Постанова ВГСУ від 07.06.2017 року у справі №б8/180-10

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2017 року Справа № Б8/180-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Катеринчук Л.Й., Коваленка В.М.,розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Жмайло О.В. в особі представника Адвокатське об'єднання "Віталій Титич і партнери", м. Київна ухвалу від 15.06.2016 господарського суду Київської областіта постановувід 18.10.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ Б8/180-10 господарського суду Київської області про банкрутствоприватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", смт. Коцюбинське Київської областікеруючий санацієюЛахненко Є.М., м. Київголова комітету кредиторів гр. ОСОБА_7, м. Київв судовому засіданні взяв участь представник:

скаржника Жмайла О.В.Титич В.М., посвідчення адвокатаВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № Б8/180-10 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ТОВ "БЗ "Теплозвукоізоляція", боржник), порушена в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою від 28.05.2012 відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Агафонова О.Ю.

Ухвалою від 19.08.2013 у справі № Б8/180-10, зокрема, звільнено від виконання повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Агафонова О.Ю., призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Жмайла О.В. та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 скасовано ухвалу від 19.08.2013, зокрема в частині звільнення від виконання повноважень керуючого санацією арбітражного керуючого Агафонова О.Ю. та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Жмайла О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2016 (суддя Лопатін А.В.) у справі № Б8/180-10 серед іншого, затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Жмайло О.В. за період з 19.08.2013 по 19.03.2014 в сумі 18 200,74 грн.; клопотання представника арбітражного керуючого Жмайла О.В. адвоката Титича В.М. щодо зобов'язання керуючого санацією боржника виплатити Жмайлу О.В. його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку залишено без задоволення.

Також вказаною ухвалою від 15.06.2016 були прийняті й інші рішення, зокрема щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_10 про визнання інвестором боржника та заяв ОСОБА_10 й ОСОБА_11 про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та вирішено інші процесуальні питання у цій справі.

Приймаючи рішення в частині оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Жмайла О.В. місцевий господарський суд виходив з того, що арбітражний керуючий Жмайло О.В виконував функції керуючого санацією з 19.08.2013 по 19.03.2014, при цьому оплата його послуг обчислена виходячи з затвердженого рішенням комітету кредиторів від 05.06.2015 розміру оплати послуг Жмайла О.В. та наявних у справі доказів понесених ним витрат у процедурі банкрутства.

Щодо клопотання адвоката Титича В.М. про виплату Жмайлу О.В. його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України, суд зазначив про необґрунтованість цієї вимоги, з огляду на те, що на спори відносно оплати послуг арбітражного керуючого в процедурі банкрутства не поширюються норми трудового законодавства.

Не погодившись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду в частині розгляду вимог арбітражного керуючого Жмайла О.В., скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив задовольнити клопотання Жмайла О.В. та його представника Титича В.М та зобов'язати арбітражного керуючого Лахненка Є.М. здійснити розрахунки саме шляхом перерахування коштів з єдиного спеціального рахунку боржника.

Окремо 14.09.2016 скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням в якому також просив стягнути з боржника, сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвали від 15.06.2016 у розмірі 1 350,52 грн., від 30.04.2015 у розмірі 609 грн. та 3 987,7 Євро витрат арбітражного керуючого Жмайло О.В. на оплату послуг адвоката.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Сулім В.В., Станік С.Р.) у справі № Б8/180-10 за наслідками перегляду ухвали від 15.06.2016 в частині вимог Жмайла О.В., апеляційну скаргу арбітражного керуючого Жмайло О.В. в особі представника Адвокатське об'єднання "Віталій Титич і партнери" залишено без задоволення, ухвалу від 15.06.2016 залишено без змін із тих же підстав але в цілому.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції (в частині стягнення з боржника середнього заробітку арбітражного керуючого Жмайло О.В. за весь час затримки по день фактичного розрахунку й порядку здійснення розрахунків) та постановою суду апеляційної інстанції, арбітражний керуючий Жмайло О.В. в особі представника Адвокатське об'єднання "Віталій Титич і партнери" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 43, 101 Господарського процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), ст. ст. 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було досліджено обставини, які були предметом апеляційного оскарження та вказує, що провадження у справі про банкрутство регулюється у тому числі іншими законодавчими актами, окрім Закону про банкрутство.

Крім того, 12.04.2017 голова Адвокатського об'єднання "Віталій Титич і партнери" Титич В.М. звернувся до суду з заявою про відвід колегії суддів у складі: Полякова Б.М., Погребняка В.Я., Короткевича О.Є. з огляду на існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості складу колегії суддів.

Слід зауважити, що ухвалою Вищого господарського суду України від 12.04.2017 заяви суддів Короткевича О.Є., Погребняка В.Я. про самовідвід у справі № Б8/180-10 задоволено.

В подальшому, колегія суддів у цій справі неодноразово змінювалася.

Так, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № Б8/180-10 від 14.04.2017, у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Короткевича О.Є., Погребняка В.Я., сформовано колегію суддів у такому складі: Поляков Б.М. - головуючий, Коваленко В.М., Поліщук В.Ю.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № Б8/180-10 від 15.05.2017, у зв'язку з перебуванням судді Коваленка В.М. на лікарняному, сформовано колегію суддів у такому складі: Поляков Б.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Поліщук В.Ю.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № Б8/180-10 від 17.05.2017, у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Поліщука В.Ю., Ткаченко Н.Г., сформовано колегію суддів у такому складі: Поляков Б.М. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Куровський С.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № Б8/180-10 від 30.05.2017, у зв'язку з перебуванням судді Куровського С.В. на лікарняному, сформовано колегію суддів у такому складі: Поляков Б.М. - головуючий, Коваленко В.М., Катеринчук Л.Й.

Відповідно, ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2017 у справі № Б8/180-10 заяву голови Адвокатського об'єднання "Віталій Титич і партнери" Титича В.М. про відвід суддів Погребняка В.Я. та Короткевича О.Є. у справі залишено без розгляду, у задоволенні заяви в частині відводу судді Полякова Б.М. відмовлено.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2013 керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Жмайла О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 у цій справі скасовано ухвалу від 19.08.2013, зокрема в частині призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Жмайла О.В.

Разом з тим, рішенням комітету кредиторів боржника від 05.06.2015 встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Жмайла О.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків керуючого санацією боржника, а саме з 19.08.2013 по 19.03.2014.

На підставі вищезазначеного рішення комітету кредиторів, судами встановлено, що оплата послуг скаржника за період 19.08.2013 по 19.03.2014 становить 17 018,03 грн., сума понесених в процедурі банкрутства витрат Жмайла О.В. складає 1 182,71 грн., у зв'язку з чим, судами встановлено загальну суму оплати послуг і понесених витрат скаржника в розмірі 18 200,74 грн.

При цьому, визначаючи період протягом якого арбітражний керуючий Жмайло О.В. виконував обов'язки керуючого санацією та, відповідно, обчислюючи розмір оплати його послуг, суди виходили з дати призначення Жмайла О.В. керуючим санацією боржника (ухвала від 19.08.2013) та дати припинення його повноважень (постанова від 19.03.2014).

Однак варто зазначити, що як для виникнення, так і для припинення правовідносин між боржником та арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) з приводу виконання покладених на останнього обов'язків, необхідним є наявність юридичного складу, а саме двох обставин: судового рішення (ухвала про призначення чи про усунення від виконання обов'язків) та реальної дії з боку арбітражного керуючого (початок чи припинення арбітражним керуючим фактичного виконання покладених на нього судовим актом обов'язків).

Системний аналіз приписів п. 3 ч. 4 ст. 17 та ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що такі обставини, як момент вчинення реальної дії з боку арбітражного керуючого, що спрямована на виконання повноважень, оформлюється відповідними актами прийому-передачі від власника або попереднього арбітражного керуючого бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.

Саме з цього моменту та до дійсного припинення арбітражним керуючим виконання своїх обов'язків (передача відповідних матеріальних цінностей, бухгалтерської документації, печаток та штампів іншому арбітражному керуючому, укладення мирової угоди, закінчення всіх дій по ліквідації боржника) останній має право на оплату послуг та відшкодування всіх витрат понесених під час фактичного виконання обов'язків у справі про банкрутство.

Між тим, самі по собі рішення про призначення арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією чи ліквідатором у справі про банкрутство або припинення його повноважень не є виключно правовстановлюючим чи правоприпинюючим актом, а є передумовою для виникнення або припинення правовідносин за допомогою яких відбувається реалізація правового статусу арбітражного керуючого у відповідній справі про банкрутство.

Тобто для встановлення реального періоду виконання арбітражним керуючим обов'язків у справі про банкрутство необхідно враховувати, окрім судових рішень, й дійсний період їх виконання, адже можлива ситуація за якої, призначений судовим рішенням арбітражний керуючий таки не приступить до фактичного виконання своїх повноважень у справі про банкрутство.

Згідно приписів ч. 1 ст. 41 ГПК України, судове рішення приймається за результатами обговорення всіх обставин справи. При цьому, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Як вбачається у даній справі про банкрутство, встановлюючи період виконання арбітражним керуючим Жмайло О.В. повноважень керуючого санацією боржника, місцевий господарський суд керувався тільки датами призначення та припинення його повноважень й не врахував період протягом якого Жмайло О.В. реально виконував обов'язки керуючого санацією ТОВ "БЗ "Теплозвукоізоляція".

Однак, суд апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваної постанови за наслідками перегляду ухвали від 15.06.2016 в частині вимог Жмайла О.В. на вказані обставини уваги не звернув, та в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не дослідив час фактичного припинення Жмайлом О.В. повноважень керуючого санацією. У зв'язку з чим висновки суду апеляційної інстанції щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Жмайло О.В. є передчасними.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України), суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті справи.

Крім того, як зазначено судом апеляційної інстанції зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ухвала від 15.06.2016 була оскаржена скаржником тільки в частині оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Жмайло О.В. й порядку розрахунку з ним.

Більше того, під час здійснення касаційного провадження в судовому засіданні було остаточно з'ясовано, що предметом апеляційного, як і касаційного оскарження ухвали від 15.06.2016 є виключно обставини, що стосуються арбітражного керуючого Жмайла О.В.

Втім, переглядаючи ухвалу місцевого господарського суду по суті виключно в частині та вказуючи про це у мотивувальній частині постанови, Київський апеляційний господарський суд необґрунтовано залишив без змін рішення першої інстанції в цілому.

З огляду на вищезазначене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді Київському апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, належним чином встановити період фактичного виконання арбітражним керуючим Жмайло О.В. своїх обов'язків керуючого санацію боржника та вирішити справу у відповідній частині згідно з вимогами чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 17, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд