ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Справа № 17/018-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Кравчука Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 17/018-11 Господарського суду Київської областіза заявоюДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"про визнання наказуГосподарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року у справі № 17/018-11 таким, що не підлягає виконаннюза позовомМіністерства оборони УкраїнидоДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Головне управління Державного казначейства України у Київській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області)простягнення 35 972 000,01 грн.

за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.04.2011 у справі №17/018-11, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" на користь Міністерства оборони України 35972000,01грн. безпідставно набутих коштів, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011 перевірені судові рішення залишені без змін.

29.11.2011 на виконання рішення від 26.04.2011 у справі № 17/018-11, Господарський суд Київської області видав відповідний наказ.

02.09.2016 Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" звернулось з заявою, в якій просило визнати наказ Господарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року у справі № 17/018-11 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2016 (суддя Подоляк Ю.В.) відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" про визнання наказу Господарського суду Київської області від 29.11.2011 у справі № 17/018-11 таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (судді: Чорногуз М.Г. - головуючий, Калатай Н.Ф., Агрикова О.В.) ухвалу господарського суду залишено без змін як законну та обґрунтовану.

Не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права, зокрема, частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов'язок боржника відсутній. Заявник зазначає, що внаслідок домовленостей між сторонами, розрахунки за надані послуги здійснювались на умовах, викладених в додаткових угодах до договорів про надання послуг, у зв'язку з чим обов'язок відповідача повертати Міністерству оборони України кошти, стягнуті за рішенням у даній справі, відсутній; висновки, викладені у рішенні господарського суду у даній справі, не відповідають дійсним обставинам справи.

Сторони у справі не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні своїх представників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016, відмовлено в задоволенні заяви ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" про визнання наказу Господарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року у справі № 17/018-11 таким, що не підлягає виконанню.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви, зазначив про те, що посилання заявника на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи не є підставою для визнання наказу таким, що підлягає виконанню, з огляду на приписи статті 129 Конституції України, статей 115, 117 Господарського процесуального кодексу України

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України справу, погодився із висновками місцевого суду та залишив прийняту у справі ухвалу без змін, не вбачаючи підстав для її зміни або скасування.

Колегія суддів відзначає, що за змістом статті 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами статті 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Згідно з частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом. Частина четверта вказаної вище статті містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

З вищенаведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачено ряд підстав, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Суди попередніх інстанцій встановили, що наказ Господарського суду, Київської області від 29.11.2011 у справі № 17/018-11 не є таким, що видано помилково; рішення місцевого господарського суду, на підставі якого видано наказ, не скасовано, набрало законної сили та є обов'язковим для виконання; доводи заявника фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи та не є підставами, з якими процесуальний закон пов'язує можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог статей 42, 43, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях.

Доводи скаржника зводяться до переоцінки обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили, та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 17/018-11 Господарського суду Київської області та ухвалу Господарського суду Київської області від 25.10.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Кравчук