Олександра Бортман: Участь Казначейства у справах про відшкодування шкоди, завданої державними органами

Питання визначення відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, завжди викликало певні труднощі. Позиція судів щодо можливих варіацій співвідповідачів у цих справах багато разів змінювалась: Держава Україна та державний орган, що завдав шкоди; Держава України та орган Казначейства; державний орган та орган Казначейства.

Проте, якщо в разі зазначення відповідачем у справі Держави Україна господарські суди сьогодні дотримуються більш менш однозначної позиції, що позовна заява в такому випадку підлягає поверненню, то питання щодо необхідності залучення Казначейства до участі у справах про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, й досі є неоднозначним.

Позиція господарських судів з цього приводу - різна. В одних випадках суди залучають органи Державної казначейської служби до участі у цих справах в якості відповідачів, в інших - третіми особами без самостійних вимог на стороні відповідача. Проте, чи є підстави для залучення органів Казначейства до участі в подібних справах?

Користуйтесь консультацією: Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та розміру її компенсації

Привід для обговорення…

Стаття 1173 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Господарські суди продовжують залучати органи Державної казначейської служби співвідповідачами або третіми особами до участі у справах про відшкодування шкоди, завданої державним органом (ухвала Господарського суду м. Києва від 16 березня 2016 року у справі № 910/2341/16, ухвала Господарського суду Одеської області від 26 липня 2016 року у справі № 916/1641/16, ухвала Господарського суду Львівської області від 29 серпня 2016 року у справі № 914/1277/16 тощо).

Залучаючи органи Казначейства до участі у цих справах, суди зазначають, що така необхідність зумовлена їх компетенцією, до якої належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, суди посилаються на норми Бюджетного кодексу України, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Чи повинні органи Казначейства бути відповідачами у справі?

Відповідно до процесуальних кодексів України, відповідачем є особа, до якої (якій) пред'явлено позов (вимогу). Оскільки позивач звертається до суду за захистом свого порушеного чи оспорюваного або такого, що не визнається, права чи охоронюваного законом інтересу, то відповідачем, відповідно, є особа, яка порушила таке право чи інтерес, або не визнає його чи оспорює. Кодекси не передбачають можливості залучення до участі у справі в якості відповідачів осіб без пред'явлення до них будь-яких позовних вимог. Якщо ти відповідач - значить до тебе має бути пред'явлена позовна вимога.

Пользуйтесь консультацией: Доказательная база по делам защиты чести, достоинства и деловой репутации

Якщо говорити про відшкодування шкоди, завданої юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, то відповідачем, зрозуміло, має бути відповідний орган державної влади, який завдав шкоду.

Функціями Казначейства, водночас, є забезпечення казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (Положення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215; статті 25, 43 Бюджетного кодексу України).

Також однією з функцій Державної казначейської служби є виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган - безспірне списання коштів з рахунків державного органу (боржників) на виконання рішення суду, боржником за яким є орган державної влади, а в разі відсутності у державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (частина перша статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

У справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, позивачами, як правило, пред'являється одна позовна вимога - до органу, який завдав шкоду. До Казначейства - не пред'являється жодних вимог.

Відтак, фактично Казначейство залучається господарськими судами у справи щодо відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, тільки для «гарантії» подальшого виконання відповідного рішення, оскільки жодних самостійних вимог до цього органу позивачі не пред'являють. До того ж, орган Казначейства навіть не має жодного титулу щодо коштів, якими він розпоряджається, тобто кошти, що підлягають стягненню за рішенням суду, перебувають на рахунку іншої юридичної особи, а орган Казначейства має доступ до рахунку та повноваження щодо списання коштів.

З огляду на це, будь-які підстави для залучення Казначейства до участі у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю органів державної влади - відсутні.

Читайте статью: Моральный ущерб по-украински: как доказать и рассчитать сумму

Чи повинні органи Казначейства бути третіми особами у справі?

Що стосується залучення Казначейства до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, то необхідно зазначити таке.

Господарський процесуальний кодекс України (частина перша статті 27) встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, може бути залучена лише та особа, на чиї права та/чи обов'язки щодо однієї із сторін може вплинути рішення суду зі спору.

ГПК України не передбачає залучення третіх осіб до участі у справі для надання цими особами суду додаткових пояснень, інформації чи доказів у справі, тощо. Метою залучення третіх осіб до участі у справі є обстоювання ними власних прав та інтересів, на які може вплинути рішення суду.

У разі позитивного вирішення справи - задоволення позову про відшкодування шкоди, завданї позивачу незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (відповідача) та стягнення судом з відповідача грошових коштів на користь позивача - Казначейство, відповідно до покладених на нього Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» завдань, зобов'язане списати кошти з рахунку державного органу (боржника).

Рішення суду про стягнення коштів з державного органу не впливає на права чи обов'язки Державної казначейської служби щодо позивача чи відповідача, на стороні якого, суди, як правило, залучають Казначейство до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, а виконання Казначейством рішення суду та безспірне списання коштів з рахунку державного органу (боржника) законодавством не ставиться в залежність від участі (неучасті) Казначейства у справі.

Пользуйтесь консультацией: Возмещение морального ущерба в трудовых отношениях

Відтак, оскільки рішення суду у справі про стягнення з державного органу на користь позивача коштів на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, не пливає на права чи обов'язки Державної казначейської служби по відношенню до позивача чи відповідача, то підстави для залучення цього органу до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відсутні.

Враховуючи те, що у справах у спорах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, позивачі не пред'являють жодних самостійних вимог до Державної казначейської служби, а рішення суду у справі про стягнення коштів на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) державного органу, не впливає на права чи обов'язки Державної казначейської служби щодо жодної із сторін у справі, то, з процесуальної точки зору, немає підстав для залучення Державної казначейської служби України до участі у цих справах в якості відповідачів чи третіх осіб.

Автор статті: Олександра Бортман

Джерело: Василь Кісіль і Партнери