ОСОБЛИВОСТІ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

13/604x453.jpg" style="width: 604px; height: 453px;;max-width:100%;height:auto !important" />

Питання сплати податків є одним з найважливіших у житті будь-якого громадянина, який знаходиться на території України, при тому, що держава здійснює суворий контроль за сплатою податків.

Обов’язок сплатити податки, передбачений насамперед статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Цим Законом є Податковий кодекс України, згідно статті 15 якого, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за несплату податків передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України.

Умовно ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) можна поділити на три види.

Частина 1 статті 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Частина 2 статті 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах (під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Частина 3 статті 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах (під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Під неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ, пункту 1 Розділу ХІХ, підпункту 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 ПК України, слід розуміти суму, що дорівнює 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового періоду.

Таким чином, враховуючи розрахунки прожиткового мінімуму для працездатної особи та податкової соціальної пільги, кваліфікація відповідальності за ст.212 ККУ станом на 01.01.2016 року здійснюється наступним чином:

Санкції за ст.212 Кримінального кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст.53 КК України, за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.

Частиною 5 ст.53 КК України передбачено, що у разі несплати особою, засудженою за ч. 3 ст. 212 КК України, штрафу та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у вигляді позбавлення волі із розрахунку 136 гривень штрафу – 1 день позбавлення волі.

В цілому штраф, призначений за ч.3 ст.212 КК України, може бути замінений позбавленням волі від 5 до 10 років.

Слід звернути увагу на строки давності притягнення до кримінальної відповідальності. Для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 та ч. 2 ст. 212 КК України строк давності становить 2 роки. У той же час, згідно до ч.3 ст. 212 КК України – строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності становить 10 років.

Також слід звернути увагу на особливість звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст.212 КК України. Відповідно до ч.4 ст. 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Цей момент визначений п. 14 ч. 1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно для якого притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, навіть якщо буде порушено кримінальне провадження, то до повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину передбаченого ст.212 КК України така особа має можливість бути звільненою від кримінальної відповідальності.

Також необхідно згадати ще один варіант уникнення кримінального покарання. Про нього йдеться у ч. 5 ст. 212 КК України, відповідно до якої діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суб'єкт злочину за ст. 212 КК України є спеціальним

Суб’єктом злочину можуть бути наступні особи:

- службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

- особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Автор консультації: Павло Єсауленко, Law Firm LEXLIGA