ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 908/2074/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) Пушкарьова К.В., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі№ 908/2074/13 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"до1.Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" 2. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" матеріальних збитків в розмірі 2036,70грн.та з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" матеріальних збитків в розмірі 510грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.08.2013 року (суддя Мойсеєнко Т.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року (судді: Склярук О.І. - головуючий, Богатир К.В., Дучал Н.М.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 2036,70грн. шкоди та 1375,95грн. витрат на сплату судового збору; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" 510грн. збитків та 344,55 грн. витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати та передати справу на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника суди невірно витлумачили зміст застосованих норм законодавства і не врахували, що оскільки страховий платіж страхувальник не сплатив, договір страхування, укладений між ним та ПАТ СК "Країна", чинності не набрав, тому відповідальність за заподіяну шкоду має нести ОСОБА_7, як особа, яку визнано винною у вчиненні ДТП.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача-2, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.06.2010р. між ВАТ "Страхова компанія "Країна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", (страховик) та ОСОБА_8 (страхувальник) було укладено договір №11/022682/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування (далі за текстом - Договір страхування), предметом даного якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.3 Договору страхування). Строк дії договору страхування з 22.07.2010р. по 21.07.2011р. (п.8 Договору страхування).

29.09.2010р. о 18-15год. в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк Приватбанк", під керуванням ОСОБА_7.

Внаслідок ДТП пошкодження отримали автомобіль Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1 та Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується довідкою №3442 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою ВДАІ з обслуговування адміністративної території м.Донецька та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька у справі №3-3587/10 від 02.11.2010р. встановлено, що ДТП сталася у зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, у зв'язку з чим ОСОБА_7 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, №24/10/10 від 28.10.2010р. та калькуляції вартості відновлювального ремонту транспортного засобу програмою "AUTOCALC" - матеріальний збиток (вартість ремонту), завданий власникові автомобіля Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 11463,473грн.

На виконання умов договору страхування, на підставі страхового акту №11/18219/2.1.5.1. від 10.03.2011р. та розрахунку розміру страхового відшкодування №18219 від 20.12.2010р. до нього, позивачем здійснено виплату ОСОБА_8 страхового відшкодування у розмірі 11463,43грн., з яких 9426,73 грн. було перераховано безпосередньо страхувальникові, що підтверджується платіжним дорученням №92 від 18.03.2011р., а 2036,70грн. зараховано в якості частки несплаченого чергового страхового платежу за договором №11/022682/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування від 19.06.2010р.

При цьому суди встановили, що ОСОБА_7, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, на момент ДТП працював водієм-інкасатором КБ "ПриватБанк".

Згідно матеріалів справи, автомобіль Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_7, застрахований у ТОВ "СК "Кредо" на підставі полісу №ВЕ 3178916, згідно якого ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500грн., франшиза - 510грн.

Відтак, позивач звернувся до відповідача-1 із претензіями №2670 та №7054 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 11463,43грн.

Товариством з додатковою відповідальністю "СК "Кредо" було виплачено позивачу в порядку регресу страхове відшкодування в розмірі 8916,73грн., що підтверджується платіжним дорученням № 511 від 18.01.2012 р.

Невідшкодованою залишилась сума в розмірі 2036,70грн., яку позивачем було зараховано в якості частки несплаченого чергового страхового платежу за Договором страхування від 19.06.2010р., а також сума франшизи ТОВ "СК "Кредо" в сумі 510грн., яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3178916.

За таких обставин позивач звернувся з позовом у даній справі про стягнення з відповідачів суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно положень частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу ОСОБА_7, який під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах з ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".

У відповідності до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Однак, у разі якщо цивільно-правова відповідальність відповідальної за регресними вимогами особи (ПАТ Комерційний банк "Приватбанк") перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо виникнення у позивача права вимоги до відповідача-1 в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика за вирахуванням франшизи, а відтак, є правомірним задоволення позову щодо стягнення з відповідача-1 2036,70грн. страхового відшкодування.

Щодо стягнення 510грн. франшизи, то в цій частині правомірно відповідальність покладено на відповідача-2.

Так, згідно п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк", як страхувальник за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, та як роботодавець цього водія, є особою, відповідальною за завдані позивачу збитки в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", як страховиком.

Як вбачається з касаційної скарги, відповідач-2 в заперечення позовних вимог посилається на те, що укладений між ОСОБА_8 та позивачем договір страхування не набув чинності через несплату страхувальником передбаченого договором страхового платежу. Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі твердження безпідставними.

Відповідно до ст. 983 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.8. Договору страхування, договір набуває чинності з моменту сплати страхової премії за перший період страхування в повному розмірі, але не раніше 00:00 годин дати, зазначеної в договорі як початок дії договору страхування, і діє протягом періоду, за який сплачено страхову премію в повному розмірі.

Пунктом 9 Договору страхування сторони обумовили розмір страхової премії - 2036,70грн. за кожний період.

При цьому у п. 9.1 Договору страхування сторони погодили, що при настанні страхового випадку страховик має право вираховувати із суми страхового відшкодування несплачені чергові страхові премії.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, спірна сума в розмірі 2036,70грн. підлягала зарахуванню в рахунок оплати страхової премії за третій період страхування відповідно до умов Договору, а не першого платежу, як зазначає скаржник.

Факт зарахування коштів в сумі 2036,70грн. в рахунок чергового страхового платежу підтверджується карткою-рахунком 631-03 за березень 2011р. та випискою банку по особовому рахунку позивача за 21.06.2010р.

Крім того, сторони Договору страхування своїми діями - зверненням страхувальника із заявою про настання страхової події, складанням страховиком (позивачем) страхового акту та виплатою страхового відшкодування, підтвердили його дійсність, оскільки такі дії були направлені на виконання умов зазначеного договору. При цьому, частину суми страхового відшкодування згідно страхового акту, що підлягало виплаті страхувальнику, в розмірі 2036,70грн. було зараховано позивачем в рахунок сплати страхових платежів за договором страхування, строк сплати яких настав на час виплати страхового відшкодування.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі №908/2074/13 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда