ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 923/945/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Чернова Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року у справі № 923/945/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго", про визнання недійсним договору,

УСТАНОВИВ: У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Камбіо" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" про визнання недійсним з моменту укладення договору від 4 листопада 2011 року уступки права вимоги з підстав невідповідності закону.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17 вересня 2013 року в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

На стадії перегляду рішення в апеляційному порядку до участі у справі третьою особою залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року (судді Л.Будішевська, В. Бєляновський, М.Мишкіна) рішення скасовано і позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 203 215 512 Цивільного кодексу України, статей 25, 33 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камбіо" проти касаційної скарги заперечило і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камбіо" подало заяву про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неможливістю участі в судовому засіданні представника, яке залишене без задоволення як безпідставне.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що 4 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Камбіо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" укладено договір № 1 уступки права вимоги, відповідно до умов якого позивач (цедент) передає, а відповідач (цесіонарій) приймає на себе право вимоги боргу першого та стає кредитором за рішенням господарського суду Херсонської області від 2 липня 2009 року у справі № 11/108-09 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (боржник) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо" боргу в розмірі 115 574 грн 70 коп.. Відповідно до пункту 5 договору компенсація уступленого права вимоги складає 53 736 грн, що перераховуються цесіонарієм на розрахунковий рахунок цедента в день підписання договору (далі - договір).

Позивач просить визнати договір недійсним з тих підстав, що чинне законодавство не передбачає права отримувати чи сплачувати компенсацію за уступку права вимоги, тим більше в розмірі вдвічі меншому, ніж сума боргу; права не можуть бути передані, оскільки є рішення суду як акт держави, обов'язковий для виконання на всій території України; у рішенні господарського суду Херсонської області від 2 липня 2009 року у справі № 11/108-09 зазначено, що з боржника стягнуто не лише сума заборгованості за договором, а й витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; ці факти сторони при укладенні договору уступки права вимоги не врахували, чим порушили вимоги законодавства; від імені відповідача договір був підписаний представником за довіреністю, але відповідач так і не надав доказів, підтверджуючих право представника на підписання спірного договору; договір уступки права вимоги фактично є договором факторингу.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з відсутності правових підстав для визнання спірного договору недійсним.

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що спірним договором контрагенти, не замінюючи кредитора у зобов'язанні, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, проте чинним законодавством уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладання цивільно-правової угоди не передбачена; до спірних правовідносин мають застосовуватися положення статті 656 Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Таких висновків господарський суд апеляційної інстанції дійшов без урахування всіх обставин справи і вимог законодавства.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України майнові права віднесені до об'єктів цивільних прав. Частиною 3 статті 656 цього Кодексу встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 512 і 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони замінили кредитора у зобов'язанні на стадії виконання судового рішення, зазначивши у договорі обсяг зобов'язання, яке передається, оскільки наявність виконавчого документа в даному випадку не обмежує цивільних прав учасників спірного правовідношення і правомірність цесії не може ставитися у залежність від подальших дії цесіонарія, у тому числі у виконавчому провадженні.

За правилами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Чинне законодавство не забороняє учасникам господарських відносин продаж кредиторської заборгованості на стадії виконання рішення суду і господарський суд апеляційної інстанції не навів обставин справи, з настанням яких закон пов'язує визнання договору недійсним.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України зумовлює скасування постанови цього суду і залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Водночас не можна погодитись з доводами позову щодо інших підстав недійсності договору, оскільки його умови не передбачають фінансування господарської діяльності позивача відповідачем і встановлена пунктом 5 договору компенсація є платою уступленого права, що не узгоджується з наведеним у статті 1077 Цивільного кодексу України визначенням договору факторингу, а з тексту довіреності від 17 травня 2011 року, яку товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" видало представнику, випливає, що зазначена особа була уповноважена укласти договір.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року у справі № 923/945/13 скасувати, рішення господарського суду Херсонської області від 17 вересня 2013 року залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Камбіо" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" 1 147 грн, 574 грн і 802 грн 90 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг відповідно.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Херсонської області.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя Є. В. Чернов