Автор не указан
1
0
1355
Европейский суд по правам человека не единожды обращал внимание на особенности определения в национальном законодательстве оснований для содержания под стражей. Одним из критериев допустимости лишения лица свободы является соблюдение процедуры, предусмотренной законом. В то же время ЕСПЧ указывает и на добросовестность применения такой меры пресечения.
За ґрати — «на прохання громадськості»
На жаль, останнім часом у національній судовій практиці трапляються випадки, коли задля того, щоб залишити підозрюваного під вартою, достатньо висунути нове обвинувачення. І чим більш «тяжкою» буде стаття Кримінального кодексу, тим менше в суду можливостей застосувати інший запобіжний захід.
Одним із прикладів такого правозастосування може слугувати «справа Вадима Мельника», якого підозрюють в організації викрадення та вбивства у квітні 2014 року Василя Сергієнка.
Вспомните новость: За полгода 121 коррупционера приговорили к лишению свободы
Трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину затримали досить давно. Та потрібен був замовник. Вибір упав на В.Мельника — ніби організатора цього злочину, який мав би пов’язати тих осіб із впливовим бізнесменом, начальником охорони якого він працював. Чоловіка оголосили в розшук і в травні цього року знайшли та затримали.
Якби не резонанс справи, можливо, судам працювалося б спокійніше. Одначе про жорстоке вбивство розповів не один телеканал та інтернет-ресурс. А товариші вбитого взяли судові процеси під свій контроль. І коли апеляційний суд змінив запобіжний захід на менш м’який — нічний домашній арешт, таке правозастосування їм не сподобалося: і підозрюваного, і суддів заблокували в залі засідань.
Як зазначено в повідомленні до Вищої ради правосуддя (№1081/0/6-17), служителів Феміди фактично тримали в заручниках протягом трьох годин. Коли працівники поліції спробували їх вивести, активісти «намагалися завдати суддям тілесних ушкоджень, ображали, принижували, плювали та обливали невідомою рідиною». Весь цей безлад фіксували камери.
У прокуратурі поквапилися внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань нову інформацію та відкрити кримінальне провадження. Та не за фактом хуліганства і тиску на суд, а щодо підозрюваного В.Мельника. Тож за той час, що активісти блокували суд, слідчий встиг скласти та вручити йому нову підозру — у створенні організованої злочинної групи (ст.255 КК).
Пользуйтесь консультацией: Амнистия – 2017. Кто будет освобожден от отбывания наказания
Звісно, виконувати рішення апеляційного суду та звільняти чоловіка з-під варти правоохоронці не квапилися. Наступного дня суд першої інстанції знову санкціонував тримання підозрюваного під вартою. Й апеляційний суд уже не наважився йти всупереч «думці громадськості».
Гарантії від свавілля
Напевне, адвокати, задіяні в резонансних справах, можуть навести й інші приклади подібного правозастосування. І проблема не в прізвищах чи фабулі кримінальних обвинувачень, а в положеннях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже обов’язок дотримання державою європейських гарантій не залежить від того, в якому злочині підозрюється особа.
Так, у п.60 рішення ЄСПЛ від 8.10.2009 у справі «Mikolenko v. Estonia» сказано, що «позбавлення свободи має бути «законним». Тобто потрібне одержання як матеріальних, так і процесуальних норм національного законодавства щодо такого обмеження прав особи.
Далі Євросуд звертає увагу на те, що одного дотримання національного законодавства недостатньо. «§1 ст.5 конвенції вимагає, аби будь-яке позбавлення волі відповідало меті захисту людини від свавілля… Це основоположний принцип... і поняття «свавілля» виходить за межі національного законодавства. Тобто позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього законодавства, але свавільним і, отже, таким, що суперечить конвенції (див. п.67 рішення у справі «Saadi v. the United Kingdom»)».
Вспомните новость: Судья объяснил, почему приговорил только к штрафу экс-сотрудника суда за фальсификацию решения
Основним критерієм розмежування свавільності та законності тримання під вартою ЄСПЛ називає добросовісність. Аби позбавлення волі не було розцінене як свавільне, «воно має бути тісно пов’язане з підставами затримання згідно з конвенцією; місце та умови тримання повинні бути
відповідними; тривалість затримання не повинна перевищувати розумні межі для його цілей (див. рішення у справах «A. and others v. the United Kingdom», п.164 і, з відповідними змінами, «Saadi v. the United Kingdom», п.74).
«Невловимий» підозрюваний
У справі, про яку йшлося на початку, апеляційний суд звернув увагу на те, що підозрюваного було оголошено в розшук наприкінці 2015 року. Проте майже 1,5 року правоохоронці не особливо переймалися його місцезнаходженням. Він і не намагався переховуватися: проживав із сім’єю в селі під Києвом, щомісяця навідувався в столичний офіс організації, яку очолював, і навіть устиг оформити біометричний паспорт. Тож суд зробив висновок, що проведені розшукові заходи не можуть бути визнані ефективними, а сам розшук був формальним.
Згодом апеляційна інстанція визнає повторне затримання безпосередньо в приміщенні суду таким, що «вчинене з порушенням норм кримінального процесуального законодавства». Отже, у світлі практики ЄСПЛ і рішення від 8.10.2009 зокрема є всі підстави таке затримання розцінювати як свавільне, а тримання В.Мельника під вартою не може бути визнане добросовісним у розумінні конвенційних норм.
До того ж обидва кримінальні провадження нині об’єднані в одне. Виходить, що в одному випадку є рішення суду про звільнення з-під варти через відсутність ризиків тиску на свідків чи переховування підозрюваного, а в іншому — ні.
Вспомните новость: Детям хотят запретить работать до 18 лет, а наказание за их эксплуатацию ужесточить
Неважко спрогнозувати, як оцінять в Євросуді таку практику втручання в право на свободу та особисту недоторканність. Водночас вітчизняні суди цілком здатні самостійно дати оцінку тому, чи можна безоглядно покладатися на припущення правоохоронців. Адже кожен страсбурзький вердикт рикошетом позначається й на суддівському досьє. Тиск з боку правоохоронних органів чи громадських активістів навряд чи вважатиметься виправданням згоди на недобросовісне затримання.
Автор статьи: Анна ТЕРНАВСКАЯ
Источник: Закон и Бизнес
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
217
Коментарии:
0
Просмотров:
595
Коментарии:
0
Просмотров:
402
Коментарии:
0
Просмотров:
708
Коментарии:
0
Просмотров:
991
Коментарии:
0
Просмотров:
1418
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.