ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційні скарги 1. Фонду державного майна України 2. Заступника прокурора Одеської області 3. приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа", м. Київна постановувід 13.12.2016 господарського суду Одеської областіта постановувід 06.03.2017 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 господарського суду Одеської областіза заявоювідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"про банкрутствопублічного акціонерного товариства "Одеська теплоелектроцентраль", м. ОдесаліквідаторЛахненко Є.М., м. Київв судовому засіданні взяли участь представники:

Генеральної Прокуратури України ПАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" Фонду державного майна України арбітражний керуючий Лахненко Є.М.Збарих С.М., посвідчення; Гонтарь О.М, довір.; Безверха С.В., довір.; особисто

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2001 за заявою відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" порушено провадження у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Одеська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Одеська теплоелектроцентраль", боржник) на підставі загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою від 02.04.2003 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. В подальшому строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався.

Ухвалою від 23.12.2015 у цій справі введено процедуру санації ПАТ "Одеська теплоелектроцентраль", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та зобов'язано його розробити на надати на схвалення до комітету кредиторів та на погодження до органу уповноваженого управляти майном боржника план санації та подати його на розгляд та затвердження до суду.

Постановою господарського суду Одеської області від 13.12.2016 (суддя Демешин О.А.) у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано боржника банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ "Одеська теплоелектроцентраль" призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М. та інше. Суд виходив з відсутності погодженого плану санації, рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів про необхідність відкриття ліквідаційної процедури та незадовільного фінансового стану боржника, як достатніх правових підстав для припинення процедури санації та визнання боржника банкрутом.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 (судді: Жеков В.І. - головуючий, Аленін О.Ю., Богатир К.В.) у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 постанову від 13.12.2016 про визнання боржника банкрутом залишено без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежне виконання процедури санації боржника в розумінні приписів ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство є достатньою правовою підставою для визнання його банкрутом.

Не погоджуючись з постановами суду першої та апеляційної інстанцій Фонд державного майна України, заступник прокурора Одеської області (далі - прокурор) та приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Енергомережа" (далі - ПАТ "ХК "Енергомережа") звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову від 13.12.2016 про визнання боржника банкрутом та постанову апеляційного господарського суду від 06.03.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію санації.

Касаційні скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство, ст. ст. 43, 11110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржники зазначають, що висновки судів про визнання боржника банкрутом є передчасними. Фонд державного майна України вказує, що ним як представником держави, що володіє 99,989% пакетів акцій боржника, не було розглянуто заходи плану санації. Прокурор вказує на те, що суди не дослідили які саме заходи фінансового оздоровлення вживалися керуючим санації та чи були можливості погашення кредиторської заборгованості інакше, аніж внаслідок ліквідації боржника.

В свою чергу, доводи касаційної скарги ПАТ "ХК "Енергомережа" мотивовані неналежним розглядом судом апеляційної інстанції його скарги на дії арбітражного керуючого Лахненка Є.М від 15.11.2016 та незаконне виключення його з реєстру вимог кредиторів боржника й неповноважність зборів кредиторів на яких було прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно приписів ч. 2 ст. 209 Господарського кодексу України (далі - ГК України), однією з підстав визнання боржника банкрутом, тобто банкрутством є нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

Разом з тим імперативні приписи ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство передбачають, що у випадку якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Слід зауважити, що стан неплатоспроможності про який йде мова у ст. 201 ГК України є однією з загальних підстав визнання боржника банкрутом. Тоді як, визнання боржника банкрутом на виконання вимог ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство, з огляду на незадовільні результати процедури санації боржника, а саме відсутність плану санації, є самостійною та достатньою правовою підставою для визнання боржника банкрутом й відкриття щодо нього процедури ліквідації.

Так, ч. 6 ст. 17 Закону про банкрутство, встановлено, що керуючий санації зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 18 Закону про банкрутство схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше п'яти днів з дня проведення засідання комітету кредиторів. Однак, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, керуючий санації зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном (п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону про банкрутство).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 99,989% пакетів акцій боржника належать державі, у зв'язку з чим, керуючий санацією був зобов'язаний погоджувати план санації з Фондом державного майна України.

Разом з тим, керуючим санацією боржника на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2015 та приписів ст. ст. 17, 18 Закону про банкрутство, схвалений комітетом кредиторів план санації ПАТ "Одеська теплоелектроцентраль" був поданий на схвалення Фонду державного майна України.

Згідно листа Фонду державного майна України № 10-52-12924 від 06.07.2016 у погодженні плану санації боржника останнім було відмовлено, у зв'язку з чим, схвалений план санації протягом шести місяців з дня винесення ухвали від 23.12.2015 про санацію до господарського суду Одеської області поданий не був.

В свою чергу рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів від 13.12.2016 щодо припинення процедури санації та введення ліквідаційної процедури, як і незадовільний фінансовий стан боржника, що свідчить про відсутність платоспроможності боржника не мають вирішального правового значення під час застосування ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство. У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання ПАТ "Одеська теплоелектроцентраль" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури на підставі ч. 6 ст. 18 Закону про банкрутство.

Відтак доводи касаційних скарг Фонду державного майна України, прокурора та ПАТ "ХК "Енергомережа" не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а законні та обґрунтовані рішення місцевого та апеляційного господарський судів - залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.

Що стосується скарги ПАТ "ХК "Енергомережа" вх. № 3-1985/16 від 15.11.2016 (далі - скарга кредитора) на дії керуючого санації колегія суддів зазначає.

Згідно з ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з описової частини постанови господарського суду Одеської області від 13.12.2016, рішення суду по скарзі кредитора у судовому засіданні 13.12.2016 не приймалося, а відповідна скарга підлягала розгляду у наступному судовому засіданні. Відповідно, резолютивна частина постанови від 13.12.2016 не містить рішення, прийнятого за наслідками скарги кредитора.

При цьому суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови від 06.03.2017, встановлює обставини справи щодо скарги кредитора та фактично розглядає її по суті заявлених ПАТ "ХК "Енергомережа" вимог, хоча за наслідком не приймає жодного рішення.

Вказане свідчить, що Одеський апеляційний господарський суд, в порушення ч. 3 ст.101 ГПК України, розглянув вимоги ПАТ "ХК "Енергомережа", що не були предметом розгляду господарського суду Одеської області.

Також слід зазначити, що питання стосовно скарги кредитора підлягає розгляду виключно судом першої інстанції у відокремленому провадженні, за наслідками якого виноситься ухвала, оскільки такі провадження мають свій предмет розгляду, а також специфічну матеріально-процесуальну основу.

У зв'язку з чим, колегія суду касаційної інстанції, вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 відомості, що стосуються скарги ПАТ "ХК "Енергомережа" вх. № 3-1985/16 від 15.11.2016 на дії керуючого санації.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 17, 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 101, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фонду державного майна України, заступника прокурора Одеської області, приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Одеської області від 13.12.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич