ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Справа № 904/7401/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017у справі Господарського суду№ 904/7401/16 Дніпропетровської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 1) публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", 2) публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз", 3) публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", 4) публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз"простягнення 9 981 205,81 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: пр. Остапенко В.М., посв. № 1558, дов. від 14.04.2017 № 14-66;відповідача: пр. Богдан С.В., дов. від 20.12.2016 № б/н; третьої особи-1: пр. Печерний С.Л., дов. від 10.01.2017 № 6-49; третьої особи-2: не з'явились; третьої особи-3: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Товариство) 9 981 205,81 грн. заборгованості, яка складається з: пені у розмірі 8 158 156,03 грн., 3 % річних у розмірі 541 129,89 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 281 919,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі продажу природного газу № 15-709-Н від 30.06.2015, в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 позовну заяву Компанії прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 904/7401/16.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017 (колегія суддів: Панна С.П., Золотарьова Я.С., Васильєв О.Ю.) призначено по справі судову експертизу та зупинено провадження у справі № 904/7401/16 до її повернення з висновком експерта з експертної установи.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що для встановлення всіх обставин даної справи потрібні спеціальні знання, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи. На час проведення експертизи суд, керуючись ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зупинив провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (колегія суддів: Березкіна О.В., Дармін М.О., Іванов О.Г.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову мотивовано тим, що призначаючи експертизу та зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд не визначив та не обґрунтував того чи є зупинення провадження з підстав призначення експертизи невідворотною та необхідною обставиною, яка дійсно потребує для вирішення питань, спеціальних знань, які мають значення для правильного вирішення спору або можуть вплинути на вирішення питання по суті заявлених вимог, а також суд не мотивував підстав, з яких він не може розглянути спір за наявними матеріалами справи. Натомість питання, поставлені експерту, стосуються застосування права та оцінки наданих сторонами доказів, що не відноситься до компетенції судового експерта і повинно вирішуватись судом.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланнями на обставини справи, зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним господарським судом було не дотримано положень ст. ст. 41, 43, 79, 106 ГПК України та не враховано окремих роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України.

Відзивів на касаційну скаргу Товариства від інших учасників справи до Вищого господарського суду України не надходило.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 79 ГПК України визначає порядок зупинення провадження у справі та його поновлення, частиною першою якої встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. За приписами п. 1 її частини другої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що зупинення провадження у даній справі було обумовлене призначенням у справі судової експертизи.

Як вірно наголошено судом апеляційної інстанції, оскільки зупинення провадження у справі в даному випадку є наслідком призначення судом експертизи, тому ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною. Призначення судової експертизи з одночасним зупиненням, у зв'язку з цим, провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489.

У зв'язку з зазначеним вище, перегляд самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій та розгляду справи по суті (подальше проведення експертною установою судової експертизи), тому, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність, а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів касаційної інстанції вважає цілком правомірним і обґрунтованим дослідження судом апеляційної інстанції обставин мотивованості та доцільності призначення судової експертизи у справі, як підстави, що обумовлює зупинення провадження.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У розумінні приписів наведених норм судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2017, на вирішення експерта поставлено такі питання:

- чи було забезпечено НАК "Нафтогаз України" виконання умов договору від 30.06.2015 № 15-709-Н в частині поставки в листопаді - грудні 2015 року ТОВ "Дніпропетровськгазбут" газу в обсязі, визначеному п. 2.1. договору?

- чи мав ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" технічну та фактичну можливість відібрати с газотранспортної системи запланований по договору обсяг газу за листопад 2015 року 137 418,089 тис.куб.м. та за грудень 2015 року 173 398,381 тис.куб.м.?

- чи відповідає наявний розрахунок відповідача (а.с.9-13), по нарахуванню пені, 3% річних, інфляційних втрат правилам арифметичних дій, фактичним обставинам справи, умовам договору первинним документам по сплаченій заборгованості відповідачем за період поставки липень-грудень 2015 року за виключенням сум, які були погашені за спільними протокольними рішеннями?

- визначити останній день сплаченої суми боргу у розмірі 139 315 759,20 грн. за рахунок власних коштів відповідача які надійшли від населення. У випадку наявності заборгованості станом на 20.01.2016 по вищезазначеним коштам перевірити правильність розрахунку пені здійсненого позивачем враховуючи п. 7.2. договору?

- чи мало можливість ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" з урахуванням фактичного споживання природного газу у листопаді, грудні 2015 року в обсязі меншому, ніж заплановано у договорі від 30.06.2015 №15-709-Н відібрати з газотранспортної системи обсяг газу в розмірі 27 919,018 тис.куб.м. (листопад) та 22 156,114 тис.куб.м. (грудень) для передачі газу в підземні сховища газу на зберігання за договором від 13.07.2015 № 1507000330?

- чи підтверджується матеріалами справи власноручне обмеження споживання газу відповідачем у листопаді, грудні 2015 року?

Таким чином, як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та вірно відзначено судом апеляційної інстанції, питання, поставлені експерту, стосуються застосування права та оцінки наданих сторонами доказів, що не відноситься до компетенції судового експерта і повинно вирішуватись безпосередньо судом. Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, місцевим господарським судом не обґрунтовано дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з'ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи.

В силу вимог п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості ухвали Господарського суду Чернівецької області від 20.10.2016 та необхідності її скасування як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи, яка обумовила саме зупинення провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне окремо відзначити, що неправомірне зупинення провадження у справі призводить до затягування судового процесу та позбавляє позивача можливості оперативно захистити свої порушені або оспорюванні права та інтереси.

Посилання Товариства у касаційній скарзі на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в процесі перегляду справи, у зв'язку із чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 904/7401/16 Господарського суду Дніпропетровської області відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі № 904/7401/16 Господарського суду Дніпропетровської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя І.В. Алєєва

Суддя Г.П. Коробенко