Постанова ВГСУ від 04.11.2015 року у справі №911/191/15

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 911/191/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Воліка І.М.,

Кролевець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року у справі № 911/191/15 Господарського суду Київської області за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Київська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг", Київська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг", Київська область, про стягнення 45 053,89 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко Н.П. (дов. № 01-22/6-101 від 17.01.15);

відповідача - Хвостенко В.В. (дов. б/н від 03.11.15);

третьої особи - не з'явився,

встановив:

У січні 2015 року позивач ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Спецснабхендлінг" про стягнення 45 053,89 грн.

Вказував, що 14.05.08 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (виконавець) та фізичною особою ОСОБА_6 (замовник) був укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення стічних вод № 02.1.2-25-108, згідно якого він зобов'язався прийняти на себе цілодобове водопостачання об'єктів замовника питною водою до місця приєднання останнього до водопроводу аеропорту та прийняття від нього стічних вод в каналізаційний колектор, а замовник - сплачувати надані ним послуги на умовах та в строки, визначені договором.

Зазначав, що 05.08.09 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", фізичною особою ОСОБА_6 та ТОВ "Трансаерохендлінг" (платник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02.1.2-25-108, згідно якої платником за договором визначено ТОВ "Трансаерохендлінг".

30.08.11 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", фізичною особою ОСОБА_6 та ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" (платник) було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 02.1.2-25-108, згідно якої платником за договором визначено ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг".

20.05.14 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", фізичною особою ОСОБА_6, ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" та ТОВ "Спецснабхендлінг" (платник) було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 02.1.2-25-108, згідно якої платником за договором визначено ТОВ "Спецснабхендлінг" з 01.03.14.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення стічних вод у січні-лютому 2014 року, позивач просив стягнути з відповідача 33 375,60 грн. боргу, 3 254,36 грн. пені, 866,75 грн. 3 % річних та 7 557,18 грн. інфляційних втрат, а всього - 45 053,89 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14 квітня 2015 року (суддя Подоляк Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2015 року (колегія суддів у складі: Ткаченка Б.О. - головуючого, Зеленіна В.О., Шевченка Е.О.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність у відповідача обов'язку здійснити оплату отриманих ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" послуг в період січень-лютий 2014 року, оскільки на підставі додаткової угоди № 5 від 20.05.14 до ТОВ "Спецснабхендлінг" перейшли не всі права і обов'язки ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", а лише ті, які виникли з 01.03.14 та можуть виникнути у майбутньому.

У касаційній скарзі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 180 ГК України та ст.ст. 520, 526, 626, 628, 631 ЦК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.05.08 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (виконавець) та фізичною особою ОСОБА_6 (замовник) був укладений договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення стічних вод № 02.1.2-25-108, згідно якого виконавець зобов'язався прийняти на себе цілодобове водопостачання об'єктів замовника питною водою до місця приєднання останнього до водопроводу аеропорту та прийняття від нього стічних вод в каналізаційний колектор, а замовник - сплачувати надані ним послуги на умовах та в строки, визначені договором.

05.08.09 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", фізичною особою ОСОБА_6 та ТОВ "Трансаерохендлінг" (платник) було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02.1.2-25-108, згідно якої платником за договором визначено ТОВ "Трансаерохендлінг".

Пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 05.08.09 до договору) сторонами погоджено, що щомісячна сплата платника на користь аеропорту за договором складається з оплати за надані послуги клієнту за цінами, що встановлені аеропортом та становить: вартість за 1 куб.м станом на 01.01.08 без ПДВ води холодної (з податком на воду) - 7,80 грн., води гарячої (з податком на воду) - 22,30 грн., води стічної - 6,50 грн.; вартість за 1 куб.м з 01.02.08 без ПДВ води холодної (з податком на воду) - 7,80 грн., води гарячої (з податком на воду) - 26,50 грн., води стічної - 6,70 грн.

Аеропорт щомісячно виписує платнику рахунок за надані послуги за звітній місяць та акт приймання - здачі виконаних послуг. Клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт виконаних послуг. Сплата рахунка здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт виконаних послуг платник зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт виконаних послуг не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами (п. 5.3 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.08.09 до договору).

Згідно п. 4 додаткової угоди № 3 до договору, на підставі ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що положення цієї угоди застосовується до правовідносин між ними, які виникли до її укладення, а саме: з 01.07.11.

Судами встановлено та наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.14 та від 28.02.14 підтверджується, що на виконання умов договору, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в період січень-лютий 2014 року надав ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" передбачені договором послуги на загальну суму 33 375,60 грн.

Акти здачі-приймання виконаних робіт для їх підписання та рахунки-фактури за січень-лютий 2014 року були отримані ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", що підтверджується підписом представника товариства на реєстрах отриманих рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних за січень-лютий 2014 року (а.с. 31-34).

Несплата ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" отриманих в січні-лютому 2014 року послуг стала підставою для звернення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з вимогами про їх сплату до ТОВ "Спецснабхендлінг".

Водночас судами встановлено, що 20.05.14 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (сторона-1), фізичною особою ОСОБА_6 (сторона-2), ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" (сторона-3) та ТОВ "Спецснабхендлінг" (сторона-4, платник) було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 02.1.2-25-108, згідно якої платником за договором визначено ТОВ "Спецснабхендлінг" з 01.03.14.

Даною додатковою угодою сторони погодили, що права та обов'язки сторони-3 за договором, сторона-4 набуває з 01.03.14 (абз. 2 п. 1). Всі зобов'язання за договором, в тому числі грошові, які виникли до 01.03.14 у сторони-3 перед стороною-1, мають бути виконані стороною-3 на користь сторони-1 згідно умов договору (абз. 4 п. 1). З 01.03.14 сторона-4 несе обов'язок по виконанню всіх зобов'язань за договором перед стороною-1, в тому числі, по невиконаних, неналежно виконаних зобов'язаннях (в тому числі по грошових) сторони-3 перед стороною-1, що виникли до 01.03.14 (абз. 5 п. 1).

Положення угоди застосовуються до правовідносин сторін, які виникли до її укладення, а саме: з 01.03.14 (п. 6 додаткової угоди № 5).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В силу ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Проаналізувавши норми законодавства, зокрема, ст. 631 ЦК України, ст. 180 ГК України, умови укладеної 20.05.14 між сторонами додаткової угоди № 5, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Спецснабхендлінг" 33 375,60 грн. вартості наданих аеропортом у січні-лютому 2014 року послуг, оскільки на підставі означеної угоди до ТОВ "Спецснабхендлінг" перейшли не всі права і обов'язки ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", а лише ті, які виникли з 01.03.14 та можуть виникнути у майбутньому.

Крім того, апеляційним судом правильно зазначено про те, що в актах приймання-здачі виконаних робіт та рахунках-фактурах за січень-лютий 2014 року, замовником та платником наданих за договором послуг визначено ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", а згідно акту звіряння розрахунків між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ТОВ "Спецснабхендлінг" за період з 01.01.14 по 31.12.14, в який входить спірний період, заборгованість ТОВ "Спецснабхендлінг" за послуги надані аеропортом ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" не рахується.

Встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Спецснабхендлінг" заборгованості за надані послуги у січні-лютому 2014 року в сумі 33 375,60 грн., а також похідних вимог про стягнення 3 254,36 грн. пені, 7 557,48 грн. інфляційних втрат, 866,75 грн. 3% річних.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

За таких обставин, доводи скаржника про наявність саме у ТОВ "Спецснабхендлінг" обов'язку сплатити ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 33 375,60 грн. вартості наданих аеропортом у січні-лютому 2014 року визначених договором № 02.1.2-25-108 від 14.05.08 послуг, слід залишити поза увагою суду, як необґрунтовані.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -