Ноутбук без маркування клавіатури українською мовою є товаром з недоліком і порушує права споживачів, що є підставою для стягнення неустойки (Франківський районний суд м. Львова, 9 грудня 2015 року, справа №465/2127/15-ц, суддя Козюренко Р. С.)

Фабула судового рішення: Покупець (позивач) придбав в інтернет-магазині ноутбук і вияви відсутність маркування клавіатури українською мовою, тому звернувся до магазину, в особі Приватного підприємця із заявою про безоплатне усунення недоліків товару протягом 14 днів. Магазин відмовив покупцю.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з магазину неустойки за кожен день затримки усунення недоліків в розмірі 1% від вартості товару. Суд застосував ЗУ «Про засади державної мовної політики» та задовольнив позов і стягнув з магазину неустойку за 29 днів.

Цікаво, що на момент ухвалення рішення магазин ноутбук не замінив, тобто не усунув недоліки товару, тому надалі можливі повторні позови покупця про стягнення неустойки в розмірі 1% від вартості товару за кожен день просрочення.

Згадайте новину: Суд оштрафовал интернет-магазин за отсутствие украинской раскладки на ноутбуке

Аналізуйте судовий акт: Вкладник депозиту є споживачем фінансових послуг і має право на стягнення пені у розмірі 3-х відсотків за кожен день просрочення повернення вкладу ( Ухвала ВССУ у справі № 6-43516св14 від 11 листопада 2015р.)

465/2127/15-ц

2/465/1783/15

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2015 року Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.

при секретарі- Потюк В.М.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення неустойки, суд

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся із позовом до відповідача про захист прав споживачів, уточнивши його, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення виконання зобовязання у розмірі 3609,05 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 30.12.2014 року позивач отримав замовлений через інтернет-магазин «STYLUS» (http://stylus.com.ua) ноутбук HP proBook 450 Gl, що підтверджується товарним чеком №00000104394 від 26.12.2014 року виданого ФОП ОСОБА_2 Після отримання товару позивач виявив ряд недоліків, а саме відсутність маркування клавіатури українською мовою та відсутність енергетичного маркування українською мовою. 09.02.2015 року позивач звернувся у Сервісний Центр «Сервіс-Побут» за адресою місто Львів, просп. Вячеслава Чорновола, 95 із заявою, в якій просив безоплатно усунути вказані вище недоліки протягом 14 днів та надати на цей час у користування інший ноутбук. В подальшому, 28.02.2015 року ОСОБА_1 отримав лист Сервісного Центру «Сервіс-Побут», яким позивача повідомлено, що відсутність маркування клавіатури та блоку живлення українською мовою не вважається недоліком, і тому не підпадає під гарантійне обслуговування, що робить неможливим безоплатну заміну клавіатури та блоку живлення. Так, маркування товару (ноутбука) та енергетичне маркування товару лише недержавною мовою суперечить вимогам нормативно-правових актів, а отже є недоліком. Відтак, за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. Просить позов задоволити.

Позивач в судовому засіданні уточнений позов підтримав повністю, пояснення дав аналогічні викладеним у ньому та просить такий задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. На підставі ст.169 224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого позивач не заперечив.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що позивач 30.12.2014 року позивач отримав замовлений через інтернет-магазин «STYLUS» (http://stylus.com.ua) ноутбук HP proBook 450 Gl, що підтверджується товарним чеком №00000104394 від 26.12.2014 року виданого ФОП ОСОБА_2

Так, отриманий позивачем товар ноутбук HP proBook 450 Gl не містить маркування клавіатури українською мовою та відсутність енергетичного маркування українською мовою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати, зокрема, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.

Поняття недоліку визначене п.15 ч.1 ст.1 згаданого Закону, зокрема недолік це є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що предявляються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Згідно із вимогами ч.3 ст.26 Закону України «Про засади державної мовної політики» маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Так, як вбачається з відповіді в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області №0405 від 27.04.2015 року, написи на панелі товарів щодо керування їх функціями (власнивостями), виготовлені виробником, є маркуванням.

Аналогічну відповідь позивачу надано Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології №64/3 від 24.04.2015 року, зокрема текст та символи на клавіатурі ноутбука є маркуванням для споживача, яке відображає функційні можливості приладу, а інформація на блоці живлення ноутбука є енергетичним маркуванням, що також підтвердив допитаний судовому засіданні член Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології НУ «Львівська політехніка» ОСОБА_3

Таким чином, маркування товару (ноутбука) та енергетичне маркування товару лише недержавною мовою суперечить вимогам нормативно-правових актів, а отже є недоліком.

Згідно із вимогами ч.5 ст.8 Закону № 1023-ХІ1, продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобовязані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Вимоги, встановлені частиною першою цієї статті щодо товарів, виготовлених за межами України, задовольняються за рахунок продавця (імпортера) (ч.13 ст.8 Закону № 1023-ХІІ).

Згідно з ч.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», при предявленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його предявлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача па час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Так, 09.02.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Сервісного Центру «Сервіс-ІІобут» із заявою, в якій просив безоплатно усунути вказані вище недоліки протягом 14 днів та надати на цей час у користування інший ноутбук, однак після спливу вказаного терміну позивач звернувся, серед інших, до відповідача ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2, безпосереднього продавця товару, із письмовими вимогами про виплату неустойки в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів).

Крім того, суд надає віри розрахунку, представленого позивачем щодо розміру неустойки, згідно якого сума такої становить 3609,05 грн (12445/100%*29).

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики», в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про засади державної мовної політики», державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.

Таким чином, за загальним правилом, яке міститься у наведених вище нормах матеріального закону, є те, що у всіх сферах суспільного життя в Україні українська мова використовується як державна мова.

Додатково слід зазначити вимоги ст.7 Закону України «Про засади державної мовної політики», чинного на момент виникнення спору, що до кожної мови, визначеної у частині другій статті 7, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, за умови, якщо кількість осіб - носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення.

Крім того, ч.2 та ч.3 ст.8 Закону України «Про засади державної мовної політики» передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої мовні права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право на захист у відповідних державних органах і суді своїх мовних прав і законних інтересів, мовних прав і законних інтересів своїх дітей, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб, якими порушуються мовні права і свободи людини і громадянина.

В силу змісту ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженнінаявних у справі доказів. Жоден доказнемає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо, а також достатність івзаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 4 10 11 57 60 169 209 212 215 218 224-225 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення неустойки - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН №2899805859) на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення виконання зобовязання у розмірі 3609 гривень (три тисячі шістсот девять) 05 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Козюренко Р.С.