ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/18139/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівГоляшкіна О.В. Шведа Е.Ю. провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Берестовецький спецкар'єр" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" в Рівненському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07 лютого 2013 року № 48 "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2919.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" подало касаційну скаргу, в якій вказало, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 лютого 2003 року Міністерством екології та природних ресурсів України ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" була видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 2919, а саме на видобування базальту, придатного для виробництва шашки дорожньої, брущатки, бутового каменю, будівельного щебеню та крошки на Берестовецькому-І родовищі площею 50,7 га на південній околиці с. Берестовець Костопільського району Рівненської області, строком на 20 років.

Підприємству надано гірничий відвід для розробки Берестовецького-І родовища базальту, що засвідчено актом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 жовтня 2004 року № 970.

28 липня 2010 року Державною організацією "Кіровська територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" проведено перевірку правил користування надрами і дотримання вимог спеціального дозволу при проведенні розробки і вивчення родовищ корисних копалин ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" на Берестовецькому-І родовищі базальту, результати якої оформлено актом № 76.

Згідно з висновками Інспекції за результатами перевірки, які відображені у відповідному акті, ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" не приступило до видобування базальту з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, що суперечить вимогам пункту 1 статті 24 Кодексу України про надра, а саме не проводиться щорічний радіаційний контроль за породами в кар'єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97 вимогам пункту 2 особливих умов спеціального дозволу від 06 лютого 2003 року № 2919, що є порушеннями вимог пункту 5 статті 24 Кодексу України про надра; в супереч вимог статті 53 Кодексу України про надра відсутня геологічна служба та не ведеться геологічна документація; відсутні умови Держуправління екоресурсів у Рівненській області від 22 серпня 2002 року № 218/03-07, що є порушеннями вимог пункту 5 статті 24 Кодексу України про надра.

У зв'язку із порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання надр Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 23 вересня 2010 року видано наказ № 418 "Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами", згідно з яким ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2919.

07 лютого 2013 року Державною службою геології та надр України видано наказ № 48 "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", яким ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2919 з підстав, передбачених підпунктом 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили із правомірності наказу Державної служби геології та надр України від 07 лютого 2013 року № 48, а вжиті позивачем заходи на усунення порушень природоохоронного законодавства є несвоєчасними та неповними і не можуть вважатись такими, що спрямовані на усунення порушень виявлених під час перевірки, а відтак, у відповідача були наявні законні підставі для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Між тим, такий висновок судами зроблений з порушенням правил застосування норм матеріального права.

Згідно зі статтями 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється тільки у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 112, передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

У Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але ним не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами, воно може припинятися лише у судовому порядку.

Між тим, положення вказаної норми не змінюють правила, встановленого статтею 26 Кодексу України про надра, відповідно до якого у разі незгоди користувача з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку, а відповідач, за відсутності згоди ВАТ "Берестовецький спецкар'єр", не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування наказу Державної служби геології та надр України в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами ВАТ "Берестовецький спецкар'єр".

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суди не виконали вимог вказаного процесуального закону й ухвалили незаконні рішення, які підлягають скасуванню.

Оскільки обставини справи встановлені повно і всебічно, а суди першої та апеляційної інстанцій лише не правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, то колегія суддів вважає можливим ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр" задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу скасувати та ухвалити у цій справі нове рішення.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 07 лютого 2013 року № 48 "Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2919.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.