Олександр Круть: Якщо ми хочемо реформувати судову систему і наблизитися до європейських стандартів, то обов’язково потрібно реформувати і судову експертизу

В нашій країні відбувається четверта з часів незалежності судова реформа. Але жодна з них не торкнулася системи експертного забезпечення правосуддя. Мені доводилося багато спілкуватися із суддями, адвокатами, науковцями, народними депутатами на тему судової експертизи. Всі вони погоджуються, що стан судово-експертного забезпечення не відповідає вимогам часу та європейському спрямуванню розвитку нашої країни. Не тільки не відповідає, але й деградує.

Зміни потрібно починати з законодавства. Воно є підвалиною, яка дозволяє мінятись системі. Сьогодні в профільному законі є чимало віджилих норм. Наведу декілька прикладів.

Так, відповідно до ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать:

Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

Науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;

Експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Читаючи лекції в Національній школі суддів я постійно задаю суддям питання: Скільки експертиз вони призначали експертам Державної прикордонної служби України та експертам Міністерства оборони України. Відповідь: Жодної.

Чи хтось рахував скільки в цих службах лейтенантів, капітанів, майорів, полковників, які отримують заробітну плату, займають кабінети і нічогісінько з року в рік не роблять. А чи взагалі виконання експертиз відноситься до функцій цих служб?

Ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» говорить, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Як президент Асоціації незалежних судових експертів України декілька разів писав звернення в Міністерство юстиції України з проханням вказати в якому нормативному акті дається визначення криміналістичного класу експертиз. На підставі чого складено перелік криміналістичних видів експертиз в п.1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98. №53/5). За якими критеріями в п.1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень віднесено до криміналістичних: фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна.

Що ж стосується виконання виключно державними спеціалізованими установами судово-експертної діяльності, пов’язана з проведенням судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, то ситуація тут ще складніша. Адже державних судово-медичних і судово-психіатричних не існує. Крім Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ, усі вони комунальні. Отже, значна частина судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, які виконуються в нашій державі незаконні, бо виконані в неналежних експертних установах.

Тому якщо ми хочемо реформувати судову систему і наблизитися до європейських стандартів, то обов’язково необхідно реформувати і судову експертизу і зробити її європейською, а не слугою державних установ. І починати треба з законодавства.