ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 916/2918/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Мачульський Г.М., Рогач Л.І.за участю представників: від прокуратури:Хорс К.Б., посв. №042931 від 15.04.2016р.;від позивача:не з'явився;від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р.у справі господарського суду№916/2918/15 Одеської областіза позовомПрокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської сільської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод"провнесення змін до договору оренди земліВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.09.2015р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2015р. у справі №916/2918/15, позовні вимоги задоволено. Внесені зміни до договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 01.06.2006р. - землі рекреаційного призначення площею 4,287га, яка знаходиться в курортній зоні "Катранка" в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку "Мрія", зареєстрованому в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2006р. за №040653500039, шляхом викладення пунктів 5 та 9 договору в редакції, викладеній у резолютивній частині судового рішення та доповнено договір пунктом 10.1. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України 23.02.2016р. у справі №916/2918/15 вищезазначені судові акти скасовані, а справа направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2016р. у справі №916/2918/15 припинено провадження у справі №916/2918/15 в частині позовних вимог щодо внесення змін до п.п. 5, 9 договору від 01.06.2006р. оренди земельної ділянки. Рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2016р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі №916/2918/15, позовні вимоги в іншій частині задоволені. При цьому зазначено про повне задоволення позову. Внесені зміни до договору від 01.06.2006р. оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення площею 4,287 га, яка знаходиться в курортній зоні "Катранка" в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку "Мрія", зареєстрованому в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.08.2006р. за №040653500039, а саме, доповнене договір п.10.1 у наступній редакції: "Самостійно, щороку обчислювати суму орендної плати станом на 1 січня, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, визначеному Податковим кодексом України (з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель у разі введення її в дію)". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод", з прийнятим судовим рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.09.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 20.09.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 03.10.2016р. №08.03-04/4749 у зв'язку з перебуванням судді Дроботової Т.Б. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №916/2918/15, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Мачульський Г.М., Рогач Л.І.

У письмових запереченнях на касаційну каргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 04.10.2016р. прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги. Позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою. Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив розглянути касаційну скаргу без участі його представника.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.06.2006р. на підставі рішення Лиманської сільської ради Татарбунарського району від 23.02.2006р. №465-ХХІV між Лиманською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі рекреаційного призначення площею 4,287га, яка знаходиться в курортній зоні "Катранка" в межах села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та передана для обслуговування бази відпочинку "Мрія", зареєстрований 03.08.2006 за №040653500039 в Татарбунарському відділенні Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

12.07.2013р. Лиманською сільською радою Татарбунарського району прийнято рішення №525-VІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Лиман Лиманської сільської ради Татарбунарського району Одеської області", яка була введена в дію з 01.01.2014р.

Рішенням Лиманської сільської ради від 28.11.2013р. №577-VІ затверджені фіксовані відсотки при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки на території Лиманської сільської ради.

08.08.2014р. та 25.09.2014р. Лиманська сільська рада зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" з пропозицією внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яка залишена відповідачем без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2016р. у справі №916/2918/15 припинено провадження у справі №916/2918/15 в частині позовних вимог щодо внесення змін до п.п. 5, 9 договору від 01.06.2006р. оренди земельної ділянки, оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. у справі №815/5947/15 визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області №В-Н-842 від 22.09.2014р.

При вирішенні спору у даній справі господарські суди попередніх інстанцій керувались приписами чинного законодавства, які стосуються позовних вимог, щодо яких ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2016р. у справі №916/2918/15 припинено провадження у справі №916/2918/15.

При цьому, судами зазначено, що оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2015р. у справі №815/5947/15 визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відділу Держземагенства у Татарбунарському районі Одеської області №В-Н-842 від 22.09.2014р., останній не підлягає дослідженню, а часткове задоволення позовних вимог судами мотивоване приписами ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України без дослідження в повному обсязі фактичних обставин, які слугували підставою для звернення з цією позовною вимогою, яка задоволена судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їх рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у даній справі недостатньо дослідили та з'ясували обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та не надали цим обставинам відповідної правової оцінки, що призвело до передчасних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, дослідження всіх наявних в матеріали справи доказів в їх сукупності з наданими сторонами поясненнями, має істотне значення для вирішення спору у цій справі та є підґрунтям для подальших висновків щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" - частково задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2016р. у справі №916/2918/15 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.М. Мачульський Суддя Л.І. Рогач