ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 905/5528/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі№ 905/5528/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДОРРА"доПриватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ"

простягнення 27564,00 грн. заборгованості, 521,07 грн. 3 % річних, 82,69 грн. інфляційних втрат,за участю представників сторін:від позивача: не з'явились,від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНДОРРА" у липні 2013 року звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" про стягнення 27564,00 грн. заборгованості, 521,07 грн. 3 % річних, 82,69 грн. інфляційних втрат за договором підряду № 474АЭСр від 01.11.2012.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.09.2013 у справі № 905/5528/13 (суддя Сич Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 (колегія суддів у складі: Зубченко І.В. - головуючого, Радіонової О.О., Татенка В.М.), позовні вимоги частково задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДОРРА" 27564,00 грн. заборгованості, 518,63 грн. 3% річних, 82,66 грн. інфляційних втрат, 1720,35 грн. витрат з оплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.09.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі № 905/5528/13 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Приватним акціонерним товариством "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАНДОРРА" (генпроектувальник) 01.11.2012 укладено договір підряду № 474АЭСр, за умовами якого замовник доручає, а генпроектувальник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з розробки проекту "Зовнішнього освітлення майданчика Б".

Відповідно до пункту 1.3. договору, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на підставі акта приймання виконаних робіт.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість виконаних робіт складає 27564 грн., у т.ч. ПДВ - 4594 грн. Вартість виконаних робіт визначена на підставі кошторису, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що розрахунок за договором здійснюється замовником наступним чином: перераховується попередня оплата у розмірі 50% - 13782 грн. в т.ч. ПДВ - 2297 грн. Кінцевий розрахунок здійснюється після підписання акта виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту підписання акта замовником.

Відповідно до пункту 3.1. договору, генпроектувальник обов'язується якісно і в строк виконувати умови пункту 1.1. договору протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану генпроектувальником роботу. У випадку не підписання акта приймання виконаних робіт, замовник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів надати мотивовану відмову.

Робота вважається виконаною після позитивного висновку Облінвестекспертизи за цим проектом (пункт 3.6. договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012.

Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 888 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем виконано зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції за листопад 2012 року на суму 27564 грн. Вказаний акт підписаний відповідачем без зауважень та скріплений печатками сторін. Таким чином, відповідач прийняв виконані позивачем роботи загальною вартістю 27564 грн.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем у встановлений строк свої зобов'язання з оплати виконаних проектних робіт не виконано. На час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача складала 27564 грн. за виконані проектні роботи за актом б/н за листопад 2012 року приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції.

Таким чином, підписуючи акт приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції за листопад 2012 року, відповідач не заперечував факт виконання позивачем робіт в повному обсязі.

У встановлений строк замовником не здійснено розрахунки за надані послуги, внаслідок чого з 01.12.2012 у останнього виникла заборгованість у розмірі 27564 грн.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача 27564 грн. основного боргу.

Крім цього, судами правомірно стягнуто з відповідача 518,63 грн. 3% річних за період з 03.12.2012 по 20.07.2013 та 82,66 грн. інфляційних втрат за період з 03.12.2012 по 20.07.2013 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та/або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі № 905/5528/13 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі № 905/5528/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.