ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2017 р. м. Київ К/800/11234/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Черпіцької Л.Т.

при секретарі - Слободян О.М.

за участі представника відповідача - Москальової Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-Транс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ-Транс» (далі - позивач, ТОВ «Степ-Транс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-транс» (код ЄДРПОУ 37332955) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у відображенні акта № 1583/26-55-22-09/37332955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-транс» (податковий номер 37332955) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року» в АІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у внесенні на підставі акта № 1583/26-55-22-09/37332955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ-транс» (податковий номер 37332955) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року» змін в інформаційну систему «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ-транс» (код ЄДРПОУ 37332955) суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року в інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Позов мотивовано тим, що відповідачем була порушена процедура, встановлена Податковим кодексом України для проведення зустрічних звірок, та безпідставно складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки така звірка фактично була проведена. Крім того, до прийняття податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутнє право вносити відомості до аналітично-інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором Фещенко Л.О. здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Степ-Транс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року. За результатами вжитих заходів працівниками управління податкового контролю здійснено вихід на податкову та фактичну адресу і встановлено, що за адресою м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд.6/2 літера А, кв.3, ТОВ «Степ-Транс» та його посадові особи не знаходяться. До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання платника податків).

За результатами перевірки складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Степ-Транс», код за ЄДРПОУ 37332955 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року. Як вбачається із акта перевірки, за адресою м. Київ вул. Крутий Узвіз, буд 6/2 літера А кв.3 ТОВ не знаходиться. Фактичне місцезнаходження позивача не встановлено.

В акті зроблено висновки, що ТОВ «Степ-Транс» порушило ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Степ-Транс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України; встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, які підпадають під визначення до п.п.14.1.27 п.14.1. ст.14 ПК України, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Степ-Транс» при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, які підпадають під визначення ст.ст.22, 185 ПК України.

Позивач не погоджуючись з діями посадових осіб державної податкової служби оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем була порушена процедура, встановлена Податковим кодексом України для проведення зустрічних звірок та Порядку проведення органами державної податкової зустрічних звірок.

З таким висновком судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Крім того, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) , у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Крім того, у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 17 листопада 2015 року (справа №21-1852а15).

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 КАС України, суд,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуто Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

Л.Т. Черпіцька

О.Є. Донець