ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 906/764/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційних скарг1) Житомирської міської ради 2) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2016р. у справі господарського суду№906/764/14 Житомирської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Архбудінвест-Полісся" доЖитомирської міської ради треті особиОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, Держземагентство у Житомирській області про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб - визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки Струкова Л.В. дог. б/н від 05.05.2016 Ткаченко Ю.В. дов. б/н від 10.05.2016 ОСОБА_22 дов.№26/136 від 25.02.2016 юр. ОСОБА_23 дов.№178120 від 09.02.2015 ОСОБА_3 - паспорт

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсака В.А. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.04.2016р. №08.03-04/830 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №906/764/14, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Яценко О.В.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Яценко О.В. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 10.05.2016р. №08.03-04/1495 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №906/764/14, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Корсак В.А.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Архбудінвест-Полісся" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), в якій просило вважати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.10.2007р., який був укладений і зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів 20.11.2007р. за №040720900410.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.07.2014р. (суддя Гансецький В.П.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано вважати укладеною в редакції позивача Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.10.2007, укладеного між ТОВ "Архбудінвест-Полісся" та Житомирською міською радою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Житомирська міська рада звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, громадяни - мешканці сусідніх будинків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 звернулись до Рівненського апеляційного господарського суду, як особи, яких не було залучено до участі у справі, а прийняте рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси апелянтів, з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.2014р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, Держземагенство у Житомирській області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, висновок якої отримано апеляційним судом і Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. поновлено провадження у справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2016р. (судді Гудак А.В., Коломис В.В., Бучинська Г.Б.) рішення господарського суду Житомирської області від 08.07.2014р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Житомирська міська рада та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просять скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві та додаткових доводах і міркуваннях ТОВ "Архбудінвест-Полісся" посилається на те, що судами попередніх інстанцій встановлено дотримання позивачем вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" щодо продовження строку дії договору оренди, а тому вважає, що договір оренди земельної ділянки, на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" було поновлено на той самий строк і на тих же умовах, тому проти доводів, викладених в касаційних скаргах, заперечує і вважає їх не обґрунтованими та такими, що зводяться до переоцінки доказів по справі, а відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права переоцінювати докази по справі та просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін. Також, представник позивача посилався на постанову Верховного суду України від 23.03.2016р. у справі №6-146цс16, в якій висловлена правова позиція щодо різності підстав поновлення договору оренди, передбачених ч.ч.1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та ч.ч.6-9 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Заслухавши присутніх і судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 між Житомирською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архбудінвест-Полісся" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого Житомирська міська рада (орендодавець) на основі рішення Житомирської міської ради від 05.09.2007 №372 надала, а ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендар) прийняв в строкове платне користування терміном на п'ять років земельну ділянку площею 0,0954га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1, нормативна грошова оцінка якої становить 26930,36грн., для житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.10.2007р.

Договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007р. зареєстровано у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 20.11.2007р. за № 040720900410.

Договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007 достроково не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

Відповідно до п.4 Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007, договір укладено на 5 років.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та "Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності".

Згідно п.30 Договору оренди землі дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи, ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендар) звертався до Житомирської міської ради з листом від 20.08.2012 №52 про винесення на розгляд чергової сесії міської ради питання про поновлення вищевказаного договору оренди земельної ділянки із проектом додаткової угоди.

Житомирська міська рада визнала надані орендарем документи достатніми і винесла на розгляд сесії питання поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007р.

На засіданні сесії Житомирської міської ради, яка відбулась 30.08.2012, розглядався проект рішення міської ради "Про вилучення, припинення надання права користування земельними ділянками юридичним та фізичним особам, внесення змін в рішення міської ради", до якого було включено питання щодо попередження ТОВ "Архбудінвест-Полісся" про не поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, однак таке рішення прийнято не було, оскільки не набрало необхідної кількості голосів.

На думку позивача, оскільки Житомирською міською радою не було прийнято рішення про відмову в продовженні строку оренди земельної ділянки ТОВ "Архбудінвест-Полісся" та товариство продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, тому з урахуванням ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", Договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Сторонами спору відповідну додаткову угоду про продовження строку дії Договору оренди землі у формі єдиного документа не укладено, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив вважати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007р., який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів 20.11.07р. за № 040720900410.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні відносини, які виникли між сторонами, випливають з укладеного ними Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди , що встановлено ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ст.31 Закону України "Про оренду землі" та п.30 Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007, останній припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Судами встановлено, що вказаний спір виник на стадії поновлення договору оренди земельної ділянки, а тому в даному випадку, йдеться не про зміни умов договору оренди земельної ділянки, а про поновлення його дії на той самий строк і на тих самих умовах, зокрема, і в частині орендної плати, розміру нормативної грошової оцінки землі, обов'язку використання землі за цільовим призначенням тощо.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Оскільки право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, тому у позивача ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендаря) право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0954 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виникло 20.11.2007 - з дати державної реєстрації, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 040720900410.

Враховуючи викладене та п.4 Договору оренди земельної ділянки, суди дійшли до висновку, що строк його дії закінчився 20.11.2012р.

Згідно із ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди).

За загальним правилом договірні відносини будуються на засадах рівності сторін, і право вимагати укладення договору оренди землі виникає лише у випадках, визначених законом. Одним із таких випадків є передбачене ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до вимог ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі", позивач ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендар) належним чином скористатися своїм переважним правом на продовження договору оренди земельної ділянки на новий строк, повідомив про це Житомирську міську раду (орендодавця) у належний строк, передбачений п.4 договору оренди земельної ділянки.

До листа-клопотання від 20.08.2012 №52 про винесення на розгляд чергової сесії міської ради питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендар), відповідно до вимог ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", додав проект додаткової угоди про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки.

Однак, ані погодження на продовження дії Договору оренди, ані заперечення у місячний строк після закінчення строку дії Договору ТОВ "Архбудінвест-Полісся" (орендар) від орендодавця Житомирської міської ради не отримав.

Продовжуючи користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі та за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення відповідача (орендодавця) про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки, позивач ТОВ "Архбудінвест-Полісся" як орендар мав законні підстави вважати, що договір оренди земельної ділянки був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частин 6-9 ст.33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що правова позиція щодо об'єднання у ст.33 Закону України "Про оренду землі" двох випадків пролонгації договору оренди, висловлена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справах №№6-219цс14, 6-10цс15, від 18.03.2015 у справах №№6-3цс15, 6-4цс15, від 15.04.2015 у справі №6-55цс15.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема, із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи те, що позивач ТОВ"Архбудінвест-Полісся" як орендар продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення 20.11.2012р. строку договору оренди земельної ділянки, а відповідач Житомирська міська рада як орендодавець не надсилала протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендарю про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки, керуючись положеннями ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, що договір оренди земельної ділянки було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором від 01.10.2007р.

Отже, Житомирська міська рада в особі міського голови, допустила протиправну бездіяльність, яка полягає в зволіканні щодо укладення з позивачем Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007р., строк дії якого закінчився 20.11.2012р.

Відсутність заперечень з боку Житомирської міської ради щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки підтверджується також діями міської ради, яка 24.04.2013р. уклала Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 20.11.2007р.

Додаткова угода від 24.04.2013 про поновлення договору оренди земельної ділянки була визнана недійсною апеляційним судом Житомирської області у справі №296/7035/13-ц від 07.05.2014р., яка була залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2014р. за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_28, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_29, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_30, ОСОБА_6, ОСОБА_31 до Житомирської міської ради, ТОВ "Архбудінвест-Полісся" про визнання недійсним правочину (визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 за №040720900410 від 20.11.2007р.), яким апеляційну скаргу представників позивачів - ОСОБА_23 та ОСОБА_24 задоволено: рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04.12.2013 скасоване, ухвалено нове, позов задоволено, визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, укладену 24.04.2013р. між Житомирською міською радою та ТОВ "Архбудінвест-Полісся", оскільки вона була укладена зі сторони міської ради не уповноваженою на те особою та без відповідного рішення міської ради. Також, судовим рішенням встановлено, що Додатковою угодою сторони змінили умови Договору оренди.

В Рішенні апеляційного суду Житомирської області у справі №296/7035/13-ц зазначено, що додатковою угодою, укладеною 24.04.2013р. між Житомирською міською радою та ТОВ "Архбудінвест-Полісся", порушуються права позивачів.

Приймаючи рішення у справі №906/764/14, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до положень ст.35 ГПК України та абзац.3 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями) преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом, зокрема, у справі №296/7035/13-ц.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Рішення апеляційного суду Житомирської області у справі №296/7035/13-ц не може мати преюдиційного значення для розгляду даної справи №906/764/14 у відповідності із приписами ст.35 ГПК України, оскільки винесено по іншій Додатковій угоді, укладеній сторонами 24.04.2013р., якою було змінено умови договору оренди.

Крім того, Рішення апеляційного суду Житомирської області у справі №296/7035/13-ц містить оціночні судження відносно того, що частину прибудинкової території будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 надано в оренду, однак, зазначеним судовим рішенням не встановлено розмір прибудинкової території цих будинків, не вказано, яким нормативним актом визначається розмір прибудинкової території житлових будинків, і яка саме частина прибудинкової території передана в оренду позивачеві.

Згідно із ст.42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Тобто, прибудинкова територія має бути визначена актом на право власності чи користування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що такі докази до матеріалів справи третіми особами не надано.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р.по справі №906/764/14 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, висновок якої отримано апеляційним судом.

У висновку судової експертизи, зокрема, зазначено, що надати відповідь щодо відповідності прибудинкових території досліджуваних будинків вимогам державних будівельних норм; порушення норм ДБН щодо розміру прибудинкових території досліджуваних будинків у зв'язку з будівництвом багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в м. Житомирі; накладання земельної ділянки площею 0,0954 га, що знаходиться за адресою: м. Житомир, АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2) на прибудинкові досліджувані території будинків, експертам не вбачається за можливе у зв'язку з відсутністю у представлених на дослідження матеріалах правовстановлюючих та (або) правопосвідчуючих документів на прибудинкові території житлових будинків АДРЕСА_4, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Також у Висновку експертизи зазначено, що визначення можливості будівництва (добудови) 10-типоверхової житлової секції з вбудованими офісними приміщеннями до житлового будинку по АДРЕСА_3, у відповідності до науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5) не відноситься до компетенції експертів з питань-будівельно-технічної експертизи, а визначається на етапі розроблення проектно-кошторисної документації.

Разом з тим експерти звертають увагу, що в матеріалах, наданих на дослідження містяться: позитивний комплексний висновок державної експертизи №145-08 Обласної служби Української державної інвестиційної експертизи 04.06.2008; рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.06.2008 №414, що свідчить про можливість добудови 10-типоверхової житлової секції з вбудованими офісними приміщеннями до житлового будинку по АДРЕСА_3, станом на дату розроблення даної документації.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що питання можливості або неможливості добудови 10-типоверхової житлової секції з вбудованими офісними приміщеннями до житлового будинку по АДРЕСА_3 не є предметом розгляду господарського суду у справі №906/764/14, оскільки у зазначеній справі розглядається позовна вимога про продовження Договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007 на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із ч.9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. Оскільки судом першої інстанції встановлено наявність порушеного права позивача, останнє підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, у зв'язку з цим укладення сторонами на виконання рішення суду будь-яких угод додатково - не вимагається.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи встановлені обставини справи, місцевий господарський суд, з чим погодився апеляційний суд, визнав позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, - суд визнав укладеною в запропонованій позивачем редакції Додаткову угоду до договору оренди землі від 01.10.2007, укладеного між ТОВ "Архбудінвест-Полісся" та Житомирською міською радою, зареєстрованого у книзі записів реєстрації договорів 20.1120.07 за №040720900410, оскільки додаткова угода, надана позивачем, передбачає продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на той же 5-річний строк без зміни інших умов договору.

В додаткових поясненнях до касаційної скарги представник третіх осіб посилався на постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2015р. у справі №911/2526/14, від 13.04.2016р. у справі №911/3378/15 та від 20.10.2015р. у справі №904/3929/14, які, на думку представника, підтверджують існування іншої судової практики щодо застосування ст.33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах. Проте, колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що у даній справі та справах, на які посилається представник третіх осіб мають різні обставини, оскільки у даній справі судами встановлено, що позивач як орендар з дотриманням вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" повідомив орендодавця про намір продовжити строк дії договору оренди та продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, а відповідач як орендодавець не надсилав протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендарю про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки. В той час як у справах №№911/2526/14 та 911/3378/15 судами було встановлено, що орендодавцем було надано орендарю письмову відмову продовжувати строк дії договору оренди з дотриманням вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі", а у справі №904/3929/14 судами було встановлено, що орендар не звернуся до орендаря в строки, встановлені ст.33 Закону України "Про оренду землі" з пропозицією щодо продовження строку дії договору. Тобто у даній справі і справах, на які посилається представник третіх осіб, встановлені різні обставини.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Житомирської міської ради та скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, оскільки доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касаторами до бюджету під час подання касаційних скарг, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційних скарг на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторах.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Житомирської міської ради залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2016р. у справі №906/764/14 господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Головуючий суддя Т. Данилова

Судді М. Данилова

В. Корсак