ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 910/21939/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого,

суддів: Панової І.Ю., Ткаченко Н.Г.,

за участю представників:

ПАТ "Феодосійський механічний завод" - Антонова Є.Г. (ордер сер. АА №100802 на підставі договору від 28.03.2017),

ТОВ "Укркомерцгруп" - Верховського О.В. (дов. від 03.01.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Фізичної особи ОСОБА_4

та Публічного акціонерного товариства "Феодосійський

механічний завод"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016

та ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2016

(в частині кредиторських вимог ФО ОСОБА_4,

ТОВ "Укркомерцгруп", ТОВ "Галактик інвест груп")

у справі №910/21939/15 господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркомерцгруп"

до Публічного акціонерного товариства " Феодосійський

механічний завод"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.08.2016 (суддя Пасько В.М.) задоволено заяву Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про заміну кредитора у справі; замінено кредитора Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва його правонаступником - Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві; визнано кредиторами ПАТ "Феодосійський механічний завод": ТОВ "Укркомерцгруп" на суму 1 907 241,92 грн., з яких: 2 756 грн. - вимоги першої черги, 1861567,88 грн. - вимоги четвертої черги, а 42 918, 04 грн. - вимоги шостої черги, ТОВ "Галактик Інвест Груп" на суму 627 756 грн., з яких: 2 756 грн. - вимоги першої черги, а 625 000 - вимоги четвертої черги, ОСОБА_4 на суму 72 436 грн., з яких: 2 436 грн. - вимоги першої черги, а 70 000 грн. - вимоги четвертої черги, Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві на суму 116 239,69 грн., з яких: 2 436 грн. - вимоги першої черги, а 113 803,69 грн. - вимоги другої черги; відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором ПАТ "Феодосійський механічний завод" на суму 3 373 500 грн.; відмовлено ТОВ "Укркомерцгруп" у визнанні конкурсним кредитором ПАТ "Феодосійський механічний завод" на суму 488921 28 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2723673,61 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (колегія суддів у складі: В.О. Пантелієнко, О.М. Остапенко, А.А. Верховець) ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 11.08.2016р. по справі №910/21939/15 залишено без змін.

До Вищого господарського суду з касаційними скаргами звернулися:

- ОСОБА_4, який просить ухвалу господарського суду м. Києва від 11.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 в частині відмови ОСОБА_4 у визнанні кредитором ПАТ "Феодосійський механічний завод" на суму 3 737500,00 грн. скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 4-2, 43, 99, 101 ГПК України, ст.ст. 20, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- ПАТ "Феодосійський механічний завод", який просить ухвалу господарського суду м. Києва від 11.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 в частині визнання кредиторами ПАТ "Феодосійський механічний завод" ТОВ "Укркомерцгруп" та ТОВ "Галактик" скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувані судові рішення незаконними на підставі ч. 1 ст. 111-10 ГПК України у звёязку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме приписів ст.ст. 4-2, 34, 43, 99, 101, 105 ГПК України, ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ТОВ "Укркомерцгруп" подано заперечення на касаційні скарги ОСОБА_4 та ПАТ "Феодосійський механічний завод", в якому просить відмовити у задоволенні касаційних скарг на ухвалу господарського суду м. Києва від 11.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у даній справі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.09.2015 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ПАТ "Феодосійський механічний завод", призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рамазанова С.Г.

Оголошення про порушення провадження у справі № 910/21939/15 про банкрутство ПАТ "Феодосійський механічний завод" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 03.09.2015 за №22126.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2016 було припинено провадження у справі № 910/21939/15, яка постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 скасована, а справа передана на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 було відмовлено ПАТ "Феодосійський механічний завод" у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі № 910/21939/15 та стягнуто з боржника на користь ініціюючого кредитора судовий збір, яка постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 залишена без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Місцевий господарський суд, за наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів, ухвалою від 11.08.2016 визнав кредиторами боржника:

- ТОВ "Галактик Інвест Груп" на суму 627 756 грн., що підтверджувалося письмовими висновками розпорядника майна боржника та наявними матеріалами справи;

- ТОВ "Укркомерцгруп" на суму 1 907 241,92 грн., що підтверджувалося письмовими висновками розпорядника майна боржника, ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2015 у справі № 910/21939/15, рішеннями судів та наявними матеріалами справи;

- ОСОБА_4 на суму 72 436 грн., що підтверджувалося простим векселем від 03.12.2013р. серії АА № 2425617 на суму 70 000 грн.;

- Правобережне об'єднане управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві на суму 116 239,69 грн., що підтверджувалося розрахунками заборгованості та наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції від 11.08.2016 в апеляційному порядку, прийшов до висновку, що судом першої інстанції було законно і обґрунтовано затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 2 723 673,61 грн.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на його невідповідність вимогам ст.4-7 та ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ст.1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги ОСОБА_4 на суму 3 737 500, 00 грн. ґрунтуються на простих векселях від 30.12.2013р. серії АА № 2425624 на суму 483 500, 00 грн., від 27.12.2013р. серії АА № 2425623 на суму 766 000, 00 грн., від 05.02.2014р. серії АА № 2425625 на суму 1 722 000, 00 грн., від 26.12.2013р. серії АА № 2425622 на суму 766 000, 00 грн., з яких: 2 436 грн. - вимоги першої черги, а 113 803,69 грн. - вимоги другої черги.

Оскільки з поданих ініціюючим кредитором доказів вбачається відсутність на простих векселях серії АА № 2425624 на суму 483 500 грн., серії АА № 2425623 на суму 766 000 грн., серії АА № 2425625 на суму 1 722 000 грн., серії АА № 2425622 на суму 766 000 грн. підпису головного бухгалтера, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі векселі підписані зі сторони векселедавця - ПАТ "Феодосійський механічний завод" не уповноваженою або вигаданою особою, суд першої інстанції, а тому боржник - ПАТ "Феодосійський механічний завод" не може бути платником за вказаними векселями.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні суду першої інстанції на ОСОБА_4, ні його представник присутні не були, у зв'язку з чим в ході апеляційного розгляду ними були подані додаткові докази - рішення Наглядової ради ПАТ "Феодосійський механічний завод" та акт звірки, які були прийняті судом.

Крім того, в судовому засіданні 28.11.2016 на підтвердження обставин своїх кредиторських вимог, зокрема щодо повноважень особи, якою підписані прості векселі, були надані копія протоколу засідання Наглядової ради № 42 від 14.05.2013, копія наказу № 20 від 14.05.2013, копія наказу № 56 від 25.10.2013, копія штатного розкладу на 2015 рік, копія довідки, копія витягу з кримінального провадження , копія заяви ПАТ до правоохоронних органів, а також акт про відмову працівника ОСОБА_12 від підписання наказу про звільнення з посади головного бухгалтера, які були прийняті судом апеляційної інстанції та містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів наголошує, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Натомість, апеляційний господарський суд в порушення вимог ст. 101 ГПК України, взагалі не зазначив про надходження додаткових доказів, наданих ОСОБА_4, ухилився від їх дослідження, не з'ясувавши причин їх неподання до суду першої інстанції та поважність цих причин, що призвело по передчасного висновку про відмову у визнанні кредитором ПАТ "Феодосійський механічний завод".

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги ПАТ "Феодосійський механічний завод" в частині кредиторських вимог ТОВ "Укркомерцгруп" та ТОВ "Галактик" розглянуті не були, в постанові взагалі відсутнє обґрунтування та фактичні обставини, за якими суд відхилив доводи апеляційної скарги або не прийняв їх до уваги. Суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував спірні грошові вимоги вказаних кредиторів на предмет їх підтвердження первинними документами чи судовими рішеннями, пославши лише на наявні матеріали справи, що не може вважатися належним дослідженням всіх обставин справи у їх сукупності, як того вимагає положення ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, в порушення положень ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином не дослідив всіх обставин справи, не перевірив та не надав належної правової оцінки доводам щодо поданих кредиторських вимог по суті, не з`ясував їх характер, підстави та момент виникнення, не надав оцінки письмовим доказам, що були подані кредиторами в підтвердження грошових вимог до боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 111-9 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про недотримання судом апеляційної інстанції вимог ГПК

України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи, тому постанова Київського господарського суду від 28.11.2016 підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, перевірити твердження та заперечення сторін, всім зібраним доказам надати належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Фізичної особи ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 в частині кредиторських вимог ОСОБА_4, ТОВ "Укркомерцгруп", ТОВ "Галактик інвест груп" у справі № 910/21939/15 скасувати.

Справу № 910/21939/15 в цій частині направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Панова І.Ю.

Ткаченко Н.Г.