачу за розподільчим балансом новому суб'єкту господарювання - ТОВ "Гіпер-Інвест-Буд" (позивач) дебіторської заборгованості.

З врахуванням обставин правонаступництва, враховуючи норми законодавства, які не містять обмежень щодо обсягу прав та обов'язків, які можуть бути передані юридичній особі, створеній шляхом виділу з іншого суб'єкта господарювання, висновки судів про те, що передача прав за розподільчим балансом без згоди відповідача порушує умови договору та суперечить закону є неправомірними.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій помилкові, у зв'язку з чим судами не досліджено та не оцінено заявлені вимоги про стягнення заборгованості.

За змістом норми ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно з нормою ст. 111-9 ГПК касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

При таких обставинах суд касаційної інстанції вважає, що доводи скарги є обґрунтованими та приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити і оцінити з урахуванням всіх зібраних у справі доказів доводи сторін, встановити наявність чи відсутність порушення відповідачем умов договору, розмір заборгованості, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпер-Інвест-Буд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 р. у справі № 910/18040/16 Господарського суду міста Києва скасувати.

3. Справу № 910/18040/16 передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська