ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року Справа № 910/1187/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016у справі № 910/1187/16 Господарського суду м. Києва за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"до1. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", 2. Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія"простягнення 18 490,75 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаВойніч О.П.- - відповідача-1Чала І.М.- - відповідача-2не з'явився

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія", якій просило суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на свою користь 17 980,75 грн. страхового відшкодування та 1 378,00 грн. судового збору; стягнути з Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія" на свою користь 510,00 грн. франшизи та 1378,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (головуючий Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Гончаров С.А.) у даній справі стягнуто з Публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна страхова компанія " Оранта " на користь Товариства з додатковою відповідальністю " Експрес Страхування " 17980 грн. 75 коп. страхового відшкодування, 1378 грн. 00 коп. судового збору. В частині стягнення з Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми " Продекологія " 510,00 грн. грн. франшизи провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" та Приватне мале підприємство - науково виробничої фірми "Продекологія" не надіслали своїх відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Приватне мале підприємство - науково виробничої фірми "Продекологія" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.11.2014 на 395 км. + 200 м. автодорозі М - 06 Київ - Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Renault Sandero" (д.н. НОМЕР_1), що належить на праві власності Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія", під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля "Mercedes Benz 2540" (д.н. НОМЕР_2) з причепом "Krone" (д.н. НОМЕР_3), що належить на праві власності ПрАТ "Транс Капітал" АТП "Атлант", під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок якої автомобілям завдані механічні пошкодження.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 29.12.2014 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.25).

Майнові інтереси ПрАТ "Транс Капітал" АТП "Атлант" на момент ДТП були застраховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 208.14.2216646 від 11.02.2014 (а.с.15-19).

Позивачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Страхування" виплачено своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 18 490,75грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 17304 від 12.12.2014 (а.с.61).

Пославшись на факт виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом із регресною вимогою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" та Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія" про виплату страхового відшкодування згідно з полісом № АС/7611691 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.62). Страхувальником за цим полісом є Приватне мале підприємство - науково виробнича фірма "Продекологія", а страховиком - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" послалось на те, що позивач, зробивши відповідні відрахування та застосувавши франшизу, повинен був застосувати коефіцієнт зносу замінених складових (деталей), проте цього зроблено ним не було.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент вчинення ДТП) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не було враховано, що умовами договору добровільного страхування транспортного засобу (Каско) № 208.14.2216646 від 11.02.2014 (укладеним між позивачем та страхувальником) сторони передбачили, що виплата страхового відшкодування здійснюється без урахування зносу.

Згідно з ч. 1 ст. 14 та ст. 204 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України).

Доказів визнання недійсним вказаного договору страхування повністю, або окремих його пунктів, зокрема, в частині виплати страхового відшкодування без урахування фізичного зносу, суду надано не було.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано відхилені доводи ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про те, що стягнення страхового відшкодування повинно відбуватись на підставі звіту № 1027 від 29.12.2014 з врахуванням (визначеного звітом) коефіцієнту фізичного зносу, оскільки Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Разом з тим, стягнення в порядку регресу страхового відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля в даному випадку є істотним обмеженням права добросовісного страховика (позивача) на відшкодування шкоди в межах фактичних затрат, передбаченого ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Наведеним спростовується помилкове твердження ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про неправомірність здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в завищеному розмірі, внаслідок неврахування фізичного зносу відповідних деталей, та необхідність обмеження розміру регресної відповідальності ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за вказаним страховим випадком лише сумою 6 783, 99 грн., розрахованою з урахуванням фізичного зносу.

Крім того, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на положення якої посилається ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", не поширюється на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування транспортних засобів, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

При цьому, посилання ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на постанову Верховного Суду України у справі № 6-691цс15 від 02.12.2015 судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки вказаною постановою регулюються інші правовідносини, які виникли між винною особою та страховиком щодо повного відшкодування завданої винною особою збитків у разі недостатності страхової виплати, тоді як у даній справі суд розглядає правовідносини між страховиком, який виплатив страхове відшкодування та страховиком винної особи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про правомірність виплати страхового відшкодування позивачем страхувальнику без урахування фізичного зносу, оскільки така виплата є прямим обов'язком позивача згідно умов договору.

Окремо слід зазначити, що ліміт майнової відповідальності ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно полісу складає 50000,00 грн., а відтак виконання регресної вимоги на суму 17 980,75 грн. не порушує його прав в цій частині.

Оскільки виплата страхового відшкодування у розмірі без урахування фізичного зносу є правомірною, обчислення даної суми відбулося з урахуванням приписів законодавства та умов договору страхування, колегія погоджується з висновками судів про стягнення з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 17 980,75 грн., враховуючи імперативність положень ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України в частині переходу права регресної вимоги саме в межах фактичних затрат.

Щодо висновку суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про припинення провадження у справі в частині вимог до Приватного малого підприємства - науково виробничої фірми "Продекологія", колегія вважає рішення в цій частині правомірним, з урахуванням залученого до матеріалів справи оригіналу квитанції № 429 від 24.02.2016 про оплату Приватним малим підприємством - науково виробничою фірмою "Продекологія" франшизи у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

Доводи, що викладені в касаційній скарзі пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 910/1187/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова