ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2014 р. м. Київ К/9991/8109/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011

у справі №2а-14799/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

до Дочірнього підприємства «Ф.Формула»

про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011, у задоволенні позовних вимог ДПІ у Святошинському районі м.Києва про стягнення з ДП «Ф.Формула» податкового боргу відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Київською регіональною митницею проведено камеральну перевірку дотримання ДП «Ф.Формула» законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2009 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт перевірки №к/19/9/100000000/32112642 від 28.09.2009.

Перевіркою встановлено, що при ввезенні відповідачем алкогольних напоїв походженням з Молдови, ним здійснено невірне декларування коду товару, у зв?язку з чим були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов?язання по сплаті акцизного збору на 14904 грн. та податку на додану вартість на суму 2980,80 грн.

На підставі акта перевірки Київською регіональною митницею 26.10.2009 прийняті податкові повідомлення №85 на суму 2980,80 грн. за основним платежем та 149,04 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість та №84 на суму 14904 грн. за основним платежем та 745,20 грн. штрафних санкцій по акцизу на лікеро-горілчану продукцію, які отримані відповідачем 28.10.2009.

Зазначені повідомлення відповідачем не оскаржені, донараховані суми податкових зобов?язань не сплачені.

ДПІ у Святошинському відповідачеві направлені податкові вимоги про сплату податкового боргу від 23.11.2009 № 1/1659 на суму 18779,04 грн. та від 18.01.2010 №2/54 на суму 18779,04 грн., які отримані відповідачем.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нарахування відповідачеві податкових зобов?язань з акцизного збору та податку на додану вартість є неправомірним.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними та обґрунтованими судові рішення щодо відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 18779,04 грн., оскільки останні ухвалені з порушенням норм матеріального права. Згідно з п. 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно пп.5.2.2 п.5.2 цієї статті, зокрема, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (пп.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону).

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону сумою податкового боргу визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Згідно пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Враховуючи, що прийняті Київською регіональною митницею 26.10.2009 податкові повідомлення №85 та №84 відповідачем не оскаржені, визначені ними податкові зобов?язання по акцизному збору та податку на додану вартість є узгодженим, а тому у відповідача виник обов'язок їх сплатити у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стали податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Законом.

При цьому факт узгодження податкового зобов'язання виключає підстави для оцінки судом правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов'язання.

Зважаючи на дотримання податковим органом такої процедури, зокрема надсилання ним відповідачеві у порядку пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону податкових вимог, факту несплати позивачем податкового боргу з акцизного збору та податку на додану вартість та не оскарження відповідачем податкових повідомлень, позов про стягнення такого боргу підлягав задоволенню.

Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За встановлених обставин, постановлені у справі рішення суду першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Стягнути з Дочірнього підприємства «Ф.Формула» (03148, м.Київ, вул.Героїв Космосу, 4, код ЄДРПОУ 32112642) в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 18779 (Вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев?ять) грн. 04 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун