ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року Справа № 926/805/13

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Міщенка П.К.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій областіна рішення господарського суду Чернівецької області від 02.09.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. у справі № 926/805/13 господарського суду Чернівецької області

за позовомКомунального підприємства "Чернівціміськліфт"

до третя особа проПриватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфтсервіс" Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області відшкодування зайвих виплат у сумі 363 170,00 грн.

за участю представників:

КП "Чернівціміськліфт" - Аврам Ю.М.;

ПП "СРБУ "Ліфтсервіс" - Станкевич В.В.;

ДФІ в Чернівецькій області - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Комунальне підприємство "Чернівціміськліфт" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфтсервіс" 363 170,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:

- між сторонами у справі укладений підрядний договір № 8 від 01.11.2010 р.; № 01 від 03.10.2011 р.; № 02 від 07.10.2011 р. згідно умов яких позивач перерахував відповідачу 822 130,00 грн. за виконані роботи;

- Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за 2010 - 2012 роки та по завершений період 2013 року встановлено завищення вартості виконаних робіт згідно вказаних договорів на суму 363 170,00 грн.;

- на підставі зазначеного, позивач просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти у сумі 363 170,00 грн. (т.1 а.с.3-4).

Відповідач у справі - ПП "СРБУ "Ліфтсервіс" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що підставою для отримання коштів є укладені між сторонами договори (т.1 а.с.31-32).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.09.2013 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.32-33).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи додані докази виконання робіт за договором на загальну суму 363 170,00 грн. Отже, підстави для повернення коштів відсутні.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 02.09.2013 р. залишено без змін (т.2 а.с.73-79).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.2 а.с.88-91).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 363 170,00 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно договорів № 8 від 01.11.2010 р.; № 01 від 03.10.2011 р.; № 02 від 07.10.2011 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт на суму 363 170,00 грн., що встановлено в акті Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 17.05.2013 р. № 24-06/234.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що у відповідача відсутній обов'язок повертати перераховані позивачем кошти.

Висновок судів щодо необгрунтованості заявлених вимог є правильним, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що між сторонами у справі укладено договір № 8 від 01.11.2010 р., № 1 від 03.10.2011 р., № 2 від 07.10.2011 р., відповідно до умов яких відповідач зобов'язувався виконати пусконалагоджувальні роботи ліфтів в житлових будинках м. Чернівці.

Передбачені договором роботи відповідачем виконані в повному обсязі та в строки, які передбачені в договорах, що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані сторонами без зауважень та претензій.

Відповідачем перераховано за виконані позивачем роботи 822 130,00 грн.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за такими договорами робіт, а отже, за наявності правової підстави.

Крім того, в пункті 2.1 договорів сторони визначили ціну роботи, яка врахована також у кошторисі, що затверджений замовником, та в силу ч. 2 ст. 844 ЦК України, стає частиною договору, є твердим і зміни до нього можуть вноситись лише за погодженням сторін.

Відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в, підрядником виконано роботи, які передбачені кошторисом, замовником роботи прийняті без зауважень.

Згідно вказаних актів виконаних робіт, підрядник виконав роботи в межах ціни, визначеної сторонами у договорі та кошторисі.

Крім того, судами обгрунтовано відхилено твердження позивача про те, що підставою для повернення коштів є ті обставини, що Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача встановлено завищення вартості виконаних робіт згідно договорів на суму 363 170,00 грн.

Так, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення зайво сплачених коштів.

У такому випадку, посилання на висновки перевірки Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 02.09.2013 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. у справі № 926/805/13 господарського суду Чернівецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Міщенко П.К.

Палій В.М.