ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 922/5137/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівБарицької Т.Л., Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 23.10.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016у справі№ 922/5137/15Господарського судуХарківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк"доПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат"прозвернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власностіта за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат"доПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"провизнання договору іпотеки недійсним, скасування заборони на нерухоме майно та визнання неправомірними дій

за участю представників (за первісним позовом):

позивача: Косякевич Ю.С., дов. від 26.07.2016;

відповідача: Василинич О.А., дов. від 22.09.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 у справі №922/5137/15 (суддя - Жильне С.Ч.) в первісному позові відмовлено повністю, зустрічний позов залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Барбашова С.В., судді - Білецька А.М., Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 у справі №922/5137/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "НВП "Теплоавтомат" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (Позичальник) та ПАТ "АСТРА БАНК" (Кредитор) 27.03.2013 укладено Генеральний кредитний договір №699000044077011, за умовами якого Кредитор відкрив Позичальнику кредитну лінію та встановив кредитний ліміт в сумі 600000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії і порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до цього договору. Строк кредиту - з 27.03.2013 по 26.03.2018 включно.

В забезпечення виконання умов Генерального кредитного договору, 27.03.2013 сторонами укладено іпотечний договір №699000044077011/І, за умовами якого відповідачем передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000044077011 належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. "М-4", що знаходиться по вул. Кірова, будинок 38, в місті Харкові.

Відповідно до договорів про внесення змін та доповнень від 27.03.2013 №1, від 26.04.2013 №2, від 29.04.2013 №3, від 04.07.2013 №4, від 25.07.2013 №5, ПАТ "НВП "Теплоавтомат" отримало кредитні транші відповідно у сумах 93400,00 доларів США, 34340,00 доларів США, 9000,00 доларів США, 18200,00 доларів США, 5000,00 доларів США, а всього в сумі 159940,00 доларів США.

02.12.2013 згідно договору купівлі-продажу прав вимоги, ПАТ "Дельта Банк" прийняло від ПАТ "АСТРА БАНК" право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 27.03.2013 №699000044077011 з ПАТ "НВП "Теплоавтомат".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

28.08.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 3396005,31 грн та 28.08.2015 звернувся до суду з позовом, в якому відобразив суму заборгованості - 3396005,31 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач послався на те, що відповідач неналежним чином виконав основне зобов'язання і його заборгованість станом на 26.08.2015 становить 3396005,31 грн, в зв'язку з чим, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду (п. 5.7 іпотечного договору № 699000044077011/1).

Причиною виникнення даного спору, як вірно зазначили суд, є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №699000044077011/І шляхом визнання права власності на майно за цим договором, за ціною, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки, що проведена суб'єктом оціночної діяльності.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з положень ЦК України, Закону України "Про іпотеку" та надавши оцінку всім матеріалам справи в сукупності дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 1115 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст.526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Господарські суд попередніх інстанцій дослідили, що сума заборгованості, яка визначена позивачем в позовній заяві та вимозі від 28.08.2015 - 3396005,31 грн, була предметом розгляду в цивільній справі Київського районного суду міста Харкова у справі №640/15899/15-ц (н/п 2/640/236/16). В межах цієї справи судами встановлено відсутність у Банку права вимагати дострокового повернення коштів за кредитним договором, а заявлений позов визнано передчасним, оскільки порушень умов Генерального кредитного договору з боку відповідача, як Позичальника за договором, судами не встановлено.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, наявне у справі листування сторін свідчить про те, що після запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" у відповідача виникли технічні перешкоди в здійсненні кредитних платежів та виконанні умов кредитного договору, про що неодноразово письмово повідомлявся ПАТ "Дельта Банк", однак, жодних дій щодо усунення перешкод для своєчасного здійсненні платежів та виконання умов кредитного договору, Банком вчинено не було. Після усунення таких перешкод, починаючи з липня 2015 року, товариством добровільно здійснено погашення всіх належних кредитних платежів, а тому станом на день розгляду справи простроченої заборгованості відповідач не мав (лист ПАТ "Дельта Банк" від 09.10.2015 №05-3098995).

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що обов'язкова передумова звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем не дотримана, оскільки факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання відповідачем, матеріалами справи не підтверджується, що відповідно до частини 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що спір у даній справі не пов'язаний із невиконанням відповідачем зобов'язання, забезпеченого іпотекою, а тому правові підстави для звернення стягнення на майно, у даному випадку, відсутні.

Суди мотивовано звернули увагу на норми ст. 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Так, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача щодо нарахування штрафу в сумі 810482,00 грн за порушення умов страхування предмета іпотеки, з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено належне виконання Банком п. 4.2.6 Генерального кредитного договору, яким передбачено повідомлення Позичальника про перелік рекомендованих страхових компаній, в яких відповідач повинен застрахувати іпотечне майно.

Позивачем не доведено в порядку ст. 33 ГПК України, що ним протягом 2015 року надсилався на адресу відповідача перелік рекомендованих страхових компаній для укладення відповідного страхового договору предмета іпотеки. Зазначене, в розумінні положень ст. 612, 613 ЦК України свідчить про прострочення виконання зобов'язання з боку позивача, а тому правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати штрафу за несвоєчасне страхування іпотечного майна в сумі 810482,00 грн відсутні, з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується.

До того ж, відповідач, як з'ясували господарські суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином виконав свої зобов'язання зі страхування іпотечного майна, уклавши 09.07.2015 договір страхування з тією ж компанією, що й минулого року, про що повідомив кредитора листом від 09.07.2015 № 21/205. Банк матеріальних збитків від укладення Позичальником нового страхового договору із незначним запізненням не зазнав, обсяг його прав не змінився, що, в силу ч. 3 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", також обумовлює необхідність відмови в позові іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки.

Що стосується зустрічного позову, який судом першої інстанції залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, то наведене не було предметом касаційного оскарження.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Доводи ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного господарського суду, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій у даній справі відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі №922/5137/15 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.Б. ІВАНОВА