ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

03 серпня 2016 року К/9991/14924/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про стягнення грошової допомоги,

в с т а н о в и л а :

Постановою Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. У решті судові рішення залишено без змін.

У заяві представник позивача просив винести додаткове судове рішення щодо нарахування та виплати грошової винагороди державному службовцю відповідно до статті 34 Закону України «Про державну службу» в сумі 11 380 грн. У обґрунтування заяви посилався на неможливість виконання рішення касаційного суду у зв'язку з невизначеністю способу його виконання.

Заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про стягнення грошової винагороди державному службовцю за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, касаційний суд у резолютивній частині свого рішення, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, а саме не зазначив про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату спірної допомоги, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Повноваження щодо обчислення суми грошової винагороди, яка підлягає виплаті позивачу, покладено на відповідача та не може бути здійснено касаційним судом, а тому вимога про стягнення 11 380 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 168, 221, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошову винагороду відповідно до статті 34 Закону України «Про державну службу».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді: