ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/84055/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення заборгованості з урахуванням розміру підвищення до пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівського обласного військового комісаріату, в якому, з урахуванням уточнень, просив: зобов'язати Львівський обласний військовий комісаріат видати довідку про встановлення ОСОБА_4 пенсії з врахуванням розміру підвищення пенсії з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 2001 року у розмірі 200 % прожиткового мінімуму, з 01 квітня 2005 року по 01 квітня 2007 року у розмірі 350 % прожиткового мінімуму та додаткової пенсії з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 2001 року у розмірі 50 % прожиткового мінімуму, а з 01 квітня 2001 року у розмірі 75 % прожиткового мінімуму і провести перерахунок пенсії в цій частині; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_4 заборгованість по підвищеній пенсії з врахуванням коефіцієнта індексації доходів населення у розмірі 95 589,02 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 01 січня 2007 року по даний час з врахуванням додаткової пенсії у розмірі 75 % прожиткового мінімуму, виплачувати в подальшому йому пенсію з врахуванням такої додаткової пенсії та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача різницю у пенсії з врахуванням коефіцієнта індексації доходів населення у розмірі 26 852,90 грн.; стягнути з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. та на отримання висновків спеціаліста у розмірі 375,84 грн.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Львівський обласний військовий комісаріат видати довідку про встановлення ОСОБА_4 пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсії з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 2001 року у розмірі 200% прожиткового мінімуму та з 01 квітня 2005 року по 01 квітня 2007 року в розмірі 350% прожиткового мінімуму та провести перерахунок пенсії в цій частині. Зобов'язано Львівський обласний військовий комісаріат видати довідку про встановлення ОСОБА_4 пенсії з урахуванням додаткової пенсії з 01 листопада 1996 року по 01 квітня 2001 року в розмірі 50% прожиткового мінімуму, а з 01 квітня 2001 року у розмірі 75% прожиткового мінімуму та провести перерахунок пенсії в цій частині. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 01 січня 2007 року по даний час з урахуванням додаткової пенсії у розмірі 75% прожиткового мінімуму. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

За наслідками перегляду за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до відповідача Апеляційним судом Львівської області апеляційну скаргу було задоволено частково. Постанову Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2010 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 01 січня 2007 року по даний час з урахуванням додаткової пенсії у розмірі 75% прожиткового мінімуму скасовано та в цій частині постановлено нову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 за період з 05 червня 2007 року з урахуванням додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до Львівського обласного військового комісаріату апеляційним судом не переглядалось, оскільки відповідачами не оскаржувалось.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанціъ норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 за період з 01 січня 2007 року по даний час з урахуванням додаткової пенсії у розмірі 75% прожиткового мінімуму, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватися у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені з урахуванням строку звернення до суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним адміністративним позовом 05 червня 2008 року. При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач суду не подав та не зазначив поважних причин його пропуску, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії у межах річного строку звернення до суду.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи - у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам IIІ групи - у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Закон набрав чинності з 01 січня 2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, тобто законами України про Державний бюджет на відповідні роки.

Отже, у 2008 році в період з 01 січня до 22 травня особи, віднесені до категорій 1, які отримували додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не мали права на здійснення їх перерахунку відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку із дією пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Саме із втратою чинності положень зазначеного пункту розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на підставі Рішення Конституційного Суду України ці особи набули право, а органи Пенсійного фонду України - обов'язок провести перерахунок призначених пенсій в порядку, визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язуючи відповідача здійснити з 05 червня 2007 року перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, апеляційний суд не врахував зміни, що відбулися у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо вихідного критерію обрахунку пенсій та її розміру (з мінімальної пенсії за віком чи з прожиткового мінімуму і в який період).

У 2009, 2010 роках змін до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які б встановлювали обмеження щодо зазначених виплат, не вносилось.

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 7 частини 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-VI (набрав чинності 19 червня 2011 року) Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України 06 липня 2011 року прийняв постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, пунктами 1 та 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.

Таким чином, з 23 липня 2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри додаткової пенсії інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_4 з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню, проте помилково визначив період проведення такого перерахунку.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи, але неправильно застосовано норми матеріального права, і рішення суду апеляційної інстанції є помилковим тільки в частині, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні шляхом доповнення абзацу третього резолютивної частини постанови словами та цифрами «по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року».

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 жовтня 2011 року змінити. Абзац третій резолютивної частини постанови після слів «з 05 червня 2007 року» доповнити словами та цифрами «по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року».

В решті постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Я.Л. Іваненко

Судді: М.І. Мойсюк

В.В. Тракало