ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/45/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

Степашка О.І.

Усенко Є.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю:

позивача - не з'явився

представника відповідача-1 - ОСОБА_4

представника відповідача-2 - Пантелейчук Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_6 до: 1. Верховної Ради України, 2. Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції, з позовом про визнання бездіяльності Верховної Ради України та Вищої ради юстиції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 грудня 2013 року ним було подано до Вищої ради юстиції заяву про відставку, на підставі якої у квітні 2014 року внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Могилів-Подільського міськрайсуду Вінницької області. Проте, лише 25 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про звільнення суддів», у тому числі і ОСОБА_6 В зв'язку з несвоєчасним розглядом Вищою радою юстиції заяви про звільнення та внесення подання до Верховної Ради України, несвоєчасним прийняттям останньою рішення про звільнення ОСОБА_6, позивач не отримав при звільненні вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою та довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків заробітної плати судді та доплати за виконання адміністративної посади заступника голови Могилів-Подільського міськрайсуду Вінницької області, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Позивачем разом з касаційною скаргою подано заяву, в якій він зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив розглядати справу в його відсутності.

В письмових запереченнях на позовну заяву Верховна Рада України не визнала вимог ОСОБА_6 та просила відмовити в їх задоволенні та зазначила, що парламент не є суб'єктом права законодавчої ініціативи, а тому не може самостійно ініціювати питання реєстрації, розгляду і прийняття проекту постанови про звільнення судді; чинним законодавством не передбачено строк, протягом якого парламент повинен прийняти рішення про звільнення судді з посади, а тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вища рада юстиції також подала письмові заперечення проти позову, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на те, що при вирішенні питання про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Вища рада юстиції діяла в межах наданих їй повноважень.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

В процесі розгляду справи встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з червня 1987 року працював суддею Могилів-Подільського міського суду Вінницької області, Верховною Радою України 06 квітня 2000 року обраний безстроково суддею цього суду, з квітня 1990 року по березень 2004 року обіймав посаду голови суду. З березня 2004 року працював суддею Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, з вересня 2004 року також займав посаду заступника голови суду.

20 грудня 2013 року позивачем подана заява до Вищої ради юстиції про внесення подання про звільнення його з посади судді Могилів-Подільського міськрайсуду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Згідно довідки головного спеціаліста відділу підготовки матеріалів про звільнення суддів за загальними обставинами від 24 грудня 2013 року, цього дня об 11 годині 45 хвилин у керівника апарату Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з'ясовано телефон ОСОБА_6, та о 12 годині 25 хвилин проведено телефонну розмову з суддею ОСОБА_6 щодо з'ясування його дійсного волевиявлення про звільнення з посади, в ході якої позивач підтвердив своє рішення про звільнення з посади у відставку та повідомив, що при прийнятті рішення про звільнення стороннього впливу на нього або примусу не було.

З 20 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року відбулись засідання Вищої ради юстиції, а саме: 24 грудня 2013 року та 11 лютого 2014 року, що підтверджено наказами Голови Вищої ради юстиції «Про забезпечення проведення засідання Вищої ради юстиції» від 23.12.2013 № 87/0/1-13 та від 06.02.2014 № 8/0/1-14, відповідно, а також довідкою керівника секретаріату Вищої ради юстиції від 10.08.2015 № 4659/0/9-15.

Відповідно до наказу Голови Вищої ради юстиції від 30 січня 2014 року № 6/0/1-14 «Про забезпечення проведення засідання Вищої ради юстиції» Голова Вищої ради юстиції призначив засідання зазначеного колегіального органу на 4 лютого 2014 року. До проекту порядку денного зазначеного засідання, затвердженого Головою Вищої ради юстиції 29 січня 2014 року було включено питання розгляду матеріалів щодо внесення подань про звільнення суддів з посад за загальними обставинами, зокрема, у зв'язку із поданням заяви про відставку судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_6. Однак, вказане засідання Вищої ради юстиції було перенесене на 11 лютого 2014 року, що підтверджено листами Голови Вищої ради юстиції від 30 січня 2014 року на адресу членів Вищої ради юстиції Романюка Я.М., Сафулька С.Ф., Кузьмишина В.М.

11 лютого 2014 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення № 178/0/15-14 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку».

14 лютого 2014 року подання від 13 лютого 2014 року за вих. № 7/0/12-14 було направлено Вищою радою юстиції до Верховної Ради України, що підтверджено реєстром на кореспонденцію, направлену через фельд'єгерський зв'язок при МС України № 2 від 14.02.2014.

25 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла постанову № 59-VIII «Про звільнення суддів», якою, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнено, зокрема, з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_6.

31 грудня 2014 року наказом голови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області № 107 виведено зі штату суддів Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області суддю ОСОБА_6 31.12.2014.

Не погоджуючись із тривалим (несвоєчасним) розглядом відповідачами питання про прийняття його відставки як судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 2) ч. 5 ст. 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може, зокрема, визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Вищої ради юстиції протиправними.

В даному випадку позовні вимоги ОСОБА_6 до відповідачів про визнання бездіяльності слід розуміти як вимоги про визнання протиправною бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон України «Про судоустрій і статус суддів») передбачено, що суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Згідно з частиною 1 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до частини 2 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України. Суддя продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення. (частини 3 та 4 статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Повноваження щодо внесення подання про звільнення суддів з посад надані Вищій раді юстиції згідно з пунктом 1 частини 1 статті 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР (далі - Закон України «Про Вищу раду юстиції»).

Відповідно до статті 31 Закону України «Про вищу раду юстиції» Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

Відповідно до пунктів 6 та 7 параграфу 3 глави 2 розділу І Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого Рішенням Вищої ради юстиції 04.10.2010 № 791/0/15-10, прийняття Радою рішень відбувається шляхом відкритого голосування у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам забороняється. У разі необхідності Рада може прийняти рішення про таємне голосування з конкретного питання порядку денного. За результатами розгляду питань порядку денного Рада приймає такі акти, зокрема, подання про звільнення судді з посади (за загальними або особливими обставинами).

З огляду на викладене, дії Вищої ради юстиції щодо з'ясування дійсного волевиявлення суддею ОСОБА_6 бажання про звільнення з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області та щодо розгляду заяви позивача на засіданнях Вищої ради юстиції 24 грудня 2013 року та 11 лютого 2014 року, не можна вважати бездіяльністю.

Статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням. Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 № 1861-VI (далі - Закон України «Про Регламент Верховної Ради України») Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» за звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах), четвертий - для роботи народних депутатів з виборцями.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.

Пунктом 4 частини 4 статті 20 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» передбачено, що до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування, зокрема, питання про складення присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад, а також питання щодо здійснення парламентського контролю, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 216 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України «Про Конституційний Суд України» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зі змісту наведених норм законів, що регулюють питання звільнення з посади судді, обраного безстроково у зв'язку з поданням ним заяви про відставку, вбачається, що строком обмежено тільки дії Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви повинна внести до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

В той же час, жодним законодавчим актом України не встановлено строків розгляду Верховною Радою України подання Вищої ради юстиції про звільнення з посади судді, обраного безстроково. Таким чином, безпідставними є позовні вимоги щодо несвоєчасності розгляду такого подання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Верховна Рада України не допускала протиправної бездіяльності, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 не була допущена бездіяльність стосовно несвоєчасного розгляду питання про прийняття відставки позивача як судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, оскільки ВР України були здійснені дії щодо розгляду даного питання (обговорення проекту постанови за реєстраційним номером 4016а «Про звільнення суддів» та прийняття даного проекту за основу 5 червня 2014 року), однак дострокове припинення повноважень ВР України та призначення позачергових виборів до ВР України спричинили тривалий розгляд заяви позивача, що спростовує доводи позивача про вчинення відповідачем-1 бездіяльності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що жодного порушення процедури розгляду питання звільнення судді з посади у відставку судом не встановлено.

Отже, оскільки при виконанні, визначених Конституцією України та Законами України «Про вищу раду юстиції», «;Про судоустрій і статус суддів», повноважень щодо внесення до Верховної Ради України подання та його розгляду Верховною Радою України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідачами не було допущено протиправної бездіяльності стосовно позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції про визнання протиправною бездіяльності.

Керуючись ст. ст. 160 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Верховної Ради України та Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний О.І. Степашко Є.А. Усенко