Постанова ВАСУ від 23.11.2016 року у справі №2а-105/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/9991/78159/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання з 12.09.2007р. здійснити перерахунок державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франкцівської області від 14.01.2011р. позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. скасовано рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.05.2010р. по 31.10.2010р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по IІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та із того, що відповідачем безпідставно виплачувались позивачу державна та щомісячна додаткова пенсії в меншому розмірі, ніж передбачено законом, оскільки у спірний період жодні обмеження розміру таких видів пенсії на законодавчому рівні встановлені не були, а тому при визначенні їх розміру слід керуватись положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами Кабінету Міністрів України

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходи з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах передбаченого статтею 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на відповідні роки, а не відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Поряд з тим, задовольняючи частково позовні вимоги апеляційним судом порушено норми матеріального права, оскільки статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не передбачена.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 225, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. скасувати.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франкцівської області від 14.01.2011р. змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог за період з 12.09.2007р. по 11.05.2010р. і в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

В решті постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франкцівської області від 14.01.2011р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець