ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Справа № 910/22548/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Гончарука П.А., Селіваненка В.П.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.16 та рішення господарського суду міста Києва від 05.10.15у справігосподарського суду міста Києва №910/22548/15за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"додержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"простягнення 4 544,87грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Ліповуз Д.І.,

від відповідача - Пономаренко Д.О.,

У С Т А Н О В И В:

28.08.2015 товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулися до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 4 544,87грн. страхового відшкодування.

05.10.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Балац С.В.), залишеним без змін 05.04.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Дикунська С.Я., Рябуха В.І., Зубець Л.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, мотивуючи їх безпідставністю.

У касаційній скарзі товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, тому просили скасувати постанову і рішення у справі, та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України установлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Статтею 12 цього Закону установлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів установлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03.

Судами обох інстанцій установлено, що 30.11.2012 о 06:35 год. на регульованому перехресті вул. Хорольської - вул. Двінської в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТОВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" автомобіля "Фольксваген" д.н НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі, та застрахованого ПАТ "Страхова компанія "Енергорезерв" автомобіля НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_7, що рухався по другорядній дорозі (страховий поліс серії АВ 8320128 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза за яким становила 0 грн.).

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2012 у справі №2604/29154/2012 гр. ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Згідно звітів №1305 від 12.12.2012 та №1426 від 22.01.2013 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Фольксваген" д.н НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_6 (потерпілий у ДТП) приймається рівним вартості відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу запчастин, та складає 14 333,91грн.

Із матеріалів справи видно, що на підставі заяви страхувальника, страхових актів від 17.12.2012 №СТ/12/0693, від 25.01.2013 №СТ/12/0693/1 та звітів №1305 від 12.12.2012 та №1426 від 22.01.2013 ТОВ "СК "Альфа-Гарант" згідно видаткових касових ордерів здійснили виплату страхового відшкодування у загальній сумі 18 878,78грн.

У результаті розгляду регресної вимоги ТОВ "СК "Альфа-Гарант" про виплату страхового відшкодування вих.№03/225 від 14.02.2013, згідно з полісом №АВ/8320128 від 24.09.2012, ПАТ "СК "Енергорезерв" здійснили виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 14 333,91грн., що відповідає встановленій висновками звіту оцінювача №1305 від 12.12.2012 та звіту №1426 від 22.01.2013 загальній вартості відновлювального ремонту з урахування зносу автомобіля "Фольксваген Пассат" д.н. НОМЕР_2.

Різницю між фактичним розміром заподіяної працівником відповідача шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що складає 4 544,87грн. відповідач у встановлені законом строки не перерахував, що не спростовувалось останнім.

Відхиляючи позовні вимоги, суди обох інстанцій належним чином не перевірили та не зазначили, чим спростовуються твердження відповідача про те, що розмір матеріального збитку, заподіяного позивачеві, був визначений звітом спеціаліста-товарознавця при визначенні розміру страхового відшкодування, не дослідили конкретні докази, які підтверджують реальну вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля позивача.

Беручи до уваги викладене, суди обох інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки у разі наявності різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, у страховика відповідно до положень ст.1194 ЦК України, виникає обов'язок відшкодувати різницю між страховою виплатою і фактичним розміром шкоди.

Погодившись із доводами відповідача щодо виплати ним загальної суми збитку у межах ліміту страхової відповідальності ПАТ СК "Енергорезерв", попередні судові інстанції ухилилися від визначення фактичного розміру шкоди і страхової виплати, вже отриманої позивачем у якості страхового відшкодування в порядку регресу, яка у разі непокриття цієї шкоди підлягає стягненню у межах, встановлених полісом серії АВ 8320128 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Беручи до уваги викладене та вимоги ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова апеляційного суду та рішення місцевого господарського суду підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" задоволити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 скасувати, а справу №910/22548/15 направити для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяП.А. Гончарук СуддяВ.П. Селіваненко