ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 925/972/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Черкаської області, м. Черкасина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 рокуу справі господарського суду Черкаської областіза позовомЗаступника керівника Черкаської місцевої прокуратури, м. Черкасидо1. Черкаської міської ради, м. Черкаси; 2. Автокооперативу "Чорний Яр", м. Черкаси; 3. Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, м. Черкаси; 4. Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області, м. Черкасипровизнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки

за участю представників

прокуратури: Хорс К.Б.,

відповідача-1: Житнікова Т.А.,

відповідача-2: Накоп'юк Я.В.,

відповідача-3: не з'явився,

відповідача-4: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради, Автокооперативу "Чорний Яр" (далі за текстом - АК "Чорний Яр"), Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (далі за текстом - Департамент), Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області (далі за текстом - Управління Держгеокадастру у Черкаському районі) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради № 2-330 від 17.03.2016 року "Про надання АК "Чорний Яр" земельної ділянки в оренду на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду";

- визнання недійсним Договору оренди землі від 10.05.2016 року на ділянку площею 0, 7788 га за адресою: м. Черкаси, на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду, нормативною грошовою оцінкою 6 427 202, 76 грн., укладеного між Черкаською міською радою та АК "Чорний Яр", зареєстрованого 06.06.2016 року державним реєстратором Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (номер запису про інше речове право: 14842665);

- скасування рішення державного реєстратора Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, індексний номер рішення: 29928656 від 07.06.2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за АК "Чорний Яр" (код ЄДРПОУ 34924000) на земельну ділянку загальною площею 0, 7788 га, розташовану у м. Черкаси на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду, за кадастровим № 7110136400:01:008:0235;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0, 7788 га, розташованої у м. Черкаси на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду під кадастровим № 7110136400:01:008:0235 з одночасним скасуванням записів у поземельній книзі, відкритої Управлінням Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області 10.08.2015 року, куди внесено записи № 001, № 002, № 003 від 10.08.2015 року та № 004, № 005 від 30.06.2016 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року у позові відмовлено повністю.

Вищезазначені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачами відзивів на касаційну скаргу прокурора подано не було.

В судовому засіданні прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повністю, а представники відповідачів-1, -2 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідачів-3, -4 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача-1,-2, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 04.11.2014 року № 2-296 надано АК "Чорний Яр" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 7788 га в оренду на розі вул. Гагаріна та Героїв Сталінграду в м. Черкаси під автокооператив. Цим же рішенням визначено наявні містобудівні обмеження та обтяження землекористування (п. 1 Рішення).

17.03.2016 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-330 "Про надання АК "Чорний Яр" земельної ділянки в оренду", яким вирішено:

- зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою м. Черкаси на земельну ділянку площею 0, 7788 га (кадастровий № 7110136400:01:008:0235) на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду в межах, визначених проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки АК "Чорний Яр" площею 0, 7788 га на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду;

- надати АК "Чорний Яр" в оренду на 5 років, але не довше ніж до початку планової забудови, земельну ділянку площею 0, 7788 га (кадастровий № 7110136400:01:008:0235) на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду під автокооператив, з них: площею 0, 0600 га за рахунок земель власного землекористування та площею 0, 7188 га за рахунок земель Черкаської міської ради, за умови виконання висновку управління культури Черкаської обласної державної адміністрації від 29.04.2015 року. На земельну ділянку закріплено містобудівні обмеження та обтяження.

В пункті 4.4. цього Рішення зобов'язано АК "Чорний Яр" в разі початку планової забудови звільнити надану в оренду земельну ділянку.

10.05.2016 року Черкаською міською радою (орендодавець) та АК "Чорний Яр" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами п. п. 1, 2 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 року № 2-330 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (для колективного гаражного будівництва), яка знаходиться на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду. В оренду передається земельна ділянка площею 0, 7788 га (кадастровий № 7110136400:01:008:0235) під автокооператив.

Договір укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 року № 2-230), але не довше ніж до початку планової забудови (п. 8 Договору).

Відповідно до п. п. 9, 16 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки і на час укладення Договору становить 192 816, 08 грн. - землі транспорту, зв'язку. Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови (для колективного гаражного будівництва).

Згідно з п. 18 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням документації із землеустрою. Підставою розроблення документації із землеустрою є рішення Черкаської міської ради від 04.11.2014 року № 2-296. Організація розроблення документації із землеустрою і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря.

В п. 20 Договору сторони визначили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-дений строк після державної реєстрації цього Договору за актом її прийому-передачі.

06.06.2016 року сторонами Договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Прокурор, звернувшись до господарського суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтував тим, що рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 року № 2-330 прийнято з порушенням приписів ч. 2 ст. 54, ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України "Про благоустрій", ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій", оскільки місце розташування виділеної земельної ділянки та затверджений проект відведення для колективного гаражного будівництва не відповідає запланованому цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до затвердженого Генерального плану м. Черкаси та плану зонування територій м. Черкаси, чим порушено інтереси територіальної громади м. Черкаси та позбавлено останню права розпорядження частиною земельної ділянки, що була повернута громаді на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 року у справі № 925/977/16, яким розірвано Договір оренди землі від 21.03.2006 року, укладений між Черкаською міською радою та приватним підприємством "БВФ "Євгенія" (далі за текстом - ПП "БВФ "Євгенія"), площею 1 709 кв. м. по бульв. Шевченка, 303. Отже, Черкаська міська рада на момент прийняття рішення № 2-330 від 17.03.2016 року розпорядилась частиною земельної ділянки, що перебувала в цей час в користуванні на підставі Договору оренди землі, укладеного з ПП "БВФ "Євгенія", тобто, не була вільною. Оскільки на підставі прийнятого з порушенням земельного законодавства рішення укладено Договір оренди землі від 10.05.2016 року, останній відповідно до вимог ст. ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Крім того, прокурор просив відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України застосувати наслідки недійсного правочину з метою забезпечення реального виконання рішення суду та відновлення положення, яке існувало до виникнення спірних правовідносин, шляхом скасування рішення державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що відповідає приписам ст. ст. 3, 6, 10, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 26, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом став лист Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 22.06.2016 року № 807, яким на звернення прокуратури повідомлено, що земельна ділянка площею 0,7788 га надана в оренду для розміщення автокооперативу згідно з діючим Генеральним планом міста визначена для розміщення історичного комплексу "Чорний Яр" з віднесенням до рекреаційної зони озеленених територій, а тому рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 року № 2-330 прийнято з порушенням ст. 123 Земельного кодексу України. Крім того, оскаржуваним рішення ради надано в оренду частину земельної ділянки, що вже перебувала в оренді у ПП "БВФ "Євгенія" на підставі Договору оренди землі від 21.03.2006 року, який розірвано за рішенням господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 року у справі № 925/977/16 та повернення земельної ділянки територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради здійснено за актом приймання-передачі від 30.08.2016 року, що також є порушення ст. 123 Земельного кодексу України. При цьому, судами зауважено, що звертаючись з даним позовом, прокурором не надано судам належних та допустимих доказів про те, чиї саме права порушені, яке порушене право підлягає захисту в порядку господарського судочинства та в чому полягає порушення законних прав громади м. Черкаси, з огляду на те, що зміни до Генерального плану забудови м. Черкаси та встановлення/зміна цільового призначення земельної ділянки є законодавчо закріпленою компетенцією Черкаської міської ради, в яку держава не може втручатися безпідставно, у зв'язку з чим суди дійшли висновків про недоведеність позовних вимог.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, в позовній заяві прокурором чітко визначено орган, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, а також обґрунтовано неможливість здійснення даним органом виконавчої влади захисту державних інтересів у судовому порядку, зокрема, у зв'язку з ліквідацією цього органу державної влади та відсутністю коштів для сплати судового збору. Виходячи з цього, прокурором обґрунтовано необхідність здійснення захисту інтересів держави в суді саме прокуратурою без залучення уповноваженого органу державної влади.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 18 ГПК України передбачено, що прокурор є самостійним учасником судового процесу.

Проте, судами попередніх інстанцій не здійснено належну перевірку даних обставин з їх юридичною оцінкою, що свідчить про неповне дослідження усіх обставин справи в їх сукупності та є порушенням вимог процесуального законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта індивідуальної дії недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши спір по суті та встановивши, що виділена на підставі оскаржуваного рішення ради земельна ділянка площею 0, 7788 га розміщена на території історичного комплексу "Чорний Яр" з віднесенням до рекреаційної зони, не надали цій обставині належної правової оцінки з урахуванням приписів ст. ст. 54, 123, 134 Земельного кодексу України та поданими у справі доказами і, зокрема, висновками уповноважених органів влади про не погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки АК "Чорний Яр" площею 0, 7788 га на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду у зв'язку з наявністю на земельній ділянці містобудівних обмежень та обтяжень землекористування; про погодження за умови укладення охоронних договорів та забороною врізання в корінний схил верхньої тераси у зв'язку зі знаходженням даної земельної ділянки в охоронній зоні пам'ятки археології - городище зарубинецької культури (державний реєстраційний № 3959), взятої на державний облік рішенням обласної державної адміністрації від 12.03.1996 року № 129.

Загальними вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їх рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є необхідність продемонструвати сторонам, що вони були почуті, крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Так, з урахуванням предмету позову у спірних правовідносинах, судами попередніх інстанцій без належної правової оцінки залишено як висновки Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації (від 28.03.2014 року № 164, від 29.04.2015 року № 175) щодо знаходження на даній території пам'ятки археології, так і Акт обстеження земельної ділянки площею 0, 7788 га у м. Черкаси на розі вул. Гагаріна та вул. Героїв Сталінграду від 28.03.2014 року щодо знаходження земельної ділянки в межах заповідної території "Черкаські берегові схили", охоронній зоні городища зарубинецької культури та культурного шару пізньосередньовічних Черкас, у зв'язку з чим вказана територія виключена із гаражного кооперативу.

Отже, судами попередніх інстанцій не перевірено та не з'ясовано відповідність прийнятого рішення затвердженій містобудівній документації, прийняття такого рішення без проведення земельного аукціону та можливість передачі зазначеної земельної ділянки для гаражного будівництва з визначенням цільового призначення землі: землі житлової та громадської забудови, а також виконання відповідачем-2 приписів щодо укладення охоронних договорів та можливість використання такої земельної ділянки за цільовим призначення визначеним оспорюваним рішення ради.

Відтак, зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна заступника прокурора Черкаської області підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.11.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року у справі № 925/972/16 - скасувати.

3. Справу № 925/972/16 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга Судді В.А. Корсак В.О. Швець