База решений “Протокол”

Постанова ВГСУ від 04.01.2016 року у справі №910/27917/14

02.02.2017

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року Справа № 910/27917/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач),

за участю представників:

позивача - Ногай Д.С.,

відповідача - Стороженко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015

у справі № 910/27917/14 господарського суду міста Києва

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс"

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Топ Фінанс" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.2015 (колегія суддів у складі: суддя Гулевець О.В. - головуючий, судді Марченко О.В., Стасюк С.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 (колегія суддів у складі: суддя Пономаренко Є.Ю. - головуючий, судді Гончаров С.А., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" повернуто без розгляду.

У касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 07.08.2015, а справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали порушено ст.ст. 51, 93, 97 ГПК України. Так, відповідач зазначає про те, що ним не був пропущений строк апеляційного оскарження рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015, оскільки повний текст вказаного рішення було підписано 10.07.2015, тому останнім днем подання апеляційної скарги було 20.07.2015. При цьому, скаржник стверджує, що ним було подано апеляційну скаргу 20.07.2015, що підтверджується розрахунковою квитанцією серії ААА № 102-76821316 та відповіддю ТОВ "Нова пошта" на його претензію.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом міста Києва 08.07.2015, підписано повний текст 10.07.2015, тобто останнім днем строку подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення є 20.07.2015, тоді як відповідач подав скаргу 21.07.2015, тобто з порушенням строку передбаченого ч. 1 ст. 93 ГПК України, без клопотання про відновлення цього строку.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ним було здано апеляційну скаргу до ТОВ "Нова пошта" 20.07.2015, тобто в установлений ст. 93 ГПК України строк, про що свідчить розрахункова квитанції серії ААА № 102-76821316 із зазначенням проведення розрахунку 20.07.2015, а також відповідь ТОВ "Нова пошта" на претензію ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" в якій міститься інформація про те, що здача відправлення за експрес-накладною № 59000121127794 від 21.07.2015 була здійснена відправником 20.07.2015 о 17 год. 10 хв., не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 з огляду на таке:

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У силу ст.ст. 42, 43, 43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час подання апеляційної скарги до неї було додано: докази надсилання апеляційної скарги сторонам у справі, квитанція про сплату судового збору та копія довіреності на представника.

При цьому, господарським судом міста Києва було складено акт від 22.07.2015 № 154/2015 про те, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" не виявилось вказаного у додатках до апеляційної скарги квитанції про сплату судового збору.

Відповідачем було додатково направлено до Київського апеляційного господарського суду клопотання від 21.07.2015 № 386 про надання доказів щодо сплати судового збору, до якого було додано оригінал квитанції № 11864789-1 від 21.07.2015.

Отже, у випадку подачі апеляційної скарги 20.07.2015 (як стверджує скаржник) до нього не могла бути додана квитанція про сплату судового збору від 21.07.2015.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що додані відповідачем до касаційної скарги розрахункова квитанції серії ААА № 102-76821316, а також відповідь ТОВ "Нова пошта" на претензію ТОВ "Фінансова компанія "Топ Фінанс" не були додані скаржником до поданої апеляційної скарги, а була подана експрес-накладна № 59000121127794, згідно з якої вбачається, що датою її оформлення є 21.07.2015.

Врахувавши вказану експрес-накладну та за відсутності інших доказів, які б свідчили про подання апеляційної скарги у встановлений ст. 93 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що апеляційну скаргу подано 21.07.2015, без клопотання про відновлення цього строку.

При цьому, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що за змістом статей 93, 97 ГПК України якщо повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України відбулося у зв'язку з відсутністю клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, то у випадку заявлення особою відповідного клопотання при повторному зверненні зі скаргою суд повинен розглянути це клопотання.

Отже, обставини, на які посилається скаржник у касаційній скарзі мали бути предметом розгляду у суді апеляційної інстанції під час повторної апеляційної скарги та вирішення питання про відновлення строку для подання апеляційної скарги.

З огляду на викладені вимоги процесуального закону, повертаючи апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 без розгляду, Київський апеляційний господарський суд на підставі наявних у нього доказів, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем подано апеляційну скаргу після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, що, в свою чергу, є самостійною підставою для повернення апеляційним судом апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційної інстанції винесена судом відповідно до вимог матеріального та процесуального права і правові підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України