Постанова ВГСУ від 10.02.2016 року у справі №911/102/15

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа № 911/102/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.07.2015у справі№ 911/102/15за позовомсільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець ОСОБА_4 простягнення 305 088, 47 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк С.В. - за довіреністю;

від відповідача: Зінченко В.А. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року товариство сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С" про відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 305 088, 47 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.04.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року рішення господарського суду Київської області від 29.04.2015 у справі № 911/102/15 скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-С" на користь сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" 290087, 99 грн. збитків, 5801, 75 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 2900, 87 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 29.04.2015 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.06.2013 між ТОВ "Агро-С" (комітент) та ТОВ "Зерновий край" (комісіонер) було укладено договір комісії № 1177-Г, за яким комітент доручив, а комісіонер - зобов'язався від свого імені, але за рахунок комітента і за обумовлену винагороду закупити товарно-матеріальні цінності - засоби захисту рослин, у кількості і за найменуванням, визначеними відповідними заявками комітента.

На виконання умов договору комісії, комісіонером - ТОВ "Зерновий край" та ТОВ "АгроРось" був укладений договір поставки № 14/247, предметом якого була поставка засобів захисту рослин та регуляторів росту, зокрема, згідно Додатку № 4 до такого договору - препарату "Реглон супер".

Судами також встановлено, що 01.08.2014 між ТОВ "Агро-С" (замовник) та СПД ОСОБА_4 (виконавець) було укладено договір на проведення агрохімічних робіт, за умовами якого виконавець з використанням власної техніки зобов'язаний виконати агрохімічний обробіток посівних площ у кількості 500 га відповідно до календарного плану проведення агрохімробіт, а замовник, в свою чергу, зобов'язаний виділити відповідального для контролю за проведенням цих робіт, надати виконавцю карту-схему посівних площ та провести розрахунок за надані послуги на умовах, зазначених у п. 3 цього договору.

Виконання робіт із внесення агрохімікатів у повному обсязі за вищевказаним завданням підтверджується актом виконаних робіт від 30.09.2014, підписаним уповноваженими особами та скріпленим печатками суб'єктів господарювання, а також оплатою відповідачем третій особі вказаних робіт згідно платіжного доручення № 1401 від 22.08.2014 на суму 14 000, 00 грн, платіжного доручення № 95774005 від 17.09.2014 на суму 19 096, 00 грн, платіжного доручення № 94179008 від 10.09.2014.

Так, звертаючись до суду, позивач вказував на те, що внаслідок проведення третьою особою за замовленням відповідача авіаційних робіт із внесення Реглону супер, на прилеглих полях, які обробляються позивачем, були знищені посіви ріпаку площею 40 га, в зв'язку з чим останньому було заподіяно збитків на загальну суму 305 088,47 грн, до якої, крім 159 932,40 грн вартості втрачених посівів на площі 40 га, відносить витрати на перепосів ріпаку на вказаних площах на суму 129 048,48 грн, витрати на оплату випробувань, проведених Державним підприємством «Укрметртестстандарт» - 1 107,59 грн, а також витрати на оплату юридичних послуг - 15 000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв'язку між витратами, понесеними позивачем та діями відповідача.

Однак, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу дійшов протилежних висновків та вказав на те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправну поведінку відповідача через порушення ним Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України при проведенні авіаційно-хімічних робіт, оскільки останнім не було дотримано регламенту застосування пестицидів та агрохімікатів.

Колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв'язок між ними, вина. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої наведеною вище нормою.

Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування завданих збитків (стаття 1192 Цивільного кодексу України).

Суди дійшли правильного висновку про застосування до даних правовідносин частину 2 статті 1172 Цивільного кодексу України, відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, адже роботи з розпилення агрохімікатів авіаційним способом виконувались за замовленням відповідача третьою особою.

Як зазначалось вище, відповідачем було використано для обробки своїх полів препарат Реглон супер, який внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. При роботі з даним препаратом обов'язкове дотримання всіх застережних заходів, передбачених Державними санітарними правилами транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів у народному господарстві.

Згідно вимог Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів в народному господарстві України, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 18.12.1996 року за № 382 застосування пестицидів та агрохімікатів передбачає обов'язкові вимоги та послідовність виконання заходів, які направлені на попередження шкідливого впливу пестицидів та агрохімікатів на здоров'я населення у містах проведення авіаційної обробки.

Правилами передбачено, що авіаційне застосування пестицидів може бути застосоване лише після відповідного обґрунтування необхідності його проведення і погодження не менше ніж за добу з територіальними службами санепідемслужби та Мінекобезпеки. При цьому, замовник таких робіт повинен здійснити попереджувальні заходи: за три доби до проведення робіт оповістити населення (по радіо, телебаченню, пресі) про час, місце та термін проведення авіаційної обробки пестицидами чи агрохімікатами, про заборону проведення інших с/г робіт на відстані до 1 км від місця обробки, випасу худоби та находження пасік на відстані до 5 км від місця проведення робіт, а також повинен встановити попереджувальні знаки безпеки.

Проте, як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, відповідачем не було надано належних доказів, які б доводили факти отримання ним дозволу на використання летовища у с. Морозівка для виконання авіаційно-хімічних робіт на території ТОВ «Агро-С» від державної санітарно-епідеміологічної служби та мінекобезпеки, а також санітарного паспорту на летовище чи дозволу на право його експлуатації, узгодження фітосанітарного та екологічного обґрунтування необхідності проведення авіаційно-хімічних робіт з районною санепідемстанцією.

Не доведено відповідачем і факту проведення ним попередніх заходів до початку вищенаведених робіт, оскільки суду не надано доказів про наявність у санітарно-епідеміологічної служби даних про наявність в місцях обробітку сигнальщиків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про доведеність позовних вимог та про наявність усіх складових складу цивільного правопорушення та задоволення позовних вимог частково.

Доводам відповідача в повному обсязі надана правова оцінка судом апеляційної інстанції та останні спростовані в повному обсязі.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі апеляційною інстанцією рішення.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2015, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України