ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" листопада 2016 р. м. Київ К/800/48679/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року, -

встановив:

У грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неврахування при обчисленні йому пенсії за вислугу років доплати, передбаченої підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників органів державної податкової служби» від 31 грудня 1996 року № 1592 (далі - постанова № 1592), зобов'язати відповідача: перерахувати та збільшити розмір належної йому пенсії, врахувавши суму доплати, встановленої підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови № 1592, яка нараховувалася і виплачувалася йому в період проходження служби в розмірах, наведених у довідці про додаткові види грошового забезпечення № 162/10/05-034, виданій Державною податковою службою у Волинській області 9 лютого 2012 року; виплатити належну йому, з врахуванням збільшення розміру, невиплачену частину пенсії з моменту її призначення (28 січня 2012 року) по дату фактичного приведення пенсії до передбаченого Законом розміру; в подальшому нараховувати та виплачувати йому перераховану пенсію в належному розмірі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII), з урахуванням виплаченої йому в період проходження служби доплати, встановленої підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови № 1592.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII з урахуванням доплати, передбаченої підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови № 1592, згідно грошового атестату, з 10 червня 2012 року.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року і закрити провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені

в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області з 28 січня 2012 року призначена ОСОБА_4 пенсія за вислугу років у відповідності до Закону № 2262-XII, при обчисленні якої враховано грошове забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентну надбавку за вислугу років в розмірі 35%; середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавку за високі досягнення або виконання особливо важливих робіт - 50%; надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10%; премію - 33,3%.

Оскільки при обчисленні пенсії не було враховано пенсійної доплати, передбаченої підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови № 1592, яку позивач отримував в розмірі 25% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням вказаної доплати, у чому йому було відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки під час проходження служби ОСОБА_4 отримував пенсійну доплату в розмірі 25% суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована, то Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області безпідставно не включило її до розміру грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія.

Так, відповідно до частини 3 статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії за вислугу років) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 5 постанови № 1592 керівникам органів державної податкової служби у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих надано право установлювати особам рядового і начальницького складу податкової міліції, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована (підпункт 1 «г» цього пункту).

Як визначено у пункті 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (у редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії за вислугу років) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, за приписами наведених норм, щомісячна доплата, передбачена підпунктом 1 «г» пункту 5 постанови № 1592, не відноситься до складових грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії, а тому Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області правомірно не врахувало її при визначенні розміру пенсії ОСОБА_4

Висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - задовольнити частково.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.