ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 904/5245/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017у справі№904/5245/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора"пророзірвання договору суборенди землі

за участю представників сторін від:

позивача: Ковтун С.Л. (дов. від 03.01.2017),

відповідача-1: Бутович С.О. (дов. від 01.07.2016),

відповідача-2: не з'явились, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора", в якому просило розірвати договір суборенди землі від 21.06.2013, укладений між сторонами у справі. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 умов договору суборенди та приписів земельного законодавства внаслідок систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою. При цьому позивач посилався на приписи статей 16, 651, 654, 782, 783 Цивільного кодексу України, статей 13, 24, 32 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016, ухваленим колегією суддів у складі: Юзіков С.Г. - головуючий, Ніколенко М.О., Рудовська І.А., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору з огляду на обставини систематичного не внесення відповідачем-1 орендної плати за користування земельною ділянкою. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526, 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 93, 141 Земельного кодексу України, статей 24, 32 Закону України "Про оренду землі".

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Джихур О.В. - головуючий, Кузнецова І.Л., Сизько І.А., постановою від 16.02.2017 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами обставин сплати відповідачем-1 заборгованості за суборенду землі перед позивачем за період з 01.01.2016 по 01.01.2016 на дату подання позову. У зв'язку з чим, на думку скаржника, підстави для розірвання укладеного між сторонами договору суборенди відсутні. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 651 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 04.04.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.А., Сибіги О.М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представників позивача та відповідача-1, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.06.2013 між орендарями: Приватним акціонерним товариством Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілора" та суборендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" укладено договір суборенди землі, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мудрецькою І.В. за реєстровим №980, за умовами пункту 1 якого орендарі надають, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва житлової забудови, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Воронова у районі буд. №8 (Амур-Нижньодніпровський район). 12.08.2013 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору суборенди землі, посвідчену приватним нотаріусом ДМНО Мудрецькою І.В. за реєстровим № 1368. Відповідно до пункту 2 договору в суборенду (за рахунок частки користування земельною ділянкою, яка не підлягає окремому відчуженню та виділенню в натурі, у спільному землекористуванні Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання "СОЗИДАТЕЛЬ") передається земельна ділянка загальною площею 4,0000 га, яка позначена на плані (схемі) земельної ділянки, що додається. Договір укладено на строк дії договорів оренди землі від 13.10.2009 (державна реєстрація від 05.11.2009 №040910400821) та від 13.10.2009 (державна реєстрація від 05.11.2009 №040910400822) (пункт 5 договору). Згідно з пунктом 6 договору (з урахуванням внесених змін) річна плата за користування земельною ділянкою, яка передається в суборенду, вноситься у грошовій формі у розмірі передбаченому розрахунком розміру плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, грошова оцінка яких проведена. Новий розрахунок додається до цієї додаткової угоди №1 і є її невід'ємною частиною. Розмір річної плати за користування земельною ділянкою за 1 м2 має відповідати розміру річної орендної плати за земельну ділянку за 1 м2, що вноситься орендарями і переглядається у випадку зміни розміру останньої, про що, складається нова додаткова угода до договору (пункт 7 договору). Відповідно до пункту 8 договору місячна плата за користування земельною ділянкою вноситься у розмірі однієї дванадцятої від розміру річної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням пункту 8.4. договору. За неповний календарний місяць користування плата сплачується за дні фактичного користування із розрахунку тривалості місяця у 30 днів. Згідно з пунктом 8.4. цього договору обчислення розміру плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, визначених відповідно до законодавства. Розмір плати за користування земельною ділянкою переглядається у випадках, передбачених законодавством (пункт 10 договору). Відповідно до пункту 25 договору орендарі мають право вимагати від суборендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором суборенди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 33 договору). Як вказував позивач, 15.02.2016 ним було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.02.2016 №03-07/040216/55, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшилась з 13 978 092,16 грн. (станом на 21.06.2013) до 77 758 812,50 грн. Оскільки розрахунок орендної плати здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, 02.03.2016 позивачем було направлено відповідачам пропозиції щодо внесення змін до договору суборенди землі шляхом укладання додаткової угоди стосовно змін орендної плати з наступних причин: зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у 2016 році, на підставі якої здійснюється розрахунок розміру плати за користування земельною ділянкою; необхідність перегляду орендної плати за землю на підставі пункту 7 договору суборенди, з огляду на вимоги приписів статті 288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального розміру річного платежу за оренду землі. Проте, відповідачі відповіді на звернення позивача не надали. Також, за твердженням позивача, за період з 01.01.2016 по 01.06.2016 у відповідача-1 виникла заборгованість з орендної плати на землю, що є доказом неналежного виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором суборенди землі. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" про розірвання договору суборенди землі від 21.06.2013, укладеного між сторонами у справі. Підставою позову визначено систематичне порушення відповідачем-1 умов договору в частині дотримання порядку і строків сплати орендних платежів. За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря. Так, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Згідно з частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Частиною 1 статті 32 вказаного Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (частина 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. В силу приписів частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем-1 здійснено оплату заборгованості по орендній платі за І, ІІ ІІІ квартали 2016 року на загальну суму 15 858,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 90, 91 від 08.06.2016. Водночас пов'язуючи можливість дострокового розірвання договору суборенди землі виключно з наявністю прострочення сплати відповідачем-1 орендної плати, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача-1 (суборендаря) про погашення останнім заборгованості у визначеному договором суборенди розмірі на момент звернення позивача до суду та на час прийняття рішення у даній справі. При цьому судами не досліджувались обставини того, що внаслідок тимчасової затримки внесення суборендарем орендної плати позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, чи завдання йому збитків, у зв'язку з чим суди дійшли передчасного висновку щодо наявності істотних порушень умов договору у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України. Окрім цього, не дослідили суди також умов у договорі суборенди та додатковій угоді до нього, які визначають порядок зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною як розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так і законодавчою зміною мінімального розміну орендної плати, а отже і пов'язаний з цим обов'язок суборендаря зі сплати орендної плати у відповідному розмірі та наявності у останнього заборгованості внаслідок таких змін. За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність обставин, з якими закон пов'язує розірвання договору за рішенням суду визнається передчасним. Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду, зокрема є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. За приписами частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною 1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на те, що судове рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом, враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для установлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору. Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи. При новому розгляді справи суду необхідно встановити чи є доведеними вимоги позивача, з яким він звернувся, оцінити, в сукупності, усі допустимі та належні докази у справі, установити всі фактичні обставини справи, що входять до предмета доведення при вирішенні даного спору, врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від з'ясованого установити наявність чи відсутність обставин, з якими законодавство пов'язує законне вирішення даної категорії спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА ДЕВЕЛОПМЕНТС" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі №904/5245/16 Господарського суду Дніпропетровської області і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: В. Корсак

О. Сибіга