ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 908/3920/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача Іщенко Д.Ю. (дов. від 14.11.2014 р.)відповідачаПритишна О.С. (дов. від 23.03.2015 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р.у справі № 908/3920/15 господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет"пророзірвання договору поставки №1806/14 від 18.06.2014 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" про розірвання договору поставки № 1806/14 від 18.06.2014 р. та про стягнення 100 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. у даній справі (суддя Корсун В.Л.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. (головуючий суддя Дучал Н.М., судді Кододова О.В., Склярук О.І.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2015 р. скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" надало додаткові пояснення по справі, які просить врахувати при вирішенні спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 02.12.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.06.14 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" (покупець) укладено договір поставки № 1806/14, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві матеріали відповідно до рахунків та накладних, в яких міститься повна інформація про товар (номенклатура, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару), а покупець зобов'язався здійснити оплату на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).

Ціна та вартість товару визначається у виставлених рахунках. Сплата рахунку вважається узгодженням вартості на товар. Після сплати рахунку ціна змінюватись не може. Загальна сума договору визначається як сума всіх сплачених рахунків (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Згідно з п. 3.5. договору, передача-приймання товару здійснюється за місцем знаходження постачальника (при умові самовивозу товару покупцем) чи за місцем знаходження покупця (при умові доставки товару перевізником) згідно супроводжувальних документів позичальника і повинна відповідати вимогам державних стандартів, технічних умов (ДСТУ, ТУ), копії яких повинні додаватись постачальником до товару. Датою поставки вважається дата одержання товару покупцем, про що робиться відмітка покупцем у видатковій накладній, якщо представник покупця не зазначив дату у видатковій накладній - датою поставки вважається дата, зазначена постачальником при складанні видаткової накладної. При передачі товару обов'язково повинні бути копія сертифікату якості або виписки з сертифікату якості заводу-виробника, завірена печаткою постачальника.

Пунктом 3.7. договору визначено, що приймання товару по якості здійснюється згідно технічних умов та інших нормативно-технічних актів, у відповідності з вимогами Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 у частині, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.8. договору, у випадку постачання товару без надання належним чином оформлених супровідних документів (видаткових, податкових і товарно-транспортних накладних, копій сертифікату якості або виписки з сертифікату якості), оплата за такий товар здійснюється після надання постачальником покупцю вказаних документів.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору, розрахунки за товар здійснюється покупцем у національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника платіжними дорученнями на підставі рахунку постачальника, наданого покупцеві. Оплата товару проводиться шляхом передоплати або послідуючої оплати вартості поставленого товару за домовленістю сторін.

Умовами п.п 5.2., 5.3. договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14 сторонами визначено, що в разі виявлення неякісного товару після його отримання у постачальника, покупець протягом 3-х днів повідомляє про це постачальника. Постачальник після отримання повідомлення від покупця зобов'язаний у 3-х денний термін направити представника для складання акту-рекламації. У разі неявки представника постачальника в зазначений в п. 5.2. термін покупець складає акт в односторонньому порядку, який має юридичну силу.

Згідно з п. 8.6., договір може бути розірваний за згодою сторін згідно з діючим законодавством України, при цьому повернення постачальником оплачених коштів покупцеві повинно бути виконано в строк 5-ти календарних днів з моменту його розірвання.

Договір є укладеним з моменту підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 31.12.14 р. (п. 8.9. договору).

Додатковою угодою № 1 від 27.04.15 р. до договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14, сторони дійшли згоди щодо викладення підрозділу "Постачальник" розділу 9 договору "Юридичні адреси і реквізити сторін" в іншій редакції. Інші умови договору залишились незмінними.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2014 р. на виконання умов спірного договору від 18.06.14 р. № 1806/14 та відповідно до узгодженої між сторонами специфікації від 24.12.14 р. № 13, Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Востокмет" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" товар на загальну суму 363 168,19 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною від 25.12.14 р. № 255 на суму 363 168,19 грн.; довіреністю від 24.12.14 р. № 1160, виданою ТОВ "Тепловозоремонтний завод" Кузнєцову С.В. на отримання від ТОВ "НВФ "Востокмет" товарно-матеріальних цінностей; рахунком на оплату по замовленню від 24.12.14 р. № 321; товарно-транспортною накладною від 25.12.14 р. № 255.

Платіжним дорученням від 06.03.15 р. № 5497 позивачем здійснено часткову оплату за отриманий товар в сумі 100 000,00 грн.

Докази оплати позивачем решти суми за отриманий по видатковій накладній від 25.12.14 р. № 255 товар матеріали справи не містять.

25.05.15 р. ТОВ "Тепловозоремонтний завод" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" з пропозицію щодо розірвання договору поставки № 1806/14.

Наполягаючи на істотності порушення відповідачем умов договору від 18.06.14 р. № 1806/14, а саме: продажу товару неналежної якості, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14 та стягнення з відповідача коштів в сумі 100 000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ст. 673 Цивільного кодексу України).

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами ( ст.674 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства ( ст.687 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Умовами п. 5.2. договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14 сторонами обумовлено, що в разі виявлення неякісного товару після його отримання у постачальника, покупець протягом 3-х днів повідомляє про це постачальника.

Порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю визначається чинною на момент розгляду справи Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів ССР від 25.04.66 № П-7 (надалі Інструкція № П-7).

Застосування наведеної Інструкції № П-7 при виконанні договору поставки № 1806/14 від 18.06.2014 р. стосовно приймання товару по якості обумовлено сторонами в п. 3.7. договору.

Таким чином, з огляду на приписи Інструкції № П-7 та умови оспорюваного у цій справі договору від 18.06.14 р. № 1806/14, позивач при виявленні невідповідності поставленого відповідачем товару вимогам щодо якості, зобов'язаний був повідомити про це постачальника в установлений договором строк та скласти відповідний акт (двосторонній у випадку явки представника постачальника/односторонній у випадку неявки представника постачальника) за наслідками виявлених недоліків.

Разом з тим, як встановлено судами, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ТОВ "Тепловозоремонтний завод" було повідомлено відповідача про порушення останнім умов договору поставки щодо якості проданого товару, а також виклику позивачем (ТОВ "Тепловозоремонтний завод") уповноваженого представника ТОВ "НВФ "Востокмет" для складання двостороннього акту про фактичну якість отриманого за договором від 18.06.14 р. товару.

Посилання позивача на наявну в матеріалах цієї справи претензію ПАТ "Тепловозоремонтний завод" від 18.05.15 р. судами правомірно визнано необґрунтованим, оскільки зазначена претензія була адресована не відповідачу у цій справі - ТОВ "НВФ "Востокмет", а ТОВ "Тепловозоремонтний завод".

Більш того, вказана претензія стосується не оспорюваного у цій справі договору, а договору від 02.07.12 р. № 4 з додатковою угодою № 1 від 25.12.12 р. до договору № 4 від 02.07.12 р.

Доводи ТОВ "Тепловозоремонтний завод" про встановлену не якість отриманого ПАТ "Тепловозоремонтний завод" товару за результатами лабораторних досліджень не доводить факту постачання відповідачем товару неналежної якості, оскільки із змісту результатів хімічних аналізів не вбачається, що товар (чавун), відносно якого проводилось дослідження, був саме той, який поставлявся відповідачем за видатковою накладною від 25.12.14 р. № 255.

Отже, позивачем в ході розгляду цієї справи не доведено, а судами не встановлено факту неналежного виконання ТОВ "НВФ "Востокмет" прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки від 18.06.14 р. № 1806/14.

У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14 за позовними вимогами позивача у цій справі, а тому, як наслідок, у задоволенні позову щодо вимог про розірвання договору.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "НВФ "Востокмет" 100 000 грн., які позивач перерахував на виконання умов договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14.

Враховуючи, що матеріалами цієї справи не встановлено порушення відповідачем умов договору поставки від 18.06.14 р. № 1806/14, суди правомірно зазначили про необґрунтованість вимог щодо стягнення 100 000 грн.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозоремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 р. залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова