ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 9/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"на постанову та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року Господарського суду Рівненської області від 07.12.2016 рокуу справі№ 9/15за заявою доТовариство з обмеженою відповідальністю "Тракт" Відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування"пробанкрутствоПредставники сторін в судове засідання не з'явилися.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року у справі № 9/15 (суддя Пашкевич І.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - відкрите акціонерне товариство "Квасилівський завод комунального устаткування", визнано вимоги усіх кредиторів погашеними, провадження по справі припинено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 9/15 (судді: Савченко Г.І. - головуючий, Павлюк І.Ю., Юрчук М.І.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судами процесуальними актами, скаржник публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року та направити справу до місцевого господарського суду для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, кредитор ПАТ АКБ "Львів" та ліквідатор боржника арбітражний керуючий Мачульний О.І. проти вимог касаційної скарги заперечують з підстав, викладених у відзиві та просять постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.12.2016 року залишити без змін.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2010 за заявою кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" порушено провадження у справі № 9/15 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакція чинній до 19.01.2013), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.09.2011 р. введено процедуру санації боржника - ВАТ "Квасилівський завод комунального устаткування", призначено керуючого санацією.

Судами встановлено, що до реєстру вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування" включено грошові вимоги наступних кредиторів: товариство з обмеженою відповідальністю "Тракт" з грошовими вимогами в сумі 352 712,60 грн., судові витрати в сумі 321 грн.; товариство з обмеженою відповідальністю "Стрікт з грошовими вимогами в сумі 1 396 307,17 грн.; Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі з грошовими вимогами в сумі 31 765,48 грн.; Державна податкова інспекція у Рівненському районі з грошовими вимогами в сумі 270 934,70 грн.; відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне з грошовими вимогами в сумі 136 054,86 грн.; судові витрати в сумі 2 436 грн.; Рівненський районний центр зайнятості з грошовими вимогами в сумі 6 225,83 грн.; Рівненське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з грошовими вимогами в сумі 568,08 грн.; товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Генерація" з грошовими вимогами в сумі 218 683 грн. 84 коп. Судові витрати в сумі 125 грн. 00 коп.; Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕнегроЕко-Консалтинг" з грошовими вимогами в сумі 858 228,30 грн.; судові витрати в сумі 125 грн.; публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" з грошовими вимогами, що забезпечені заставою майна боржника в сумі 1 440 471,38 грн. (основний борг); неустойка (штраф, пеня) в сумі 394 137,02 грн.; судові витрати в сумі 125 грн.; публічне акціонерне товариство акціонерний-комерційний банк "Львів" з грошовими вимогами, що забезпечені заставою майна боржника в сумі 280 752 грн. (основний борг); неустойка (штраф, пеня) в сумі 1 060,74 грн.; судові витрати в сумі 125 грн.; заборгованість по заробітній платі в сумі 39 800 грн.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 13.10.2015р. визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство "Квасилівський завод комунального устаткування", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування" арбітражного керуючого Мачульного О.І.

За результатами проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором на затвердження до місцевого суду подано звіт та ліквідаційний баланс.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 41-48 Закону про банкрутство, що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам Закону про банкрутство.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, оскільки господарським судом було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури саме 13.10.2015, до даних правовідносин застосовуються положення Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.13.

Відповідно до частини 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Разом з тим, частина 2 ст. 98 Закону про банкрутство встановлює обов'язки арбітражного керуючого, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

За приписами ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор, в силу закону, з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено майно банкрута, яке реалізовано на аукціоні за ціною 182 404 грн. 99 коп., що підтверджується протоколом № 211814 від 30.08.2016 р. про проведення аукціону з продажу майна відкритого акціонерного товариства "Квасилівський завод комунального устаткування", в якому зазначено, що переможець аукціону (електронних торгів) товариство з обмеженою відповідальністю "Квасилівський ливарно-механічний завод" зобов'язаний сплатити кошти за придбане майно протягом 5-ти днів з дня проведення аукціону. Вартість реалізованого майна банкрута склала 182 404,99 грн. Крім того, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором до складу ліквідаційної маси боржника ліквідатором включено грошові кошти на рахунку боржника в сумі 2542 грн. 00 коп.

Дані кошти були спрямовані на погашення вимог відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": оплата послуг біржі - 7 296 грн. 20 коп.; ТОВ "ЕнегроЕко-Консалтинг" - 97 грн. 76 коп.; ТОВ "Енерго Генерація" - 97 грн. 76 коп.; ТОВ "Тракт" - 251 грн. 37 коп.; витрати на експертну оцінка майна - 26 000 грн. 00 коп.; ПАТ АКБ "Львів" - 76 199 грн. 00 коп.; ПАТ "Західінкомбанк" - 3 311 грн. 44 коп.; оплата послуг арбітражного керуючого - 69 133 грн. 46 коп.; ФСС від НВ на В та ПЗ України у м. Рівне - 2 436 грн. 00 коп.; розрахунково-касове обслуговування - 124 грн. 00 коп.

Як зазначалося вище, публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" по відношенню до боржника є забезпеченим кредитором з грошовими вимогами, що забезпечені заставою майна боржника в сумі 1 440 471,38 грн. (основний борг); неустойка (штраф, пеня) в сумі 394 137,02 грн.; судові витрати в сумі 125 грн.

Так, відповідно до договору застави № 3103-1, укладеного 31.03.2008 року між банком та боржником, в забезпечення належного виконання кредитного договору № 3103-1 від 31.03.2008 боржник як заставодавець передав в заставу обладнання, а саме: вертикально-свердлильні станки (чотири штуки), гідравлічний прес, механічний прес кривошипний-690, молот пневматичний, однокривошипний прес, пресножиці комбіновані, токарно-гвинторізний станок, токарно-гвинторізний станок-528, токарно-гвинторізний станок-642, трансформаторна підставка, фрезерний станок.

Крім того, за іпотечним договором № 3103-1 від 31.03.2008 боржником було передано банку нерухоме майно, а саме: будівлі майстерні по ремонту (цегла) - (літ. В, літ. В'), загальною площею 569,6 кв.м; туалетна (цегла) - (літ. Д); механічний цех (цегла) - (літ. Г), загальною площею 929,3 кв.м.; лабораторний корпус (будівля цегляна) - (літ. Е2), загальною площею 1 301,6 кв.м.

Водночас, з матеріалів справи вбачається що в процедурі санації було продано нерухоме майно, зокрема, будівля майстерні по ремонту, приміщення літ. В-1, загальною площею 530,6 кв.м; туалетна, приміщення літ. Д; механічний цех (цега) - (літ. Г), загальною площею 929,3 кв.м.; лабораторний корпус (будівля цегляна) - (літ. Е2), загальною площею 1 301,6 кв.м.

Відомостей щодо продажу будівлі майстерні, приміщення літ. В та продажу обладнання, що знаходиться в заставі банку матеріали справи не містять. При цьому, інформації щодо продажу зазначеного заставного майна не містить також і звіт ліквідатора.

Відповідно до п. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Судами залишено поза увагою те, що ліквідатор не вжив належних заходів щодо розшуку та повернення обладнання банкрута, яке перебувало у заставі банку, наведене не знайшло свого відображення у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, оскільки у відповідності до реєстру вимог кредиторів Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк" є кредитором, вимоги якого забезпечені заставою.

До того ж, судами не досліджувалося виконання ліквідатором положення ст. 48 Закону про банкрутство щодо передачі бухгалтерських документів боржника.

З огляду на встановлене, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на неналежність дій ліквідатора в ході проведення ліквідаційної процедури, неповноту додатків до звіту ліквідатора, невідповідність даних ліквідаційного балансу фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07.12.2016 у справі № 9/15 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 07 грудня 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 9/15 скасувати.

3. Справу № 9/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

В.Я. Погребняк