ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року Справа № 904/906/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.?головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017у справі№ 904/906/17 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс"доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 495501 грн., не з'явились, Паливода О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.20167 у справі № 904/906/17 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" частково задоволено. Стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" 462656 грн. основного боргу за договором поставки № 2016/п/100/164 від 05.02.2017 та 6939,84 грн. витрат з оплати судового збору. Припинено провадження частині стягнення позовних вимог щодо стягнення 32845, 00 грн. основного боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 (у складі колегії суддів: Чимбар Л.В.?головуючого, Антонік С.Г., Вечірко І.О.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 у справі № 904/906/17 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 скасувати в частині стягнення 462656 грн. заборгованості, і прийняти у цій частині нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) 05.02.2016 укладено договір поставки № 2016/п/100/164 (далі - договір), за умовами постачальник зобов'язується передати покупцю товар відповідно до додатків-специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти та оплати товар згідно із договором (п.1.1 договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України).

Господарськими судами встановлено, що поставка товару здійснюється у строки і на умовах, вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1 договору).

Умови оплати - протягом 5 календарних днів з моменту поставки, після надання рахунків-фактур, податкових накладних за фактично отриманий товар, наступні поставки можливі тільки після оплати попередньої поставки (п.2 специфікацій).

Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України. Оплата вартості товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником на умовах та у строки, передбачені у додатках-специфікаціях до договору. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п. 5.1., 5.2 договору)

У період з 25.03.2016 по 21.09.2016 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 5240144,81грн., що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей із підписами та печатками підприємств обох сторін.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, в сумі 4744643,81грн, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в сумі 495501,00 грн. що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарськими судами встановлено, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем сплачено 32845,00 грн., внаслідок чого господарським судом правомірно припинено провадження в цій частині на підставі ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором в сумі 462656, 00 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 462656, 00 грн. правомірно визнано судами обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.20167 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 Господарського суду Дніпропетровської області прийняті із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.20167 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 Господарського суду Дніпропетровської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.20167 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.20167 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі № 904/906/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Ковтонюк Л.В.