ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Справа № 2/5005/9900/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача відповідача третіх осіб Черноморченко М.Є., дов. від 25.05.2015р., №50юр; Філоненко Л.Г., дов. від 11.06.2015р. №5 Зибало Н.О., дов. від 27.11.2014р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015у справі № 2/5005/9900/2012 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"доТовариство з обмеженою відповідальністю "Кенд ФД"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДніпропетровська міська рада, Територіальне управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32прознесення будівлі, встановленої в охоронній зоні діючого газопроводу

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенд ФД", з урахуванням поданої ним заяви вх.№7083/15 від 05.02.2015р. про уточнення позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити охоронну зону діючого газопроводу тиску (ІІ категорії) діаметром 53 мм. по вул.Херсонській шляхом знесення недобудованої будівлі незавершеного об'єкту будівництва "Стилобатна частина громадського призначення з підземним паркінгом першої черги будівництва будівель громадського та житлового призначення (з реконструкції забудови кварталів) в районі вул. Херсонська (Кіровський район) м. Дніпропетровська.

Рішенням господарського суду Дніпроптеровської області від 04.03.2015 р. у справі №2/5005/9900/2012 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Кенд ФД" звільнити охоронну зону діючого газопроводу тиску (II категорії) діаметром 530 мм. по вул. Херсонській шляхом знесення недобудованої будівлі незавершеного об'єкту будівництва "Стилобатна частина громадського призначення з підземним паркінгом першої черги будівництва будівель громадського та житлового призначення (з реконструкції забудови кварталів) в районі вул. Херсонська (Кіровський район) м. Дніпропетровська. Стягнуто з ТОВ "Кенд ФД" на користь ПАТ "Дніпрогаз" 1 073, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. у справі №2/5005/9900/2012 (колегія суддів: головуючий Антонік С.Г., судді Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_13, ОСОБА_33, ОСОБА_23, ОСОБА_15 задоволено частково, апеляційну скаргу ТОВ "Кенд ФД " задоволено повністю. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. у справі №2/5005/9900/2012 скасовано, прийнято нове рішення, в позові відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" не погодившись з прийнятою у справі постановою, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 р. у справі № 2/5005/9900/2012 залишити без змін, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірної постанови.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2015 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 07.10.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2007 р. "Про передачу ТОВ "Кенд ФД" земельної ділянки в районі вул. Херсонської - вул. Щорса - вул. Ушинського - просп. Пушкіна в оренду для проектування та будівництва першої черги будівель громадського та житлового призначення (з реконструкцією забудови кварталів)" зазначена земельна ділянка передана ТОВ "Кенд ФД" згідно з договором оренди від 27.07.2007 р.

Рішенням міськради від 27.08.2010 р. термін дії договору оренди було продовжено на три роки.

11.10.2007 р. Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (назва змінена на Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" згідно з п.1.1.1 Статуту ПАТ "Дніпрогаз") видано ТОВ "Кенд ФД" Технічні умови №2514 на газопостачання проектованих "Будівель громадського і житлового призначення (з реконструкцією кварталів) в районі вул. Херсонської - вул. Щорса - вул. Ушинського - пр. Пушкіна (Кіровський район)" (надалі - Технічні умови). Строк дії технічних умов складає до 11.10.2009 р.

Вказаними технічними умовами передбачено:

- здійснення винесення газопроводу високого тиску (11 категорії) діаметром 530 мм по вул. Херсонській із зони забудови від вул. Свердлова до пр. Пушкіна зі збереженням існуючої схеми газопостачання з заміною діаметра газопроводу с 530 мм на 630 мм і з подальшою передачею його на баланс ВАТ "Дніпрогаз" (пункт 2);

- виконати роботи з проектування і монтажу із дотриманням ПБСГУ, ДБН В. 2.5.-20-2001 "Газопостачання", "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України та нормативні матеріали з ефективного використання газу", ПУЕ, Технічних описів і інструкцій приладів та обладнання, що використовується, БНіП, Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, РД-50-213-80 (пункт 3);

- передбачити проектом активний захист газопроводів шляхом будівництва посиленого дренажу потужністю 5 кВт з підключенням на трамвайний рельс і газопровід середнього тиску діаметром 530 мм у районі пров. Ушинського (пункт 11).

Як встановлено судами, ТОВ " Кенд ФД " гарантував позивачу строки виконання винесення газопроводу високого тиску діаметром 500 мм з вул. Херсонської (перше піврічча 2008р.) (лист №75/03 від 31.03.2008р.).

Листом від 06.08.2009 р. №3299/2-2/2 ПАТ "Дніпрогаз" продовжив строк дії Технічних умов до 08.08.2011 р.

Листами вих. №819 від 22.04.2011 р., вих. №1029 від 31.11.2011 р. та вих. №609 від 07.05.2010 р. позивач виніс відповідачу приписи, попередив про порушення вимог ПБСГУ п.4.3.15, створення аварійної ситуації, вимагав здійснити винесення газопроводу з зони будівництва згідно гарантійного листа.

Листом вих. №41/03 від 13.07.2011 р. відповідач звернувся до позивача з проханням продовжити строк дії Технічних умов., дія яких була продовжена до 11.10.2012 р. (лист вих.№ 38/6/2-2/2 від 28.07.2011 р.) та повідомлено про необхідність передбачення перенесення газопроводів низького тиску в районі вул. Чкалова та пров. Ушинського, та надання в технічний архів позивача виконавчо-технічну документацію у електронному вигляді.

Позивач повідомив відповідача про невідповідність будівництва Технічним умовам: не витримується охоронна зона газопроводів; не витримано відстань до газопроводу при забиванні свай; не почато роботи з винесення газопроводу високого тиску діаметром 530 мм по вул. Херсонській із зони набудови від вул.Свердлова до пр.Пушкіна. Позивач просив вжити заходів по усуненню вищезазначених порушень (лист вих. №3345/2-2 від 10.07.2012р.).

Відповідачем повідомлено позивача про виконання 50% робіт з прокладання нового газопроводу діаметром 530 із зони забудови з подальшою передачею його на баланс позивача; вказувалось про досягнуту у 2011р. з позивачем домовленість про закінчення будівництва вищевказаного газопроводу силами і за рахунок позивача, з умовою передачі проектної документації, виконавчої документації, і передачі виконаної відповідачем частини газопроводу у комунальну власність міста або введення його в експлуатацію, для подальшої роботи відповідач просив позивача підтвердити наміри у письмовому вигляді(лист від 19.09.2012р.,вих. №20/03), на що листом вих. №525/17-16 від 25.09.2012 р. зазначив про неможливість виконання робіт щодо виконання робіт по будівництву газопроводу, передбачених п.2 Технічних умов з огляду на відсутність договірних відносин між сторонами та наполягав на своєчасному виконанні відповідачем приписів пункту 2 Технічних умов.

Листом вих. №779/2-2 від 06.02.2013 р. позивач продовжив дію Технічних умов до 01.02.2014 р. при виконанні умов: вузол обліку газу має бути виконаний за типовими Технічними умовами управління обліку газу ПАТ "Дніпрогаз"; надання в технічний архів позивача виконавчо-технічну документацію у електронному вигляді; передбачення перенесення газопроводів низького тиску в районі вул. Чкалова і пров. Ушинського.

Відповідно до акту від 31.07.2014 р. ПАТ "Дніпрогаз" обстеження технічного стану ділянки газопроводу високого тиску Ду500мм по вул. Херсонській від вул. Щорса до пр. Пушкіна, який складений комісією у складі заступника головного інженера ПАТ "Дніпрогаз" ОСОБА_34, начальника Виробничо-експлуатаційної служби №2 ПАТ "Дніпрогаз" ОСОБА_35, представника Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України ОСОБА_36, представника генерального підрядчика ТОВ "К ЕНД Ф Д" (від підпису відмовився, про що складено Акт від 15.08.2014р.), представника Управління житлово-комунального господарства Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_37 та майстра аварійно-відновлювальних робіт Виробничо-експлуатаційної служби №2 ПАТ"Дніпрогаз" ОСОБА_38 виконано технічний огляд ділянки газопроводу високого тиску Ду500мм по вул.Херсонській від вул.Щорса до пр.Пушкіна, розглянуто виконання вимог Технічних умов. За результатами проведеного обстеження зроблено висновок, зокрема, про не виконання вимог пунктів 2, 3, 11 Технічних умов.

Звертаючись до суду з даним позовом ПАТ "Дніпрогаз" зазначив, що відповідачем не виконані роботи з переносу газопроводу високого тиску, роботи по будівництву ведуться з порушенням Правил безпеки систем газопостачання України (ПБСГУ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997р.. а саме: пункту 4.3.15 Правил, яким встановлено, що уздовж траси підземного газопроводу повинні бути виділені смуги завширшки 2 м з обох боків від осі газопроводу, в межах яких не допускаються складання матеріалів і обладнання, садіння дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражів, кіосків та інших споруд. На осі газопроводу встановлені побутові приміщення будівельників; пункту 4.3.41 Правил передбачено, що перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника СПГГ. Забивання паль (шпунтів) дозволяється проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу. За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані менше ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж на 10 м) стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) плюс по 20 м від крайніх паль; після закінчення виконання робіт із забивання паль (шпунтів) всі відкриті зварні стики сталевого газопроводу повинні бути перевірені фізичними методами контролю. Відстань від крайньої палі до газопроводу високого тиску складає 9,5 м; додатку №3 до пункту 4.3.7 ПБСГУ передбачено, що відстань від газопроводу високого тиску до найближчих фундаментів будинків і споруд не повинно бути меншим ніж 7 метрів. Відстань від газопроводу до фундаменту недобудованої будівлі складає 6,9 м.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд послався на ч.1 ст. 50 Конституції України, ч.5 ст. 319, ч.ч.1, 7 ст. 376, ст. 73 Земельного кодексу України, ч.3 ст. 3 Закону України "Про трубопровідний транспорт", п. п.4.2.41, 4.3.15 Правил безпеки систем газопостачання України, додаток №3 до п.4.3.7 Правил безпеки систем газопостачання України, акт обстеження технічного стану спірної ділянки від 31.07.2014 р. та дійшов висновку про порушення ТОВ "Кенд ФД" Державних будівельних норм та Правил безпеки систем газопостачання України, а саме довготривале виконання робіт щодо перенесення газопроводу високого тиску Ду500мм, наслідком чого може бути аварійна ситуація.

Проте, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про задоволення позовних вимог та зобов'язанням ТОВ "Кенд ФД" звільнити охоронну зону діючого газопроводу тиску (II категорії) діаметром 530 мм. по вул. Херсонській шляхом знесення недобудованої будівлі незавершеного об'єкту будівництва "Стилобатна частина громадського призначення з підземним паркінгом першої черги будівництва будівель громадського та житлового призначення (з реконструкції забудови кварталів) в районі вул. Херсонська (Кіровський район) м. Дніпропетровська.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, спростував доводи позивача про зобов'язання відповідача, на підставі ст.376 Цивільного кодексу України, звільнити спірну охоронну зону діючого газопроводу високого тиску, зазначаючи її як самочинне будівництво, пославшись на дозволи на виконання будівельних робіт №№14/01-09 та 15/01-09 від 06.02.2009р., які видані Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, за проектною документацією, погодженою згідно протоколу № 791 Голов АПУ Дніпропетровської міської ради від 29.12.2007р., вказав про відсутність підстав для застосування вказаної норми Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, оскільки вказані дозволи свідчать про наявність у відповідача права виконання відповідних будівельних робіт.

Крім цього, суд апеляційної інстанції пославшись на листи відповідача від 31.01.2014 р., 19.03.2014 р., 21.05.2014 р. щодо вирішення питання продовження терміну технічних умов для продовження робіт по перенесенню газопроводу, які залишені позивачем без задоволення, погодження технічною радою ПАТ"Дніпрогаз" Проекту з монтажного плану газопроводу, видачі позивачем технічних умов на винесення газопроводу із зони забудови шляхом будівництва нового газопроводу високого тиску діаметром 653 мм загальною довжиною 594 м. Збудовано 333м нового газопроводу, що становить 56,8%, вказав про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження істотних порушень відповідачем будівельних норм і правил.

Здійснивши аналіз положень ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність у позивача права звернення з даним позовом до суду, оскільки позивач не відноситься до органів державної влади або органів місцевого самоврядування та немає повноважень представляти їх інтереси.

Разом з тим, вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та прийнятими за неповного встановлення та надання правової оцінки усім обставинам справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, при зверненні позивача до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, господарський суд, взагалі, не встановив наявність або відсутність факту порушення відповідачами прав позивача.

Також, не дослідив яке майно належить позивачу на праві власності на спірній земельній ділянці, та як відповідач перешкоджає позивачу користуватись та розпоряджатись своїм майном.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що з'ясування даних обставин має суттєве значення для вирішення даного спору.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було враховано і наступне.

Відповідно до ст. 73 Земельного кодексу України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту; охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.

Статтею 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Аналогічна норма зазначена в пункті 8 Правил охорони магістральних трубопроводів.

Так, судами попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи за позовом ПАТ "Дніпрогаз", не з'ясовано наявності у позивача прав на газопровід, який знаходиться у вказаній охоронній зоні діючого газопроводу високого тиску (ІІкатегорія) діаметром 530 мм.; не досліджено питання, кому належить діючий газопровід та на балансі якого підприємства знаходиться; не встановлено хто обслуговує та відповідає за безпеку населення та навколишнього природного середовища.

Судами попередніх інстанцій не було враховано і те, що правила безпеки газопостачання України (ПБСГ), ДБН 360-92 не встановлюють охоронних зон розподільних газопроводів.

Дані нормативні акти ПБСГ (в додатку №3) та ДБН 360-92 (в додатку 8.1) встановлюють відстані від найближчих підземних мереж до об'єктів, і в них вказано, що від газопроводу високого тиску до фундаментів будинків і споруд відстань повинна становить 7 м.

В ч. 15-16 п. 4.14 ДБН В.25-20-2001, затвердженого Наказом Держбуду України №101 від 23.04.2001 р. для газопроводів, які прокладаються по території населених пунктів у стиснених умовах, дозволяється скорочення цієї відстані.

Однак, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не було з'ясовано факту встановлення охоронної зони для даного трубопроводу та визначення її розміру.

Натомість, дослідження даних фактів має суттєве значення для вирішення даної справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачу передано земельну ділянку в районі вул. Херсонської - вул. Щорса -вул. Ушинського -пр. Пушкіна відповідно до договору оренди землі.

Проте, не з'ясовано строк дії даного договору, та не встановлено чи діє він на даний час.

Також, судами попередніх інстанцій не спростовано належним чином доводи відповідача у відзиві, запереченнях та поясненнях на позов, що перешкоджає суду касаційної інстанції перевірити юридичну оцінку, надану попередніми судовими інстанціями всім обставинам справи.

Водночас, позивач зазначає про погодження відповідачу початку підготовчих робіт по будівництву комплексу в районі діючого газопроводу високого тиску по вул. Херсонській за умови, що роботи по переносу газопроводу будуть виконані до початку основних робіт з будівництва комплексу.

Крім того, позивач зазначав, що роботи по переносу газопроводу високого тиску в повному обсязі не виконані, та згодом зупинені в порушення Технічних умов №2514, разом з тим роботи по будівництву об'єкта розпочато.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що і обставини щодо наявності істотного порушення відповідачем будівельних норм і правил були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне вказати і про те, що у позовних вимогах Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (з урахуванням уточнених позовних вимог), посилалось на приписи ч. 5 ст. 319, п.п. 1, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ч. 1, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Так, задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", місцевий господарський суд, послався на ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України фактично визнавши відповідача власником будівлі і в той же час застосував норми ч. 1, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, вказавши, що відповідач здійснив самовільне будівництво.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, як на правову підставу вимоги знесення відповідачем громадської будівлі житлового призначення, послався лише на ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, взагалі не надавши правової оцінки ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій не лише норм процесуального права, а й норм матеріального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції у своїй постанові зауважив, що позивач не мав права звертатись до суду з даним позовом, адже він не відноситься до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, натомість вказав про те, що своїми діями відповідач порушує його права, як власника, а тому він не позбавлений права звернутись з позовом в порядку ст. 387 або 391 Цивільного кодексу України.

З викладеного вбачається, що суд апеляційної інстанції зауважував про те, що не можна виходити за межі повноважень вирішення даних позовних вимог.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції з цим погодитись не може, та зауважує, що господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, у колегії суддів касаційної інстанції відсутні підстави визнати судові рішення попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору ( п.п.1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р.)

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 р. у справі №2/5005/9900/2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова