Постанова ВГСУ від 11.04.2017 року у справі №910/21688/16

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 910/21688/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р.у справі№910/21688/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес парк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс"провизнання недійсним договору за участю представників

позивача - не з'явились;

відповідача - Годованюк О.В., Мостійчук Д.Б.,

третьої особи - Сич Є.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2016р. (суддя Пукшин Л.Г.) у справі № 910/21688/16 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Парк" та додані до неї матеріали повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. (колегією суддів у складі головуючого судді Гончарова С.А., суддів: Куксова В.В., Скрипки І.М.) ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016 р. скасовано, а справу №910/21688/16 направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016р. залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" заперечило проти вимог касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" та просило відмовити у її задоволенні, залишивши в силі оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зі змісту наявної у матеріалах справи ухвали суду першої інстанції вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Парк" (надалі - ТОВ "Бізнес Парк") звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" (надалі - ТОВ "Євромейл") про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 15.08.2000р., укладеного між Командитним товариством "Корпорація "ВЕДА", як лізингодавцем, та ТОВ "Євромейл", як лізингоодержувачем. Тобто, як зазначено судом, позовні вимоги, окрім ТОВ "Євромейл", стосуються також зобов'язань Командитного товариства "Корпорація "ВЕДА" за договором лізингу, проте всупереч вимогам ч.4 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позивачем у позовній заяві вказано відповідачем лише ТОВ "Євромейл", у той час, як висунута вимога про визнання недійсної двосторонньої угоди.

Крім того, повертаючи позовну заяву ТОВ «Бізнес Парк» на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви заявником не надано належного доказу в розумінні статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України щодо внесення Командитним товариством «Корпорація «ВЕДА» до статутного товариства ТОВ «Бізнес Парк» нежитлового будинку №2, літера «Р» за адресою: м. Київ, вул.. Смоленська, 31-33, а також, що заявником не надано жодних доказів, на підтвердження обставин викладених в позові щодо існування судового спору про визнання права власності за ТОВ «Євромейл» на нежитлове приміщення літера «Р» за адресою: м. Київ, вул.. Смоленська, 31-33.

Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2016р., апеляційний господарський суд зазначив, що не подання певних доказів, не може бути перешкодою для здійснення судом дій по підготовці справи до розгляду передбачених ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, так як відповідна норма надає можливість суду витребувати від сторін необхідні документи. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про порушення судом ст.54 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до п. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вірними висновками суду попередньої інстанції, водночас, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави.

У ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав коли суддя має право повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Як вже зазначалось вище, ухвала господарського суду міста Києва від 28.11.2016р. була винесена із застосування п.3 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, тобто, у зв'язку з тим, що у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Відтак, доводи заявника касаційної скарги про правомірність висновку суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв'язку з ненаданням позивачем належних доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на зазначених вище нормах права.

Необґрунтованими є і посилання заявника касаційної скарги на рішення господарських судів у справі №910/3716/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" та Командитного товариства "Корпорація "ВЕДА" про визнання недійсним договору фінансового лізингу, укладеного 15.08.2000 р., оскільки розгляд господарськими судами України згаданої справи не спростовує зазначеного вище висновку про помилковість застосування судом першої інстанції п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, як підставу для повернення позовної заяви ТОВ "Бізнес Парк". Тоді як, наявність рішення суду у господарській справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви на підставі п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання ТОВ "Євромейл" на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права у зв'язку з ненаданням оцінки поданій ним суду роздруківки з сайту Вищого господарського суду України стосовно оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Бізнес Парк" не може бути прийнято до уваги колегією суддів касаційної інстанції в якості підстави для скасування та/або зміни оскаржуваної постанови, оскільки не впливає на правову оцінку обставин повернення позовної заяви ТОВ "Бізнес Парк" судом першої інстанції саме на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, правильність застосування якої і перевірялась судом апеляційної інстанції.

Відтак, враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції про помилковість висновку суду першої інстанції про повернення позовної заяви ТОВ "Бізнес Парк" на підставі п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України. Натомість доводи, наведені у касаційній скарзі ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні заявником касаційної скарги положень норм Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює прийняття таких доводів судом касаційної інстанції в якості підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. в даній справі відповідає нормам процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують правильних висновків суду, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -