ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/27989/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Голяшкіна О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі за позовом комунального підприємства "Криворізька друкарня" до Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції, треті особи управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради, управління культури і туризму виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними та скасування окремих положень рішення суб'єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року комунальне підприємство "Криворізька друкарня" пред'явило, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позов до Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції, треті особи управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради, управління культури і туризму виконкому Криворізької міської ради про

визнання протиправними та скасування, як факт, порушення з боку комунального підприємства «Криворізька друкарня» в частині не перерахування протягом 2012 року та 10 місяців 2013 року друкарнею, як балансоутримувачем, частини орендної плати, отриманої від надання в оренду нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу до міського бюджету на загальну суму 140 567,64 грн., зазначене в розділі 6 Акту ревізії фінансового - господарської діяльності комунального підприємства «Криворізька друкарня» від 06 лютого 2014 року № 850-38/02;

визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги про усунення фінансових порушень від 27 лютого 2014 року № 850-15/468;

визнання протиправними дій службових осіб Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції про зазначення в Акті ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Криворізька друкарня» від 06 лютого 2014 року

№ 850-38/02 та вимозі по усуненню фінансових порушень від 27 лютого 2014 року № 850-15/468, в якості факту порушення, з боку комунального підприємства «Криворізька друкарня» не перерахування протягом 2012 року та 10 місяців 2013 року друкарнею, як балансоутримувачем, частини орендної плати, отриманої від надання в оренду нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади м. Кривого Рогу до міського бюджету на загальну суму 140 567,64 грн. (в т.ч. 2012 рік - 101 293,82 грн., 2013 рік - 39 273,82 грн.);

визнання протиправними та скасування, як факт, порушення з боку комунального підприємства «Криворізька друкарня» в частині списання в 2010 році дебіторської заборгованості на суму 95326,64 грн. по розрахунках з 11-ти підприємств без проведення претензійно-позовної роботи, зазначене в розділі 8 Акту ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Криворізька друкарня» від 06 лютого 2014 року № 850-38/02;

визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги про усунення фінансових порушень від 27 лютого 2014 року № 850-15/468.

визнання протиправними дій службових осіб Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції стосовно зазначення в Акті ревізії фінансового-господарської діяльності комунального підприємства «Криворізька друкарня» від 06 лютого 2014 року № 850-38/02 та вимозі по усуненню фінансових порушень від 27 лютого 2014 року № 850-15/468 в якості факту порушення з боку комунального підприємства «Криворізька друкарня» в частині списання в 2010 році дебіторської заборгованості на суму 95326,64 грн. по розрахунках з 11-ти підприємствами без проведення претензійно-позовної роботи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано пункти 2, 3 вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції від 27 лютого 2014 року № 850-15/468.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ДФІ в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що з 02 грудня 2013 року по 06 лютого 2014 року працівниками Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Криворізька друкарня» за період з 01 січня 2010 року по 01 листопада 2013 року, за результатами якої складено Акт від 06 лютого 2014 року № 850-38/02.

27 лютого 2014 року на адресу позивача направлено лист № 850-15/468 «Про направлення вимог щодо усунення фінансових порушень», згідно пунктів 2,3 якої вимагалось від позивача:

здійснити перерахування частки орендної плати, отриманої підприємством від оренди комунального майна, балансоутримувачем якого воно є, до міського бюджету в сумі 140 567,64 грн. Порушення усунути в термін до 31 березня 2014 року (пункт 2 вимоги);

стягнути кошти з осіб, якими допущено порушення, відповідно до законодавства України, у зв'язку із встановленням списання в обліку дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув на суму 95 326,64 грн., без вжиття будь-яких заходів претензійно-позовного характеру. Порушення усунути в термін до 31 березня 2014 року (пункт 3 вимоги).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про протиправність пунктів 2,3 оскаржуваної вимоги.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанцій частково не погоджується із огляду на наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та, у разі виявлення порушень законодавства, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги про усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Криворізька об'єднана державна фінансова інспекція пред'явила вимогу про усунення фінансових порушень від 27 лютого 2014 року

№ 850-15/468. При цьому пункти 2, 3 цієї вимоги вказують, зокрема, на виявлені збитки, їх розмір та стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 оскаржуваної вимоги від 27 лютого 2014 року № 850-15/468 слід скасувати, у задоволенні позову в цій частині відмовити із зазначених вище підстав.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14, від 15 квітня 2014 року у справі № 21-63а14, від 07 жовтня 2014 року № 21-368а14, від 27 січня 2015 року № 21-436а14.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги відповідача від 27 лютого 2014 року № 850-15/468, ухвалені рішення підлягають в цій частині скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року в частині визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції від 27 лютого 2014 року № 850-15/468 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3 вимоги Криворізької об'єднаної державної фінансової інспекції від 27 лютого 2014 року № 850-15/468 відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 235- 244-2 КАС України.

Судді: