Особливості відображення в бухобліку витрат, не підтверджених первинними документами контрагентів

Штучне невизнання витрат для цілей податкового обліку і, як результат, необґрунтоване донарахування податків та зборів контролюючими органами, змушувало бізнес доказувати законність здійснення господарської діяльності в судових інстанціях. Листом від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 Мінфін врегулював це гостре питання, яке поставало перед бухгалтерами та управлінським персоналом під час перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств контролюючими органами.

Так, у листі Мінфін зазначив, що витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів, визнаються в періоді отримання доходу, для отримання якого вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо прямо пов’язати з доходом.

Користуйтеся консультацією: Щодо питань узгодження грошових (податкових) зобов'язань

При отриманні первинних документів після складання та затвердження фінансової звітності фактична сума витрат, зазначена у таких документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної у періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат, крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.

Як зазначив Мінфін, бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства мають ґрунтуватися на принципах, передбачених Законом про бухгалтерський облік, одним з яких є принцип відповідності доходів та витрат. Згідно цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Іншим, не менш важливим принципом є принцип превалювання сутності над формою, суть якого полягає в тому, що облік операцій і відображення їх у звітності слід здійснювати відповідно до їх економічної сутності, а не лише на основі юридичної форми.

Аналізуйте судовий акт: Правильно оформлена накладна підтверджує реальність здійснення господарської операції ( Постанова ВСУ у справі №3-77гс15 від 29 квітня 2015р.)

Формальні помилки в первинних документах не мають бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій (Постанова ВАСУ у справі № К/800/1217/13 від 11 лютого 2015р., судді Лосєв, Бившева, Шипуліна)