ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 922/4211/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик"на ухвалугосподарського суду Харківської області від 19.03.2015 та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 922/4211/14 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Київське спеціалізоване управління "Котломонтаж-23"доВідкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал"провизнання банкрутомза участю представників сторін: Замніус А.Ю. - представник Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", Ємельянов В.Р. - представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик", Кравченко В.П. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокмаркет-Інвест".

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2015 у справі № 922/4211/14 заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі по тексту - ПАТ "КБ "Хрещатик") з грошовими вимогами до боржника (вх. №39720), з урахуванням наданих уточнень (вх. № 9516 від 12.03.15р.) задоволено частково. Визнано частково вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" до боржника у розмірі 22 008 068,74 грн., з яких 21 670 923,97 грн. включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, 335 926,77 грн. включено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, та включено 1 218,00 грн. судового збору до 1 черги задоволення вимог кредиторів. Відхилено вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" до боржника у розмірі 36 804 876,29 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі № 922/4211/14 апеляційну скаргу ПАТ "КБ "Хрещатик" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2015 залишено без змін.

ПАТ "КБ "Хрещатик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2015, в частині відмови у визнанні вимог ПАТ "КБ "Хрещатик" у сумі 36 804 876,29 грн., визнати вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" на суму 36 804 876,29 грн., в іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2015 про визнання вимог ПАТ "КБ "Хрещатик" у сумі 22 006 850,74 грн. залишити без змін, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку винесені судом першої та апеляційної інстанції рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заявник ТОВ "Київське спеціалізоване управління "Котломонтаж-23" звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" у порядку, передбаченому ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом" в редакції Закону України № 4212 -17 від 22.12.2011.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал", визнано розмір безспірних вимог ТОВ "Київське спеціалізоване управління "Котломонтаж-23" у розмірі 579 360,00грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хомутенко Сергія Васильовича.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014 звільнено арбітражного керуючого Хомутенко Сергія Васильовича від виконання повноважень розпорядника майна ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" та призначено розпорядником майна ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" оприлюднено 10.10.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

10.11.2014 до господарського суду надійшла заява ПАТ "КБ "Хрещатик" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 68 473 801,81 грн. та 1 218,00 грн. витрат на сплату судового збору.

12.03.2015 ПАТ "КБ "Хрещатик" надало до суду уточнення кредиторських вимог, в якому просило суд визнати вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" на загальну суму 58 811 727,03 грн., з яких: 22 006 850,74 грн. - заборгованість за кредитним договором № 40-47/2-06/ПБ від 28.10.2009, а 36 804 876,29 грн. - заборгованість відповідно до договору поруки № 40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006 та кредитного договору № 40-47/2-06 від 09.11.2006.

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено, що розпорядник майна разом з боржником розглянув уточнені вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик", за результатами розгляду яких вимоги визнані частково у сумі 22 006 850,74 грн. за кредитним договором № 40-47/2-06/ПБ від 28.10.2009, про що повідомлено кредитора. Вимоги в сумі 36804876,29 грн. за договором поруки № 40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006 відхилено, оскільки ПАТ "КБ "Хрещатик" не надано доказів звернення до боржника як до поручителя за договором у строк, що встановлений законом. Враховуючи пропуск кредитором строку, розпорядник майна вважає договір поруки № 40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006 припиненим, а вимоги банку за вказаним договором - такими, що не підлягають визнанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Положеннями ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Статтею 45 Закону встановлено черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 19.03.2015, в частині відхилення вимоги ПАТ "КБ "Хрещатик" до боржника у розмірі 36 804 876,29 грн., мотивована тим, що на забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 40-47/2-06 від 09.11.2005 між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" було укладено договір поруки № 40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006, згідно умов якого ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" поручилося перед ПАТ "КБ "Хрещатик" за виконання ТОВ "Будівельне підприємство № 7" зобов'язань за вказаним кредитним договором.

Згідно п. 2.1 Договору поруки, у випадку неповернення позичальником кредиту, несплати процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій у строки й у сумах, передбачених Кредитним договором, Банк направляє Поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що отримавши письмове повідомлення Банку про факт невиконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором, Поручитель повідомляє про це Позичальника і протягом п'яти днів з дня, наступного за отриманням повідомлення, перераховує Банку суму заборгованості згідно з розрахунком Банку. Додатковим договором № 2 від 28.10.2009 р. до Договору поруки пункт 1.1 Договору поруки було викладено у новій редакції, якою, у тому числі встановлено новий кінцевий термін погашення кредиту - до 01 вересня 2010 року.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Господарським судом зі змісту договору поруки № 40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006 встановлено, що строк, з якого він припиняється, у договорі не встановлено.

Враховуючи те, що Додатковим договором № 2 від 28.10.2009 було встановлено новий кінцевий термін погашення кредиту - до 01 вересня 2010 року, вимога до поручителя мала бути пред'явлена банком у строк до 01 квітня 2011 року, однак ПАТ "КБ "Хрещатик" не надало суду першої інстанції доказів звернення до поручителя ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" із вимогою про виконання основного зобов'язання протягом вказаного строку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції встановив, що повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було надано банком до матеріалів справи, не є належним доказом такого звернення, оскільки не дозволяє встановити, який саме документ було надіслано кредитором боржнику із відповідним листом. Ні опису вкладення до цінного листа, ні інших доказів на підтвердження того, що боржнику відповідним листом було надіслано саме вимогу як до поручителя за договором поруки, ПАТ "КБ "Хрещатик" або боржник до матеріалів справи не надали.

Враховуючи те, що договір поруки №40-47/2-06-П/8 від 09.11.2006, який був укладений між ПАТ КБ "Хрещатик" та ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" в забезпечення виконання позичальником ТОВ "Будівельне підприємство №7" зобов'язань за кредитним договором №40-47/2-06 від 09.11.2006 припинено відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким в оскаржуваній постанові від 03.06.2015 погодився суд апеляційної інстанції, про відхилення вимоги ПАТ КБ "Хрещатик" у розмірі 36 804 876,29 грн.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги - ПАТ КБ "Хрещатик", що судом першої інстанції не повно досліджені матеріали справи, в яких міститься копія поштового повідомлення про вручення відправлення (14.12.2010р.), яке, на його думку, свідчить про направлення ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" повідомлення про порушення зобов'язань, колегія суддів апеляційної інстанції обгрунтовано зазначила, що вказане поштове повідомлення не є належним доказом направлення повідомлення про порушення зобов'язання в розумінні положень закону, оскільки з копії повідомлення, на яке посилається КБ "Хрещатик" (а.с. 99 т. 12) не можна встановити який саме документ був направлений.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено в постанові, що в судовому засіданні 21.05.2015 представник заявника апеляційної скарги надав суду другої інстанції для огляду журнал вихідної кореспонденції ПАТ КБ"Хрещатик", за результатами огляду якого, колегія суддів апеляційної інстанції не встановила факту направлення ПАТ КБ "Хрещатик" на адресу ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" саме повідомлення про порушення зобов'язань за кредитним договором та вимоги сплатити суму боргу.

Доводи заявника касаційної скарги - ПАТ КБ "Хрещатик" про те, що судами не взято до уваги надане кредитором поштове повідомлення, яке на думку кредитора є належним доказом направлення повідомлення про порушення зобов'язання в розумінні положень закону, а також відомості журналу вихідної кореспонденції ПАТ КБ"Хрещатик", що був наданий представником ПАТ КБ"Хрещатик" для огляду у судовому засіданні 08.09.2015, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, оскільки необхідність переоцінки судом касаційної інстанції наданих у справі доказів суперечить вимогам ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції від 19.03.2015 та постанова суду апеляційної інстанції від 03.06.2015, в частині відхилення вимоги ПАТ КБ "Хрещатик" до ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал" у розмірі 36 804 876,29 грн. прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому правові підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.03.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 у справі №922/4211/14, в частині відхилення вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" до Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" у розмірі 36 804 876,29 грн. залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк