Оскільки в постанові про адмінштраф не вказано, яку конкретно норму порушено та враховуючи відсутність доказів отримання повістки позивачем - така постанова підлягає скасуванню  (Новоукраїнский районний суд Кіровоградської області, справа № 396/376/23 від 12.04.2023 р.)

Фабула судового акту: Чоловік звернувся в суд до ТЦКСП (простіше кажучи військкомату) про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позові вказував, що у лютому 2023 року в хвіртку будинку, за його адресою було вставлено копію постанови, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачалося, що ніби він, являючись військовозобов’язаним, був належним чином оповіщений за місцем проживання про необхідність явки на 09:00 год. 06.01.2023 року до військкомату, але туди не прибув, причин своєї неявки не повідомив. Позивач стверджував, що повістку про явку під підпис, ні за місцем реєстрації, ні за місцем проживання, ні за місцем роботи не отримував, а тому йому не було відомо про час та дату явки.

Забігаючи наперед - в судовому засідання представник військкомату спочатку клопотав про передачу матеріалів до правоохоронним органів, а потім так і не зміг надати докази вручення повістки, і відповідно - підтвердив її невручення.

Отже, Новоукраїнский районний суд Кіровоградської області, постанову про адміністративне стягнення скасував, а справу про адмінправопорушення - закрив. При чому, одним з аргументів було відсутність статті в постанові. Суд вказав:

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами ч.2 ст.210-1 КУпАП, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

В оскаржуваній постанові вказано, що позивач своїми діями порушив вимоги ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та вимоги ЗУ «Про військовий обов’зок та військову службу». Проте, в оскаржуваній постанові взагалі не вказано, яку конкретно норму (статтю, частину статті) порушено позивачем.

Окрім того, представником відповідача було визнано що позивач особисто повістку не отримував, отже відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які підтверджували б факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним.

Отже, у цій справі: Оскільки у справі не здобуто доказів вчинення чоловіком адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (порушення правил мобілізації), суд закрив провадження і скасував оскаржувану постанову про штраф 5100 грн. за неприбуття до військкомату.

Аналізуйте судовий акт: Питання придатності (непридатності) до військової служби - є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа №620/7989/22 від 22.03.2023 р.);

Суд зобов’язав ВЛК повторно провести огляд військовослужбовця, через відсутність обстеження його лікарем-кардіологом, за наявності відповідних медичних показань. (Шостий апеляційний адміністративний суд, справа № 320/11377/22 від 10.05.2023 р.);

Повістка повинна бути вручена військовозобов`язаному особисто (ВС ККС, справа № 759/5435/16-к від 28.01.2020 р.);

Військовий квиток, навіть з відміткою про зняття з обліку, сам по собі він не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону. (ВС КАС, справа №600/2520/22-а від 09.03.2023 р.).

Справа № 396/376/23

Провадження № 2-а/396/7/23

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2023 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнский районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Тодеріци К.Ю., представника позивача - адвоката Поліщук Ю.Р., представника відповідача Крецул О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соцільної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позові вказує, що 20.02.2023 року в хвіртку будинку, за його адресою було встановлено копію постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 16/2023 від 30 січня 2023 року, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 являючись військовозобов?язаним був належним чином оповіщений за місцем проживання про необхідність явки на 09:00 год. 06.01.2023 року до Новоукраїнського РТЦК та СП, порушуючи вимоги ЗУ «Про військовий обов?зок та військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії правового стану в державі «військовий стан» в зазначений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, причин своєї неявки не повідомив - таким чином вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП України. Зазначивши, що повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 під підпис ні за місцем реєстрації, ні за місцем проживання, ні за місцем роботи не отримував, а тому позивачу не було відомо про час та дату явки до Новоукраїнського РТЦК та СП. Просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, справу провадженням закрити, стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача позов підтримала та прохала його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві. Просить направити матеріали до правоохоронних органів для прийняття рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 .

При цьому суд, керується також положеннями ч. 2 ст.71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою № 16/2023 полковника ОСОБА_2 від 30 січня 2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 гривень. Позивач ОСОБА_1 дану постанову не отримував.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами ч.2 ст.210-1 КУпАП, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_3 своїми діями порушив вимоги ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію`та вимоги ЗУ «Про військовий обов?зок та військову службу». Проте, в оскаржуваній постанові взагалі не вказано, яку конкретно норму (статтю, частину статті) порушено позивачем.

Окрім того, представником відповідача було визнано що позивач особисто повістку не отримував, отже відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які підтверджували б факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним.

Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для задоволення даного позову та скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 9 77 90 139 242-246 286 КАС України, статтями 247 280 293 КУпАП, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову начальника Новоукраїнського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Бут Олександра Васильовича № 16/2023 від 30 січня 2023 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. С. Цесельська