ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 904/7238/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Променергетика"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.17у справі№904/7238/16господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Променергетика"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маринець Оксана Сергіївнапровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюза участю представників від:позивачаБордуна О.І. (дов від 12.01.17),відповідачаГаркунова Д.Ю. (дов від 16.04.16),третьої особине з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Променергетика" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Київського Міського нотаріального округу Маринець Оксаною Сергіївною і зареєстрованого у реєстрі від 03.02.16 за №190.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.16 (суддя Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.17 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сизько І.А., судді: Кузнецова І.Л., Іванов О.Г.), у позові відмовлено з посиланням на те, що відповідачем надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ від 29.06.96 №1172, а нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису дотримано вимоги ст.ст.87, 88, 89 ЗУ "Про нотаріат", Гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.12 №296/5.

Не погоджуючись із судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд. Скарга мотивована неповним з'ясуванням всіх обставини справи. Судами залишено поза увагою, що відповідач неправомірно звернувся до нотаріуса за отриманням виконавчого напису, оскільки: відповідач не надав нотаріусу доказів відмови від договору лізингу; договір лізингу не передбачає повернення предмета лізингу у безспірному порядку; не надано доказів направлення рахунків лізингоодержувачу; нотаріальну дію (виконавчий напис) оплачено після її вчинення, тому її не можна вважати такою, що вчинено.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14.02.14 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ТОВ НВП "Променергетика" (лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг №00009544, за умовами якого лізингодавець зобов'язався придбати у дилера-продавця ПП "Аеліта-Моторс" у власність транспортний засіб (об'єкт лізингу) - автомобіль Audi SQ5 3.0 TFSI, 2014 року випуску, шасі №WAUZZZ8R7EA068217, вартістю 131 643,13 доларів США, що на моменту укладення договору становило 1 168 990,99 грн., і надати його лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту зі сплатою впродовж 60 місяців по 2 721,87 доларів США лізингового платежу (договір фінансового лізингу, п.3.1, п.3.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (а.с.29, оборот а.с.32-38)).

За п.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, Загальні комерційні умови, які спільно з договором фінансового лізингу іменуються як контракт, а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), як додаток до контракту, що є його невід`ємною частиною та інші додатки, що є його невід`ємними частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання ТОВ "Порше Лізинг Україна", а також передачі об`єкту лізингу лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.97 №723/97-ВР, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Відповідно до п.12.6.1. Умов лізингу, відповідач має право в односторонньому порядку розірвати Договір та повернути об'єкт лізингу у разі, якщо позивач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів.

Пунктом 12.6.13 передбачено, що за винятком обставин та/або в умовах форс-мажору, які на думку відповідача, ставлять під загрозу або затримують виконання договірних зобов'язань, або за яких позивач неспроможний виконати свої зобов'язання за договором, відповідач має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення об'єкту лізингу.

Сторонами також підписана додаткова угода №1 до договору фінансового лізингу з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування (а.с.30-31)).

На виконання умов договору відповідачем переданий позивачу автомобіль, обумовлений договором від 14.02.14 №00009544.

Позивач договірні зобов'язання, починаючи з березня 2015 року, виконував неналежним чином, порушуючи термін сплати лізингових платежів, через що на 05.10.15 (дата формування вимоги) у останнього залишилася непогашена заборгованість у розмірі 189 890,55 грн. В якості підтвердження зазначеної заборгованості відповідачем надано зведену облікову виписку з рахунку клієнта ТОВ НВП "Променергетика" від 05.10.15 (а.с.71-72).

Крім заборгованості за несплаченими лізинговими платежами, позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 2 418,12 грн.

26.11.15 відповідач направив позивачу цінним листом з описом вкладення вимогу про сплату заборгованості за договором на суму 192 308,67 грн. та повернення об'єкту лізингу ТОВ "Порше Лізинг Україна" за адресою м. Київ, пр. Павла Тичини,1-в, офіс "В" протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання вимоги та повідомив про відмову від договору згідно ч.2 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг", п.п.8.3.2, 12.6.1, 12.9 контракту (а.с.67-68).

Зазначену вимогу отримано представником позивача 30.11.15, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень за №0215205102988 (а.с.69). Проте, доказів реагування позивача на отриману вимогу матеріали справи не містять.

Пунктом 12.13 контракту сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення лізингодавця на адресу лізингоодержувача.

Отже, враховуючи умови п.12.13 контракту датою розірвання договору є 10.12.15.

Предмет лізингу позивачем у визначений вимогою строк добровільним шляхом повернутий не був, а тому відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маринець О.С. для вчинення виконавчого напису та пред'явлення його до виконання.

23.02.16 приватним нотаріусом Маринець О.С. вчинений виконавчий напис про зобовєязання позивача повернути відповідачу предмет лізингу (транспортний засіб марки Audi, модель SQ5, номер шасі WAUZZZ8R7EA068217, рік виробництва 2014, колір червоний, державний номер АА5812ОС, вартістю 1 731 641,57 грн.), який передано на умовах договору про фінансовий лізинг від 14.02.14 №00009544, за неоплачений борг на суму 189 890,55 грн. у період з 16.07.15 по 05.10.15 (станом на 05.10.15) (а.с.20). Зазначений напис зареєстровано у реєстрі за №190.

Об'єкт лізингу було вилучено у позивача у примусовому порядку, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.04.16 головного державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Клещ О.В. при виконанні виконавчого напису від 23.02.16 №190 (а.с.15).

Незгода позивача із вчиненням зазначеного виконавчого напису предметом розгляду даної справи.

Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що виконавчий напис вчинено відповідно до ст.87, 88 ЗУ "Про нотаріат" з дотриманням вимог, передбачених п.п.1.1, 1.2, п.1, п.п.3.1, 3.2 п.3 та п.8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 №296/5.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30-ти днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження".

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється ЗУ "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 (у редакції, чинній станом на час вчинення виконавчого напису).

Статтею 87 ЗУ "Про нотаріат" та п.282 Інструкції передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗУ "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3-х років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше 1-го року.

Згідно з п.284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою КМУ.

Пунктом 286 Інструкції встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою КМУ від 29.06.99 року №1172, для одержання виконавчого напису нотаріусу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу подаються: оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Суть відповідальності та майнової вимоги стягувача до боржника за спірним виконавчим написом нотаріуса є повернення майна, власником якого є стягувач. Для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, боржник має довести відсутність права стягувача вилучити у нього предмет лізингу, шляхом доведення відсутності прострочення сплати лізингових платежів протягом строку дії договору, чого з матеріалів справи не вбачається.

А тому, як вірно встановлено попередніми інстанціями, стягувачем дотримані умови для вчинення нотаріусом виконавчого напису, встановлені ч.2 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" та п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.99 №1172. А саме: стягувач-лізингодавець подав нотаріусу копії надісланих раніше на адресу лізингоодержувача рахунків, з відміткою про їх неоплату лізингоодержувачем, оригінал договору фінансового лізингу від 14.02.14 №00009544.

Також судами встановлено, що прострочення сплати лізингових платежів за договором мало місце за період з березня 2015 року до 05.10.15 (дата формування вимоги), що надало право лізингодавцю вимагати від лізингоодержувача повернення предмета лізингу. Відповідний обов'язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу лізингодавцю виник у силу ч.2 ст.7 ЗУ "Про фінансовий лізинг". При цьому, судами правомірно визначено, що ні договором, ні чинним законодавством України не передбачено відсутність права вимоги відповідача щодо повернення предмету лізингу через прострочення сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, за відсутності попередньої відмови від договору чи його розірвання.

Таким чином, майнова вимога повернути предмет лізингу є безспірною і виконавчий напис вчинено на законних підставах.

Посилання позивача на те, що у матеріалах справи відсутні докази направлення рахунків лізингоодержувачу, суд касаційної інстанції відхиляє, так як до вимоги про сплату боргу, направленою позивачу цінним листом з описом вкладення додано сім рахунків-фактур за оскаржуваний період заборгованості по лізинговим платежам (а.с.69), яка одержана позивачем 30.11.15 без жодних застережень. А тому підстав для задоволення позову не вбачається.

Колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки вона прийнята при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Променергетика" залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.17 у справі №904/7238/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді Ж.О. Корнілова

С.К. Могил