ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 904/7830/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року у справі № 904/7830/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення матеріальної шкоди в сумі 131 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як особа, відповідальна за пошкодження вантажу під час перевезення, на підставі договору транспортного експедирування, укладеного між ним та особою, що застрахувала свої майнові інтереси у позивача за договором добровільного страхування, повинен відшкодувати здійснені витрати страховика на виплату страхового відшкодування цій особі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року (суддя Бєлік В.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року (судді: Герасименко І.М., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 06.03.2014 року між ФОП ОСОБА_4 (експедитор-виконавець) та ТОВ "МАК РОАД" (експедитор-замовник) було укладено договір транспортного експедирування при перевезеннях вантажів у міжнародному та міжміському сполученні № 06/08, за умовами якого експедитор-виконавець надає експедиторські послуги (організація та планування перевезень, отримання необхідних документів, виконання митних та інших формальностей, контроль за проходженням та одержанням вантажів, проведення взаєморозрахунків тощо) та забезпечує перевезення вантажів власним транспортом або залучаючи до цього третіх осіб. Експедитор-виконавець виступає від свого імені, діє за дорученням експедитора-замовника та має право укладати договори з третіми особами і оплачувати їх послуги грошовими коштами, що надійшли від експедитора-замовника. Експедитор-замовник в свою чергу діє за дорученням клієнтів, з якими має договори транспортного експедирування, та оплачує послуги експедитора-виконавця за рахунок коштів своїх клієнтів (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору експедирування при виконанні цього договору сторони керуються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України. При виконанні міжнародних перевезень за цим договором також використовуються норми Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КПДВ/СМR) 1956 року зі змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року, Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП/ТIR) 1975 року та інших міжнародних конвенцій, угод, договорів, визнаних Україною.

Детальні умови кожного перевезення (а саме: напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункт перетинання кордону України, відомості про вантаж, вантажовідправники, вантажоодержувачі, розмір оплати (що включає плату експедитору-виконавцю та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залучені експедитором-виконавцем для виконання цього договору) строки доставки вантажу та інші умови) зазначаються експедитором-замовником у окремих заявках на експедирування вантажу (п. 2.2 договору експедирування).

На виконання п. 2.2. договору експедирування між ТОВ "МАК РОАД" та ФОП ОСОБА_4, було укладено Заявку-договір, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався виконати перевезення вантажу за інвойсом від 12.08.2014 року № 0039561669 за маршрутом м. Київ (Україна) - м. Баку (Азербайджан).

На підставі договору експедирування та Заявки-договору ФОП ОСОБА_4 було отримано вантаж від ТОВ "СК "Джонсон" (відправник) у м. Київ (Україна).

Відповідно до інвойсу, вартість вантажу склала 61 843,68 USD.

В процесі перевезення вантажу, 27.08.2014 року о 14:00 на автодорозі Бєлгород-Павловськ 126 км. 300 м. сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем Рено "Логан" НОМЕР_3 регіон, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який рухався у зустрічному напрямі, в результаті чого товар було частково пошкоджено.

Зі змісту постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.03.2015 року вбачається, що вина водія ОСОБА_5 в ДТП підтверджується схемою ДТП, фото таблицею з місця ДТП, протоколом огляду місця події, поясненнями ОСОБА_5, поясненнями свідків, поясненнями водія ОСОБА_6, протоколом огляду відеозапису, висновками судово-медичних експертиз.

Проти винної у ДТП особи ОСОБА_7 28.08.2014 року було порушено адміністративну справу.

Згідно з Актом експертизи Бєлгородської торгівельно-промислової палати від 03.09.2014 року № 0583 в наданому на експертизу автомобілі № НОМЕР_2 з причепом № НОМЕР_1 знаходився товар в кількості 3 228 коробів, 18 індивідуальних упаковок, що на 75 коробів + 6 індивідуальних упаковок менше, ніж зазначено в документах (інвойс від 12.08.2014 року № 0039561669). Із загальної фактичної кількості 2 815 коробів без наявних пошкоджень, 413 коробів були пошкоджені: деформовані, розірвані, з підмоченням. Із загальної кількості пляшок в пошкоджених коробах 515 пляшок непридатні для використання (пошкодження товару, втрата товарного виду).

Крім того, актом експертизи від 11.09.2014 року № 288 Об'єднання "Азерекспертиза" Торгово-промислової палати Азербайджанської республіки встановлено, що разом з вантажем наданий вантажний автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_4 НОМЕР_5. Під час зламування 2-х пломб "5604908 ФТС Росії 11" та "ФТС 04355" виявлено, що товар був зібраний у вантажному відсіку у вигляді куп. Відповідно до акту аварії, складеному 03.09.2014 року на Алєксєєвському митному посту Бєлгородської митниці Російської федеральної митної служби, вантаж був перевантажений в даний автомобіль з автомобіля з державним автомобільним знаком НОМЕР_2/НОМЕР_1 на 126+300 метрі автомагістралі Бєлгород-Павловськ. Встановлено, що товар звантажений у вантажний відсік автомобіля без дотримання правил кріплення, нормального регулювання та збору, у змішаному, розкиданому вигляді, товар зібраний у рвані та пом'яті коробки або розкиданий в пом'ятому, пошкрябаному та забрудненому різними плямами вигляді.

За висновком експерта недоліки виникли під час завантаження товару в інший автомобіль і в результаті аварії, що сталася під час автоперевезення, які стали причинами непридатності товарів для використання їх за призначенням.

ТОВ "СК Джонсон" направило ТОВ "МАК РОАД" претензію від 26.09.2015 року № 3 про відшкодування завданих збитків відповідно до договору від 31.03.2009 року № 0903-3102 у розмірі 14 280,15 $ шляхом перерахування грошових коштів у гривневому еквіваленті.

Водночас, 03.12.2013 року між ТОВ "МАК РОАД" (страхувальник) та ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" (страховик) було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності експедитора № 6000/249/000101, відповідно до умов якого страховик на підставі заяви страхувальника, що є невід'ємною частиною договору, здійснює страхування відповідальності експедитора та зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку на умовах, визначених цим договором, а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі в строки, встановлені цим договором, та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 1 договору добровільного страхування, предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з відповідальністю страхувальника за відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб при наданні транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів в порядку, встановленому чинним законодавством України та на умовах Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року (КПДВ\СМR) зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року.

Згідно з п. 2 цього договору страховим випадком є факт настання цивільної відповідальності страхувальника, визнаної ним добровільно, за попередньою згодою страховика, чи встановленої чинним рішенням суду за зобов'язаннями, що виникають при заподіянні шкоди потерпілим третім особам внаслідок настання наступного страхового ризику: відповідальність за вантаж.

За змістом страхового акту № 10824/1, виданого ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", на підставі заяви страхувальника ТОВ "МАК РОАД" від 29.08.2014 року, страховою компанією було перераховано на рахунок ТОВ "МАК РОАД" страхове відшкодування в сумі 131 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.12.2014 року № 70603.

16.07.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування, яку останній залишив без задоволення.

Предметом даного судового розгляду є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.

Судами попередніх інстанцій висновок про відмову в позові обгрунтовано недоведеністю вини перевізника в пошкодженні вантажу, та як наслідок - правових підстав для зобов'язання відповідача відшкодувати страховику сплачені ним страхувальнику грошові кошти.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 934 ЦК України визначено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 614 ЦК України (глава 51) особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

За ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування (ч. 2 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

В свою чергу, ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року зі змінами і доповненнями, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року, перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Виходячи з системного аналізу змісту наведених норм законодавства, відповідач звільняється від відповідальності за ушкодження або втрату вантажу, які виникли внаслідок обставин, які він уникнути не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

З досліджених судами попередніх інстанцій доказів вбачається, що відповідно до страхового акту № 10824/1 страхове відшкодування було виплачене страхувальнику внаслідок настання страхового випадку, який полягає у зіткненні транспортних засобів, тобто дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого виникло пошкодження товару.

В той же час, вина перевізника в ДТП матеріалами справи не підтверджена

Крім того, всупереч змісту страхового акту, вартість страхового відшкодування визначалася, зокрема, на підставі акту про брак/недостачу/залишки № 4 від 16.09. 2014 року, яким зафіксовано недоліки товару, що виникли як внаслідок ДТП так і після завантаження товару в інший автомобіль. Наведені обставини також підтверджуються актом експертизи від 11.09.2014 року № 288.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності відповідача перед страхувальником внаслідок пошкодження вантажу третіх осіб, за відсутності вини перевізника в його пошкодженні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в позові у зв'язку з недоведеністю правових підстав для стягнення з відповідача компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко