ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року Справа № 915/960/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівІванової Л.Б., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 (головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Лисенко В.А.)у справі№ 915/960/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства „Укрсиббанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю „Івеко-груп"простягнення заборгованості,за участю представниківпозивачаМандик В.А.,відповідачане в'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2016 у справі №915/960/16 позов задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Івеко-Груп" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за Індивідуальною угодою про надання овердрафту від 15.12.2014 в рамках Договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) № 03353157901 від 29.09.2011 в сумі 133.299,52 грн., з яких 61.735,94 грн. - основний борг; 54.855,63 грн. - заборгованість за відсотками; 9.459,98 грн. - пеня за прострочення сплати основного боргу; 7.247,97 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2016 у справі № 915/960/16 скасовано в частині задоволення позову про стягнення пені, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову, в іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду в частині скасування рішення місцевого суду про стягнення 9.459,98 грн. пені за прострочення сплати основного боргу та 7.247,97 грн. пені за прострочення сплати відсотків, а рішення місцевого суду в цій частині - залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 232 ГК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору дійшов помилкового висновку про те, що позивачем невірно визначено період нарахування пені.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами 29.09.2011 укладений Договір-анкету про відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03353157901 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що підписуючи його, Клієнт (відповідач) погоджується з викладеною у "Правилах (договірних умовах) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб'єктів господарювання, нотаріусів та адвокатів - клієнтів АТ "Укрсиббанк" (далі - Правила), затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку (позивача).

Відповідно до п. 1.2 Договору Правила після укладення сторонами цього Договору стають його невід'ємною частиною. Підписуючи цей Договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та Правилах.

У п. 1.3 сторони погодили, що підписи сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього Договору Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього Договору.

16.12.2014 між сторонами укладено Індивідуальну угоду про надання овердрафту в рамках Договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами, в т.ч. в редакції від 03.07.2014) № 03353157901 (далі - Договір овердрафту).

Відповідно до п. 1.1 Договору овердрафту сторони домовились, що, підписуючи Індивідуальну угоду, Клієнт засвідчує, що він ознайомлений та погоджується з пропозицією Банку надати Клієнту комплекс послуг на умовах, встановлених Правилами. Підписи сторін під цією Індивідуальною угодою вважаються одночасно підписами сторін під Правилами, при цьому після підписання цієї Індивідуальної угоди сторонами Правила стають невід'ємною частиною Договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами.

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.4 Договору овердрафту Банк встановив відповідачу ліміт у розмірі 61.820,40 грн. на поточний рахунок №26000353157900, а відповідач зобов'язався повертати використану суму овердрафту, сплачувати проценти, комісію та інші платежі за наданим овердрафтом в порядку та строки, визначені цією Індивідульною угодою та Правилами. Строк користування овердрафтом встановлено з 16.12.2014 (дата початку строку овердрафту) до 30.06.2015 (дата закінчення строку овердрафту).

Згідно з п. 1.5.1 Договору овердрафту за час фактичного користування овердрафтом відповідач сплачує проценти у розмірі: 0,01 % річних з 16.12.2014 по 16.01.2015; а з 17.01.2015 - 30,00 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами Договору овердрафту та/або Правилами.

Згідно з п.п. 3.3.1, 3.4 Правил за користування овердрафтом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлена у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої заборгованості за овердрафтом з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу, встановленого Договором, до моменту повного погашення Клієнтом такої заборгованості. Проценти на відповідну суму овердрафту нараховуються та сплачуються за час фактичного користування клієнтом грошовими коштами банку відповідно до умов Договору.

У разі порушення термінів погашення грошових зобов'язань позичальника за овердрафтом вся наявна заборгованість позичальника (прострочена та строкова) переноситься на рахунки з обліку простроченої кредитної заборгованості позичальника і підлягає погашенню згідно з вимогами Договору (п.п. 3.4 - 3.6 Правил).

Згідно з наявною в матеріалах справи випискою з поточного рахунку відповідача №26000353157900 позивачем виконано свої зобов'язання щодо надання овердрафту в сумі 61.820,40 грн., який був використаний відповідачем. Факт надання позивачем та отримання відповідачем вказаної суми сторонами не заперечується.

Всупереч умовам Договору овердрафту відповідач у встановлений строк погашення суми заборгованості за кредитом не здійснив, матеріали справи не містять будь-яких доказів повернення ТОВ "Івеко-груп" отриманих грошових коштів за договором овердрафту.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору овердрафту, позивач направив на адресу відповідача вимогу №30-11/26475 від 26.06.2015 про погашення заборгованості.

Листом № 1 від 01.03.2016 відповідач зобов'язався погасити заборгованість протягом двох місяців, а саме з 01.03.2016 по 01.05.2016, проте станом на 25.08.2016 зобов'язання за договором не виконані.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором овердрафту позивачем було нараховано відповідачу проценти за період з 27.02.2015 по 29.07.2016 в сумі 54.855,63 грн., пеню за прострочення строків сплати за період з 25.03.2016 по 25.08.2016; пеню за прострочення сплати процентів за період з 25.03.2016 по 25.08.2016 в сумі 7.247,97 грн.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.9 "Правил (Договірних умов) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв - клієнтів АТ "Укрсиббанк", які є невід'ємною частиною Індивідуальної угоди про надання овердрафту від 16.12.2014, заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена протягом 30 календарних днів з дня отримання овердрафту.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів погашення відповідачем суми заборгованості за кредитом у встановлений договором строк, суди правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 61.735,94 грн. простроченої заборгованості за кредиту.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 1.5, 1.6 Індивідуальної угоди та п. 3.3 Правил передбачено, що процентна ставка за договором є фіксованою. За час фактичного користування овердрафтом Клієнт сплачує проценти у розмірі: з 16.12.2014 по 16.01.2015 - 0,01 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та/або Правил. Починаючи з 17.01.2015 - у розмірі 30% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та/або Правил. Проценти сплачуються Клієнтом на рахунок №26079000001200 у АТ "УкрСиббанк", код банку (МФО) 351005, в строки та в порядку, що передбачені Правилами. При цьому у разі наявності на поточному рахунку Клієнта коштів нараховані проценти погашаються шляхом здійснення Банком договірного списання, визначеного цією індивідуальною угодою та Правилами, починаючи з дня нарахування таких процентів.

Відповідно до п. 3.3.1 Правил за користування овердрафтом понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої заборгованості з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після несплати або неповної сплати платежу, встановленого договором, до моменту повного погашення клієнту такої заборгованості.

Пунктом 3.4 Правил визначено, що нарахування процентів здійснюється з моменту проведення платежу (-ів) з рахунку Клієнта за рахунок грошових коштів Банку, тобто з дня та години фактичного надання грошових коштів Клієнту до дня та години повернення Клієнтом їх у власність Банку, якщо інше не визначено умовами договору.

Враховуючи умови укладеного сторонами договору овердрафту, суди правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування овердрафтом у розмірі 54.855,63 грн.

Разом з тим апеляційний суд підставно не погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 25.03.2016 по 25.08.2016 з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.5 Правил за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Правилами та/або Договором про надання овердрафту, зокрема, термінів повернення овердрафту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 9.459,98 грн. пені за прострочення оплати за основним боргом та 7.247,97 грн. пені за прострочення оплати процентів за період з 25.03.2016 по 25.08.2016.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відтак ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Скаржник, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14, стверджує, що пунктом 8.5 Правил передбачено нарахування пені понад шість місяців до повного погашення заборгованості.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 8.5 Правил за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Правилами та/або Договором про надання овердрафту, зокрема, термінів повернення овердрафту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу. Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що умови укладеного між сторонами договору та Правил не містять положення про те, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання.

В той же час правова позицію, викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14, ґрунтується на умовах договору, який містив положення саме про те, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання.

Відтак посилання скаржника на вказану постанову є помилковим, а тлумачення скаржником умов укладеного з відповідачем договору є надто довільним та розширеним, оскільки останній не містить чіткого положення про те, що пеня нараховується за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином місцевим господарським судом помилково задоволено позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати кредиту та процентів за період з 25.03.2016 по 25.08.2016 у сумі 16.707,95 грн., оскільки позивачем, як встановлено апеляційним судом, невірно визначено період нарахування пені всупереч вимогам ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені за прострочення основного боргу в сумі 9.459,98 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 7.247,97 грн. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсиббанк" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 915/960/16 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіЛ.Б. Іванова О.А. Кролевець