ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2016 р. м.Київ К/800/4300/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області, в якому просив: визнати незаконною відмову у перерахунку пенсії за віком з врахуванням роботи в районах, що прирівняні до Крайньої Півночі; зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні період роботи з 02 серпня 1981 року по 07 липня 1990 року та з 10 лютого 1991 року по 12 липня 1994 року з розрахунку кожен рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі; провести перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з часу призначення пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 2002 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком. Дії відповідача щодо відмови зарахувати в пільговому обчисленні період роботи з 02 серпня 1981 року по 07 липня 1990 року та з 10 лютого 1991 року по 12 липня 1994 року з розрахунку за кожен рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі вважає неправомірними та такими, що порушують його пенсійні права.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, позов задоволено частково; визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийського району Івано-Франківської області у перерахунку пенсії ОСОБА_2 за віком з врахуванням роботи в районах, що прирівняні до Крайньої Півночі; зобов'язано відповідача зарахувати позивачу в пільговому обчисленні період роботи з 02 серпня 1981 року по 07 липня 1990 року та з 10 лютого 1991 року по 12 липня 1994 року з розрахунку за кожен рік - один рік і шість місяців, як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу, починаючи з 23 серпня 2014 року, з врахуванням виплачених сум; в решті позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із наявності у позивача права на обчислення пільгового страхового стажу роботи за період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 жовтня 2002 року.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт електрозварювальником з 02 серпня 1981 року по 07 липня 1990 року та з 10 лютого 1991 року по 12 липня 1994 року вахтово-експедиційним методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, а саме в Ханти-Мансійському автономному окрузі і Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, що також підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 31 жовтня 2014 року №10-1703.

На звернення позивача про нарахування пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області листом від 31 грудня 2014 року №157/С-12 відмовило позивачу в такому перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що пільгове обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі проводиться на підставі письмового трудового договору, в якому обумовлено термін дії та пільги, які отримував працівник, або інших документів, що підтверджують право на пільги працівників, що працювали в районах Крайньої Півночі.

Відповідно до абз.1, 2 п.5 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі».

Статтями 1 - 4 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності.

Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Згідно п.6 Інструкції пільги, передбачені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Абзацом 1 п.5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року №794/33-82, встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.

Таким чином, пільги, передбачені ст.5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.

З довідки Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» від 31 жовтня 2014 року №10-1703 вбачається, що ОСОБА_2 працював в Івано-Франківському Управлінні бурових робіт електрозварником ручного зварювання з 02 серпня 1981 року (наказ на прийом від 03 серпня 1981 року №405-к) по 07 липня 1990 року (наказ на звільнення від 02 липня 1990 року №212-к) та електрогазозварником з 10 лютого 1991 року (наказ на прийом від 01 лютого 1991 року №42 по 12 липня 1994 року (наказ на звільнення від 21 червня 1994 року №592) вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру, а саме в Ханти-Мансійському автономному окрузі Тюменської області і Ямало-Ненецькому автономному окрузі Тюменської області, до його заробітної плати виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка в кількості 12 днів за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та 18 днів за роботу в районах Крайньої Півночі. Режим роботи - 15 робочих днів у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та районах Крайньої Півночі в місяць по 12 год. за добу + К1, К2 (дні перельоту літаком на роботу і назад на відпочинок) і з таким же періодом відпочинку по місцю постійного проживання (прописки) з відпрацюванням місячної та річної норм робочого часу.

Таким чином, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього ж Указу, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Вищевказані висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-3324а15, від 13 січня 2016 року у справі №21-5592а15 та від 13 квітня 2016 року у справах №№21-5972а15 та 21-5973а15.

З урахуванням вищенаведеного, підстави для зарахування позивачу в пільговому обчисленні за 1 рік - 1 рік і 6 місяців період роботи вахтовим методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі, з 02 серпня 1981 року по 07 липня 1990 року - відсутні.

Щодо періоду стажу після 1991 року, то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до ст.3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень при задоволенні позовних вимог порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року скасувати; ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді